Санкції та упереджене ставлення працівників: як бізнесу не провалитись на тонкій кризі

Автор: belevtsov
25 Липня 2022, 17:53

Санкції та упереджене ставлення працівників: як бізнесу не провалитись на тонкій кризі
Зміст:
1. Які сфери роботи неприйнятні для українців 1.1. Старі і непопулярні технології 1.2. Індустрії грального бізнесу і порнографії 1.3. Умови роботи 1.4. Не згодні працювати ні за які гроші з російськими компаніями 2. Альтернативні погляди 3. Що змінилося на ринку праці під час війни 3.1. Ситуація з ринком 3.2. Ставлення кандидатів до роботи в гемблінгу 4. Бізнес і війна – як запобігти й уникнути негативних наслідків санкцій 5. Новітнє санкційне законодавство 5.1. Конфіскація активів як санкція й окрема процедура 5.2. Обмеження виконання угод і фінансових операцій 5.3. Обмеження нотаріальних і реєстраційних дій 5.4. Відповідальність за колабораціонізм 6. Особливості проведення due intelligence 6.1. Кінцевий бенефіціар та корпоративні права 6.2. Санкції   6.3. Зв’язки з підсанкційними особами 6.4. Наявність «сліду» рф чи рб 6.5. Види і ступені зв’язків та приналежність до спільних фінансово-промислових груп 7. Що робити, щоб не припуститися помилки 7.1. Практичні приклади 8. Колабораціонізм = санкції 9. Деякі особливості «російського сліду» 10. Висновок

Повномасштабне вторгнення рф і так породило безліч проблем для українського бізнесу – втрата клієнтів, замовлень, працівників, виробничих потужностей, необхідність релокації та інше. Однак до цього також додалися й ризики, пов’язані з санкціями, – їхня кількість феноменально збільшилася під час війни, відповідно, збільшилися й ризики потрапити до поля зору контролювальних органів і правоохоронців. І іноді підприємець, сам того не знаючи, може працювати з санкційною компанією суто через те, що провів неналежну перевірку цього партнера.

Санкції від держави та проблеми з правоохоронцями – це величезна проблема, яка може спіткати бізнес, що необережно поставився до вивчення своїх партнерів та інвесторів. Але ще до таких суттєвих наслідків компанії можуть стикнутись із проблемою наймання персоналу.

Які сфери роботи неприйнятні для українців

Нещодавно портал DOU.ua провів опитування на тему, з чим ІТ-фахівці готові були б працювати лише за велику винагороду. І відповіді тут розподілилися доволі цікаво. Стосувалися вони як ніші роботи, так і програмного забезпечення та власне умов робочого режиму.

Старі і непопулярні технології

Тут представники сфери були дуже одностайні – лише за великі гроші вони погодяться працювати з технологіями, які вже матеріально і морально застарілі. Причин тут кілька, зокрема відсутність ком’юніті айтівців навколо технології, а відповідно, й оперативної можливості вирішувати питання і проблеми, які виникатимуть під час роботи. Крім того, опитувані вказували, що така робота аж ніяк не сприятиме їхньому професійному розвитку.

Індустрії грального бізнесу і порнографії

Саме вони виявилися найменш бажаними напрямами для роботи у багатьох представників ІТ-сфери. Це також стосується і продуктів, які пов’язані з адалтом та дейтингом. Однак у цьому напрямі не все так однозначно. Якщо одні респонденти готові були працювати в цих сферах за надзвичайно велику винагороду, то інші ж висловили бажання спробувати свої сили, однак теж із гідною зарплатнею. Водночас були й фахівці, які зауважили, що їм нормально працювати в індустрії з цензом 18+.

Крім адалту та азарту, неприйнятними напрямами роботи назвали також телеком, розваги та фінтех, оскільки у них доволі зарегульовані розробка і виробництво. Сюди ж віднесли й різні псевдонаукові напрями та фінансові піраміди.

Читайте також: Нагальні питання ІТ-бізнесу під час війни

Умови роботи

Санкції та упереджене ставлення працівників

Багато опитаних озвучили власні позиції щодо того, який елемент робочого процесу вимусить їх просити велику зарплатню. І вибірка тут вийшла доволі різноманітна, оскільки айтівці лише за великі гроші згодні на:

  1. Роботу в офісі.
  2. Роботу з трекінгом часу, знімками монітора та мікрофонами.
  3. Велику кількість бюрократії.
  4. Пихатих і непрофесійних людей у компанії чи у замовника.
  5. Велику кількість стейкхолдерів із різних часових поясів.
  6. Клієнтів, які вимагають велику кількість необґрунтованих правок.
  7. Високі вимоги до якості на фоні поганих умов.
  8. Режим «все потрібно було на вчора».

