Запуск «Дія City» вже не за горами: чого очікувати?

Автор: Корольчук Олександр
13 Січня 2022, 14:15

Запуск «Дія City» вже не за горами: чого очікувати?

Спецрежим для ІТ-індустрії пройшов довгий шлях до своєї реалізації. І тепер з ухваленням податкових змін вже наприкінці січня – початку лютого «Дія City» стане доступною для перших резидентів. На пресконференції від Міністерства цифрової трансформації та бізнесу розповіли, чим же унікальний та привабливий цей режим для ІТ-бізнесу.

Головні очікування та цифри

Міністр Мінцифри Михайло Федоров повідомив, що цей запуск дасть змогу нарощувати обсяги інвестування у розвиток ІТ-бізнесу в Україні. Однією з цілей режиму є збільшення частки ІТ-індустрії у ВВП України. Зараз цей показник становить близько 4-4,5% ($6-6,5 млрд доходів), але його планують підвищити до 10% ($16,5-17 млрд доходів) до 2025 року.

Хочуть збільшити і кількість працівників галузі. На сьогодні їх нараховується 220-250 тис., Мінцифри ж хоче, щоб ця цифра зросла до 450 тис. у 2025 році.

«Є чітке бачення, чого ми хочемо, куди ми хочемо рухатися і як ми хочемо трансформувати взагалі ІТ-сферу. Ми прагнемо, щоб було більше продуктових компаній, ми хочемо створювати для цього стимули. І як відповідь на цей запит з’явився проєкт “Дія City”, який пройшов фундаментальні кроки», – акцентував Михайло Федоров.

Те, як сприйматимуть «Дія City», протестували під час візиту до Кремнієвої долини у серпні-вересні. Тоді представники уряду спілкувалися з найбільшими венчурними фондами та розповідали їм про проєкт. Після цього Мінцифри отримало десятки звернень та чимало представників компаній приїздило в Україну. Міністр пообіцяв приємне здивування від тих брендів, які ставатимуть резидентами спецрежиму.

Михайло Федоров наголосив, що режим – це ключовий елемент екосистеми, над якою працює міністерство. Серед інших елементів він виділив розвиток ІТ-освіти, оскільки в Україні не вистачає близько 150 тис. працівників.

Тому у 2022 році разом із запуском «Дія City» запустять й освітній проєкт – фонд, який сплачуватиме 50% від суми за навчання українців на ІТ-курсах в онлайн- чи офлайн-режимі. 

Крім того, це допоможе змінити орієнтованість бізнесу в країні з аутсорсингу на продуктовий напрям.

Міністерство постійно отримує звернення від компаній, які хочуть стати резидентами. Це не лише українські компанії, а й великі закордонні, як-от агрегатор таксі Lyft і сервіс доставки Glovo.

Дія City

Зараз команда Мінцифри працює над підзаконними актами, які дадуть змогу втілити закон у життя. Зараз очікують на рішення Кабміну щодо процесу прийому резидентів і на НПА від Мінфіну стосовно оподаткування учасників проєкту.

Читайте також: Що таке хмарні сервіси та які в них особливості

Особливості проєкту

Заступник комітету ВР з питань цифрової трансформації Єгор Чернєв зауважив, що більшість працівників ІТ-сфери в країні працює не на Україну та її компанії, а на інші компанії чи держави через аутсорс. І права інтелектуальної власності, які є драйвером високотехнологічної економіки, залишаються не в Україні. Тому «Дія City» здатна змінити стан справ і простимулювати передусім продуктові стартапи та компанії всередині країни. Режим унікальний й тим, що вперше вводиться податок на виведений капітал, про який давно і довго говорили – останні 15 років. Та оскільки закон вже проголосований і підписаний, то ПНВК працюватиме і буде своєрідним пілотним проєктом. Представник комітету переконаний, що завдяки цьому податку спостерігатиметься позитивна динаміка зростання ІТ, а ще цей вид податку пошириться й на інші галузі.

Окрім врегулювання податків для компаній та працівників і стимулювання переходу з моделі роботи з ФОП на гіг-контракти, вводяться преференції для інвесторів. Якщо інвестиції в стартап робляться фізичною особою, то на цю суму надається податковий кредит від держави. Якщо ж інвестор отримує дивіденди не частіше одного разу на два роки, то ці виплати звільняються від оподаткування. Це не українська інновація, а доволі поширений інструмент, який запроваджений, наприклад, в Ізраїлі. Цю країну ще називають «стартап-нація».

«Фактично всі ці пропозиції, що закладені в закон, не взяті зі стелі. Були проаналізовані найкращі сучасні практики країн, де запроваджені податкові стимули для росту ІТ-індустрії», – уточнив Єгор Чернєв.

Проте податки та спецрежим не є панацеєю для створення комфортних умов роботи. Мінцифри і комітети ведуть роботу і над реформами в правоохоронній та судовій системах.