Не згодні працювати ні за які гроші з російськими компаніями

Також респонденти висловилися, де вони ніколи не працюватимуть, незважаючи на розмір винагороди. Впевнене лідерство тут займають російські клієнти чи компанії. Якщо з легальним гемблінгом та адалтом готові працювати за великі гроші, то російські компанії тепер є нон-грата для вітчизняних фахівців. Однак багато опитаних висловилися також категоричною відмовою щодо роботи у компаніях, пов’язаних із гемблінгом.

Також фахівці мають сумніви щодо роботи у проєктах, де повністю тіньова зарплатня, які виплачують заробіток криптовалютою, готівкою чи іншими шляхами. Та і з самою криптою не всі хочуть працювати, оскільки сфера дуже нестабільна.

Крім цього, українські айтівці не згодні працювати у мікрокредитних і релігійних організаціях, із виробниками алкоголю та тютюну, а також у компаніях, які пов’язані із виробництвом зброї.

Альтернативні погляди

Сайт із працевлаштування LCWork провів власне опитування на тему проєктів, із якими б українці ніколи не погодилися працювати. Усього в опитуванні у всіх соцмережах взяло участь 454 респонденти, і за його результатами картина склалася така:

  • Розробка та продаж зброї – 9% (29 голосів).
  • Російські компанії – 71% (352 голоси).
  • Гемблінг та різні азартні ігри – 5% (23 голоси).
  • Криптовалюти, фінансові організації – 1% (5 голосів).
  • Все разом – 10% (46 голосів).

З цього випливає, що найбільший рівень зневаги чи недовіри українці мають до російських компаній незалежно від їхнього виду діяльності.

Санкції та упереджене ставлення працівників: як бізнесу не провалитись на тонкій кризі

Що змінилося на ринку праці під час війни

Ситуація з ринком

На тему трансформацій ринку праці за час російського вторгнення ми поспілкувалися з Тимуром Разіним, маркетологом LCWork. У своїх коментарях він розповів, що нині ситуація стабілізувалася, більшість компаній поновили роботу і вакансії, чим скоротили загальний обсяг шукачів роботи. На ринок вплинув відтік кандидатів, який був пов’язаний із вимушеним переїздом. Але якщо порівнювати березень і липень, то показники за кількістю кандидатів повернулися до довоєнного рівня. Водночас багато хто підвищив свої побажання щодо зарплатні, хоча ще кілька місяців тому вони були іншими. І за грубою статистикою за широким спектром напрямів роботи виходить, що на одну вакансію нині припадає 135 кандидатів. Якщо ж цю статистику розбивати за напрямами професій, то картина матиме вже кращий вигляд. Компанії відновлюють роботу, і ситуація має стабілізуватися.

Ставлення кандидатів до роботи в гемблінгу

Якщо говорити про гральний бізнес, то він досі не запустився в повному обсязі. Водночас для багатьох українців ця тема досі табу і далеко не всі погоджуються на роботу в цій сфері. А ось іноземці активніше відгукуються на роботу в індустрії грального бізнесу.

У довоєнні часи, за особистими спостереженнями маркетолога LCWork, співвідношення становило десь 85 на 15%, де якраз меншість відмовлялася від вакансій у гральному бізнесі. Але тут ще потрібно враховувати той фактор, що більшість кандидатів дізнаються про гральну тематику саме на співбесіді, тому що компанія себе публічно не афішує і позиціонує на платформах як NDA. Таким чином, відсоток відмов може бути ще більшим.

«Якщо резюмувати, то такий фактор відмов впливає на тих, хто жодного разу не працював у сфері грального бізнесу і дуже поверхнево знайомий із ним. Гральний бізнес дуже цікавий у розрізі маркетингу і розробки, де дуже рафінований підхід до вибору інструментів, які дають ефективність, тому ця сфера – класний плацдарм для професійного росту», – зауважив спікер.

Санкції та упереджене ставлення працівників

Разом із тим кількість вакансій у цьому напрямі зростає, адже деякі компанії поновили роботу або переїхали до інших міст чи країн, що дало їм змогу активно працювати. Вони базуються в Польщі, на Кіпрі чи в Чехії, тому і відновлюють ринок. І водночас багато компаній, які зробили релокейт, у вакансіях вказують, що шукають саме українців, оскільки вони «не такі ледачі, як європейці».

Читайте також: Як бізнес підтримує Україну під час війни

Нещодавно LCWork провів опитування на тему «Чи цікава вам робота, на якій ви зараз працюєте?». У ньому взяло участь 234 людини, і результати розподілилися так:

  • Так, дуже цікаво – 92 (39%).
  • Просто нормально – 68 (29%).
  • Ні, нецікаво, хочу змінити – 74 (32%).

«Незважаючи на те що кількість кандидатів зменшується, 32% незадоволені своїм місцем роботи. Такий високий показник може бути пов’язаний із тим, що українці перебувають у постійному стресі, який і впливає на всі сфери їхнього життя», – вважає Тимур Разін.

Бізнес і війна – як запобігти й уникнути негативних наслідків санкцій

Окрім перебірливості працівників, під час війни український бізнес також отримав нову порцію ризиків – це ризики, породжені співпрацею з компаніями з рф чи рб. Під ризиками маються на увазі санкції, останні законодавчі обмеження та репутаційний вплив. Останнє теж важливо, бо є нормативне регулювання, є заходи впливу регуляторних, правоохоронних органів. Однак імідж багато значить для бізнесу, який має міжнародне коріння і хвилюється за втрату репутації, бо це означає втрату активів. Про це на тематичному вебінарі «Бізнес в умовах військової агресії: due diligence, уникнення санкцій та репутаційних ризиків» докладно розповів Денис Глоба, заступник директора YouControl із правових питань.

Під час вторгнення рф у 2022 році санкцій стало майже в чотири рази більше, ніж до цього: 2800 санкцій протягом 2014-2022 років і понад 10 тис. санкцій на 7 липня 2022 року.

Типи санкцій можна поділити на три категорії – за суб’єктом (міжнародні і регіональні), за об’єктом (фізична чи юридична особа) та за характером (економічні, дипломатичні, заборона в’їзду, заморозка активів тощо).

В Україні вводять лише індивідуальні санкції. І з впровадженням закону про санкції механізм провадження набув такого вигляду:

  1. Зацікавлені органи роблять подання до Ради національної безпеки.
  2. Рада переглядає і затверджує цей список – список 1 і список 2 (фізичні особи і компанії відповідно).
  3. Цей список направляється президенту, який його погоджує, чим вводить санкції в дію.

Після цього потрібно звертати увагу на характер санкцій: чи то заборона транзакцій, чи то відчуження активів, чи то заборона транзиту. На підставі цього стає зрозуміло, в якій площині можна співпрацювати з контрагентом і чи можна з ним співпрацювати взагалі. А також потрібно оцінити з погляду репутаційних ризиків – чи буде взагалі доцільною будь-яка співпраця.

Читайте також: Розбираємо інформаційні атаки на ліцензіатів КРАІЛ

Новітнє санкційне законодавство

З початком повномасштабного вторгнення доволі швидко був прийнятий закон, який дозволяв конфіскувати майно та активи компаній, пов’язаних із агресором. Спочатку він був доволі сирий, але з часом його доопрацювали. Що ж він передбачає?

Конфіскація активів як санкція й окрема процедура

Застосовується до юридичних та фізичних осіб, які своїми діями створюють загрозу нацбезпеці чи державним кордонам або сприяли вчиненню таких дій. Саме так доопрацювали нормативну базу, і цей захід вже показав себе доволі дієвим. Застосовується не тільки до компаній, які представляють росію як державу, а й які є її резидентами. Тому співпраця з такими особами може бути не лише предметом застосування норм закону, а й приверне увагу правоохоронців.

Обмеження виконання угод і фінансових операцій

Санкції та упереджене ставлення працівників

З 3 березня постановою Кабміну заборонено виконання угод, стороною в яких є російська федерація або особи, які пов’язані з нею – громадяни рф, юрособи-резиденти агресора чи українські компанії, які мають бенефіціара з рф, чия частка більша 10%. Такі положення унеможливлюють будь-які транзакції і виконання угод із такими особами.

«Тут можна сказати, що фактично уряд трошки перевищив свої повноваження, оскільки визнання угод нікчемними – це компетенція Верховної Ради. Проте в кінцевих положеннях постанови визначається, що вона діє до прийняття спеціального закону. Правозастосування і судових рішень ще немає, тому подивимося, як розвиватиметься ситуація», – відзначив Денис Глоба.