Україна it

Читайте також: Чим відома лондонська фондова біржа

Інвестиційна привабливість

Заступник міністра Олександр Борняков детальніше зупинився саме на правовому аспекті «Дія City», особливо на інвестиціях у стартапи. Українським стартапам доволі важко залучати капітал, тому вирішили ввести цілу низку інструментів для покращення залучення інвестицій:

  • Введення ПНВК – це великий крок назустріч інвесторам. Це дає змогу реінвестувати весь прибуток і не сплачувати податки до моменту, коли будуть виплачені дивіденди.
  • Convertible note – це дуже простий спосіб отримати інвестицію без наявності юридичної особи чи за відсутності її вартості. Ввели й інші методи, які підвищуватимуть довіру інвесторів, як-от liquidation preference. З цим правовим інструментом інвестор може прописати мінімальний коефіцієнт інвестицій, які йому повернуть, якщо компанію продадуть засновники.  
  • Так звані indemnities, за яких інвестор звільняється від відповідальності, якщо директор компанії скоїв якісь порушення.
  • Опціони – право на придбання чи продаж якогось активу компанії. Тут, за словами Олександра Борнякова, використовувався досвід Ізраїлю, коли Google купувала компанію Wize.

Тому потрібно розуміти, що спецрежим – це не лише податки, а ціла комплексна система. 

Читайте також: Математика в казино

Розробники грального ПЗ і захист від свавілля правоохоронців

Олександр Борняков додав, що законом передбачена заборона на резидентство компаніям, які займаються гемблінгом і беттінгом. У законі чітко прописані КВЕДи, за якими бізнес допустять до резидентства.

Проте є компанії, які розробляють відповідне програмне забезпечення для гемблінг-галузі. Для прикладу, є Parimatch Tech, але подати заявку може лише та частина, яка розробляє софт. Це цілком нормальна практика, оскільки в Україні є великі компанії, де працюють інженери зі створення платформ чи алгоритмів для онлайн-гемблінгу. Спікер підкреслив, що ці компанії не ведуть операційну азартну діяльність і мають отримати ліцензію КРАІЛ. Крім того, деякі правоохоронці використовували пов’язаність із гемблінгом, щоб «кошмарити» цей бізнес, який є цілком нормальним в усьому світі.

гральне ПЗ

Єгор Чернєв розкрив більше деталей щодо внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу. З самого початку велася робота в напрямі захисту резидентів «Дія City». І законопроєкт № 2740, або ж «Маски-шоу стоп-3», є недосконалим, оскільки в поточному стані він дискримінує інші бізнеси. Тому міністерство пропрацьовує концепцію із захисту не лише резидентів, а й ІТ-бізнесу в Україні загалом. Законопроєкт пишуть, і у наступні кілька місяців його зареєструють.

Читайте також: Ризики відмивання коштів у гральному бізнесі

Думки бізнесу та інвесторів

Під час пресконференції слово надали безпосередньо тим, чия діяльність стосується спецрежиму, – ІТ-компаніям та інвесторам.

Максим Слободянюк, інвестор, ІТ-підприємець та засновник холдингу Nika Tech Family, роз’яснив, що йому як інвестору дуже важливо, щоб кошти йшли не просто в якусь компанію, а в компанію, де є штатні працівники, зрозумілі опціони і правила. І з введенням «Дія City» з’являються всі потрібні можливості без обмежень на використання цих інструментів в Україні. Також він висловив задоволення тим, що ФОП-системі запропонували альтернативу у формі гіг-контрактів, які захищають ті аспекти роботи (передача прав інтелектуальної власності, повністю адекватні та вмотивовані зарплати працівників), які не були захищеними під час роботи з фізичними особами – підприємцями.

Володимир Многолєтній, співзасновник і виконавчий директор Genesis, зауважив, що в Україні дуже мало продуктових компаній, оскільки все більш спрямоване на аутсорс. І це на тлі того, що в сусідніх країнах статистика трохи інша. У російському Yandex працює стільки ж людей, як у всій ІТ-індустрії України, казахстанська Kaspi має капіталізацію в $20 млрд, у країнах Прибалтики є три мільярдні компанії.

інвестори

А продуктова індустрія Білорусі, де населення в п’ять разів менше, ніж в Україні, співставна з українським сегментом ІТ-продуктів. І для того, щоб у країні з’явилися мільярдні компанії, мають зійтися три «зірки»: розумні люди, інвестиції, зафіксовані довгострокові правила гри. Люди в Україні є, а останні два пункти з’являться завдяки спецрежиму, що дає надії на глобальний розвиток індустрії.

Співзасновник аутсорсу SoftService Тарас Кицмей звернув увагу на введення гіг-контрактів, які дозволять гнучкішу співпрацю і матимуть звичне податкове навантаження. Це відкриває доволі широкі перспективи для конкуренції як на ринку праці в плані утримання працівників, так і в боротьбі за зовнішні замовлення. Покращення помітні і в частині корпоративного законодавства, тому Україна може стати магнітом для корпоратизації, нових ідей та рішень. Тому закон про спецрежим ухвалили в дуже актуальний час.

Читайте також: Як зареєструвати в Україні торгову марку

Читайте також: Рейтинг покерних гравців

Коментарі:
Зараз читають