Такі заборони унеможливлюють ведення дій із резидентами агресора чи контрольованими ними компаніями в законний спосіб.

Обмеження нотаріальних і реєстраційних дій

Ще в кінці лютого було обмежено здійснення нотаріальних дій за зверненнями як громадян рф, так і юросіб, створених і зареєстрованих у країні-агресорі. Дії стосовно зміну складу учасників підприємств чи будь-які нотаріальні угоди за участю таких осіб не можуть бути реалізовані.

Це поширюється й в іншому вигляді. Так, Державний комітет телебачення і радіомовлення України ввів заборону на ввезення видавничої продукції з росії, а уряд ввів заборону на відвідування українських портів. Таким чином, ймовірність того, що бізнес між Україною та росією вестиметься, фактично зведена до мінімуму.

Читайте також: Все, що потрібно знати про Дія City

Відповідальність за колабораціонізм

Нещодавно в Україні криміналізували колаборантство і відповідні зміни внесли до Кримінального кодексу. Такою діяльністю визнається співпраця з державою-агресором та інші форми підтримки збройної агресії, включно з тероризмом. Тому це законодавство тепер сильно дотичне із законом про фінансовий моніторинг. 

«Фінансовий сектор застосовував його і раніше, але тепер він отримав нове життя. Тільки банківські заходи, які застосовуються до осіб з рф чи білорусі, безпрецедентні», – акцентував спікер.

Санкції та упереджене ставлення працівників

Охоплення у статті за колабораціонізм дуже широке, але неконкретне. Тому треба чекати на правозастосування, щоб дізнатися, що буде за провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором. Денис Глоба вважає, що тут також серйозну роль відіграє і репутація – достатньо буде громадськості дізнатися, що проти компанії ведуть слідчі дії, як це поставить велику пляму на її іміджі.

Всі ці санкційні обмеження і стають основою комплаєнсу – належної перевірки контрагента та пов’язаних із ним осіб і контрагентів. Оскільки не варто забувати про таку річ, як вторинні санкції, які накладаються на осіб, які співпрацюють із підсанкційною особою чи компанією.

Особливості проведення due intelligence

Тут є ціла низка факторів, які потрібно ретельно перевірити, щоб убезпечити себе від потрапляння під санкції чи запобігти репутаційним втратам.

Кінцевий бенефіціар та корпоративні права

Як вже згадувалося, корпоративною участю вважають належність суб’єкту понад 10%. Тому потрібно звертати увагу на особу кінцевого бенефіціарного власника, особливо на громадянство, оскільки йдеться про фізичну особу. І якщо корпоративні права належать особам із рф та рб, то через іноземні реєстри можна відстежити, яка частка належить їм насправді. Наприклад, якщо є дві компанії з рф, у кожної по 5%, а потім вони сходяться на єдиному бенефіціарі в російському реєстрі, то стає зрозуміло, що вплив тут 10%. Водночас закон про фінмоніторинг вказує, що кінцевого бенефіціара потрібно відстежувати самостійно, не покладаючись на дані Єдиного державного реєстру.

Санкції та упереджене ставлення працівників: як бізнесу не провалитись на тонкій кризі

Санкції  

Далі потрібно перевірити контрагента щодо наявності санкцій і можливості роботи з ним у разі, якщо санкції застосовані. 

Зв’язки з підсанкційними особами

Наступний етап, на якому потрібно встановити, чи є у контрагента зв’язки з юридичними чи фізичними особами, на яких наклали санкції. Це важливо, бо якщо такі особи мають істотну участь у компанії, то не виключено, що до компанії вже застосовано вторинні санкції. І внаслідок співпраці з таким контрагентом правоохоронці чи контролювальні органи можуть ухвалити рішення про відкриття провадження на власників бізнесу, який співпрацює з такою компанією.

Наявність «сліду» рф чи рб

В українському та закордонному законодавстві більшість обмежень визначені саме в бік рф, що і не дивно, бо вона є країною-агресором. Щодо білорусі, то не було подання в Конгрес США з проханням визнати її країною-терористом, та й в Україні вона теж не має офіційного визначення агресора. Але осіб і компанії з білоруським слідом потрібно перевіряти так само, як і російські.

Види і ступені зв’язків та приналежність до спільних фінансово-промислових груп

Не буває так, щоб міжнародний бізнес був втілений лише в формі однієї компанії. У великого бізнесу є групи компаній, які не завжди пов’язані між собою брендом, спільними засновниками чи чимось іншим. І відшукати ці зв’язки можна лише за допомогою певних аналітичних інструментів, як у системі eControl, що допоможе побачити, що ці компанії становлять цілу групу. Це допоможе зрозуміти, хто володіє цими активами. І допоможе запобігти тому, що, співпрацюючи з компанією такої групи, інша компанія потрапить під вплив санкцій чи в поле зору правоохоронців і контролювальних органів.

Читайте також: Що потрібно бізнесу від держави

Що робити, щоб не припуститися помилки

Олег Мальський, партнер юридичної компанії Eterna Law, також присвятив свій виступ особливостям перевірки та роботі з санкціями. Крім абревіатури KYCC (знай клієнта свого клієнта), він вигадав ще одну – DDDD (deep dive due diligence).

Практичні приклади

Санкції та упереджене ставлення працівників

Спікер поділився прикладом із практики. Клієнтом компанії був нафтотрейдер, а нафта нині віднесена до тих товарних груп, на які накладені галузеві санкції в низці країн. Тому у клієнта виникли питання, оскільки деякі міжнародні банки та дочірні компанії прислали листа, що йому збираються закрити рахунок. Без особливих роз’яснень, лише з вказівкою, що у нього є кілька місяців, щоб забрати кошти. Звісно, клієнт почав телефонувати всім своїм менеджерам і отримав доволі просту відповідь – він займається такою сферою економічної діяльності, яка перебуває в «червоній зоні», відповідно, простіше закрити рахунок, ніж розбиратися.

Для допомоги клієнту розробили стратегію, яка містила DDDD, за яким юристи Eterna Law показали, що сфера є проблематичною і секторально близькою до санкційної, однак у цього клієнта немає жодного контрагента, який був би в санкціях, торгував російською нафтою тощо.

«Мало того, додатково ми розробили стратегію, за якою показали, що український клієнт, який займається міжнародним трейдингом, є надзвичайно важливим для України. І навпаки, у разі закриття рахунку поставляться під питання великі обсяги постачань нафтопродуктів до України», – доповнив юрист.

Ще одним кейсом був випадок із ІТ-компанією, у якої певний час тому був санкційний інвестор – фонд, який був пов’язаний з рф. На сьогодні цього інвестора в компанії вже нема і ніхто не бачив проблеми. Однак у нового інвестора виникло запитання, чи правильно була викуплена частка цього фонду, хто її викупив, чи було проганяння коштів. Фактично новий інвестор злякався, що він може випадково стати акціонером компанії, в якій колись був підсанкційний акціонер. І якщо його вихід був не до кінця правильний, то новий інвестор може випадково стати співучасником у «неправильній» компанії, що може кинути тінь на інші його бізнес-відносини.

І якщо вже йде співпраця з компанією в режимі deep dive, то непогано було б з’ясувати повну історію підприємства, щоб знати – були чи не були у неї підсанкційні особи.

Санкції та упереджене ставлення працівників

Нещодавно виник ще один цікавий запит, який стосувався відомої глобальної трейдингової компанії. Клієнт Eterna Law хотів дізнатися, чи можна продовжувати з нею співпрацю – у компанії є акції, які торгуються на фондовій біржі в Нью-Йорку і вона входить до п’ятірки найбільших трейдерів у світі. Однак юрист не знав, що у цієї компанії є близько 15% у «Роснєфті».

Тому з юридичного погляду виникло зацікавлення – чи можна вести справи з таким трейдером. У самому акціонерному капіталі компанії немає грошей агресора чи інших країн, але трейдер нині продовжує працювати в рф і є акціонером санкційної компанії. Відповідь на це запитання юристи ще шукають, бо воно виявилося абсолютно непростим.

Колабораціонізм = санкції

«Все більше і більше ми стикаємося з питаннями, які пов’язані з колабораціонізмом. І він десь дуже близько до санкцій. Чому? Бо це питання сильно актуалізувалося з сезоном жнив. На півдні клієнти звертаються з питанням, що робити, бо їх де-факто втягують і змушують переєструватися», – зазначив Олег Мальський.

Разом із цим у цій ситуації також помітна відсутність умислу, бо є примус і крайня необхідність. Зокрема, одне підприємство, яке належить іноземцям, змусили зареєструватися за правилами рф. Наступним кроком стало відкриття рахунку в санкційному кримському банку. І вийшло так, що ще трохи – і в іноземців буде дочірнє підприємство, яке вимушене було зареєструватися у Херсоні і відкриває рахунок у санкційному банку.

«Звичайно, у нас відбувається цікавий аналіз, де межа цього всього. Ми нещодавно говорили з Мінагро, вони сказали, що збираються зробити певні винятки із закону про колаборантів. Бо через жнива ця ситуація сильно розповсюджена на півдні і багато людей бояться кримінальної відповідальності за дії, які вони без умислу вимушені вчиняти», – підсумував представник Eterna Law.

Санкції та упереджене ставлення працівників

Загалом він дав три головні поради:

  1. Потрібно зрозуміти, що тепер нові реалії. Вони полягають у тому, що недостатньо заходити в YouControl, потрібно працювати і з RuAssets. Потрібно перевіряти не те, що на поверхні, а йти максимально глибоко.
  2. Розробити положення й угоди, які б адресували цей санкційний ризик. Якщо раптом виявиться щось, то… Щоб із контракту випливали наслідки, якщо з’ясується щось про контрагента.
  3. Підготуватися до негативних наслідків, які можуть настати, якщо все ж таки була допущена співпраця з санкційною компанією. І бути готовим до втрати грошей через конфіскацію дебетового чи кредитного рахунку.

Деякі особливості «російського сліду»

Засновник і СЕО YouControl Сергій Мільман в одному зі своїх інтерв’ю розповів, що з початком повномасштабної війни вони дещо переформатували своє завдання на створення системи, яка одразу допоможе знайти російській слід під час перевірки юридичної чи фізичної особи – ця платформа отримала назву RuAssets. І нині нею активно користуються такі державні органи, як НАЗК, СБУ, АРМА та інші. Цей проєкт доволі перспективний, оскільки він не тільки допоможе заблокувати чи заморозити російські активи, але й дасть змогу іншому бізнесу уникати співпраці з підсанкційними російськими компаніями чи особами.

Наявність таких даних може посилити тиск на росіян, які в спробі обійти санкції постійно створюють нових посередників чи дочірні компанії. І відкрита інформація необхідна, щоб віднайти слід агресора, як би гарно він його не ховав. Не варто забувати, що у рф зараз закривають практично всі відкриті реєстри, і творцям RuAssets пощастило, що багато потрібних даних та реєстрів вони встигли отримати на початку повномасштабної війни.

Тому такі інструменти лишаються корисними й актуальними як для бізнесу і державних органів, так і для журналістів-розслідувачів. Наразі у проєкті активно шукають закордонних клієнтів, яким буде цікава ця система. Зокрема, державам-союзникам України, їхнім банкам, журналістам та правоохоронцям цікаві такі інструменти, оскільки вони розуміють наслідки, які настануть, якщо вчасно не розгледіти російське коріння.

Санкції та упереджене ставлення працівників

Сергій Мільман повідомив, що з самого початку війни вони почали шукати зв’язки українського бізнесу з російським чи білоруським. І в результаті знайшли 21 тис. компаній, які мають такий зв’язок. Цю інформацію можуть використати правоохоронці для націоналізації, блокування чи заморозки таких активів, а також українські бізнесмени, які не хочуть зазнати репутаційних чи інших втрат через співпрацю з такими контрагентами.

Читайте також: Статистичні показники бізнесу за три місяці війни

Висновок

Таким чином, можна помітити, що в Україні виникли цікаві умови для діяльності бізнесу. Мало того що санкції та закон про колабораціонізм додали компаніям головного болю: тепер замість звичайної перевірки своїх контрагентів потрібно робити комплексну глибоку перевірку своїх партнерів і навіть їхніх партнерів щодо підсанкційних бенефіціарів, акціонерів, інвесторів чи інших небажаних зв’язків, які в майбутньому можуть призвести до суттєвих проблем із боку держави та правоохоронців.

Цікаво і те, що в українців досі дещо упереджене ставлення до деяких індустрій. Як помітно з опитування, багато айтівців готові працювати в деяких сферах 18+, як-от азартні ігри чи адалт, лише за велику компенсацію. Причинами цього вони назвали те, що ці види бізнесу або морально неприйнятні, або ж є шахрайськими.

Це додає ще більше головного болю бізнесам, які і так або скоротили діяльність, або відчувають кадровий голод через те, що багато фахівців виїхало з України через повномасштабне вторгнення росії.  

Коментарі:
Зараз читають