Асоціація IT Ukraine 14 липня 2022 року організувала і провела масштабну онлайн-конференцію IT Ukraine Legal Conference 2022, в межах якої відбулася низка панельних дискусій та виступів на теми, пов’язані з ІТ-індустрією та її становищем під час російського вторгнення. Так, на дискусії «Україна в умовах воєнного стану: фіскальна політика держави та державні ініціативи щодо підтримки ІТ-індустрії» обговорили актуальні проблеми сфери і те, що робить влада для їхнього вирішення. Однак найбільше діалогу було саме навколо питання бронювання працівників сфери від мобілізації.
Проблеми IT-галузі через війну
Юрій Антонюк, директор EPAM, пройшовся по кількох питаннях, які важливо вирішити для того, щоб ІТ-сфера продовжувала підтримувати країну та економіку. І це не лише його особисті думки, оскільки перед цим було кілька зустрічей правління IT Ukraine Association та інших асоціацій індустрії, тому це квінтесенція наболілих питань.
Мобілізація і бронювання
Перше питання – незрозуміла ситуація з бронюванням ІТ-спеціалістів і можливість часткового виїзду за кордон. Більшість працівників сфери – це приватні підприємці і контрактери, на яких не поширюються норми Кабміну про бронювання. І від того, як впорядкують цей аспект Кабмін та Міноборони, сильно залежить робота конкретних проєктів та великих і маленьких компаній. Бо для продовження роботи під час війни недостатньо мати комп’ютер, Інтернет та робоче місце. Потрібно ще мати контакти з клієнтами, проводити короткі зустрічі, мати впевненість, що ключовий працівник не зникне посередині проєкту. Юрій Антонюк вказав – не потрібно робити якісь спеціальні умови для ІТ-індустрії, але потрібне розуміння на загальнодержавному рівні, як можна підтримати одну з небагатьох індустрій, яка працює, розвивається і приносить валюту в економіку України.
Читайте також: БЕБ аналізуватиме діяльність операторів
Ситуація з курсом валют
Друга проблема стосується економічного складника. Не дуже добра ситуація склалася на валютному ринку, де існує кілька курсів. Асоціації кілька разів зустрічалися з представниками Національного банку, але питання досі не вирішено.
«Дуже дивно для нас, що частина тих грошей, які приносить індустрія, чомусь осідають на обмінних курсах. Якби ці гроші йшли на оборону, то тоді було б зрозуміло, чому вони там йдуть за різними курсами. Тому питання різних курсів має бути вирішено. Останнім часом ми вже бачимо певні кроки у цьому напрямку, але він таки існує», – зауважив спікер.
Як вдасться перезимувати
Наступним, невеликим питанням є питання інфраструктури. Наближається зима, і стан інфраструктури не відповідає тому, щоб нормально увійти в цю пору року. Бізнес хвилює питання, чи зможуть його працівники ефективно працювати в зимовий період – чи буде достатньо електрики, чи працюватиме Інтернет, чи працюватиме опалення. Це все нагальні питання, бо ситуація з інфраструктурою в Україні нині очевидно тривожна.
Зупинення потоку нових кадрів
І останнє, але головне – питання кадрів. Індустрії для постійного розвитку потрібно отримувати приплив молодих талантів. Усі бачать, як змінилася демографічна ситуація за останні пів року – скільки людей емігрувало, скільки молодих талантів виїхало в інші країни. Тому питання підготовки молодих спеціалістів, співпраці з університетами, підготовки світчерів і в цілому забезпечення індустрії талантами є одним із ключових.
Читайте також: Розбираємося з інформаційними атаками на ліцензатів
Що робить держава для бізнесу
Пріоритети Мінцифри
Олександр Борняков, заступник міністра Мінцифри, розповів, що міністерство працює в тих самих напрямах, що і до початку війни: державні послуги, розвиток інтернет-інфраструктури, цифрова грамотність і економіка. Але з війною з’явилися нові виклики і завдання, зокрема питання, як вивезти та зберегти інфраструктуру Мінцифри до роботи над цифровою блокадою ворога та роботи з техгігантами на кшталт Apple, Google, PayPal, результати чого вже всім відомі. Це те, над чим міністерство працювало перші два місяці. Потім почали думати, а яким же буде майбутнє і що робити, щоб ІТ-індустрія продовжила працювати і розвиватися. Саме тоді і почалися проблеми з бронюванням та виїздом людей.
«Якщо так загально казати, то ми разом з індустрією розробили план трансформації бізнесу в умовах військового стану. Це був один із наших пріоритетів, і ми зробили таку собі стежку, щоб знати, куди рухатися, а не гасити пожежі», – розповів Олександр Борняков.
Звісно, продовжив працювати режим «Дія City», робота за яким була припинена десь на тиждень-два.
Робота над бронюванням
Питання, пов’язане з бронюванням, теж є одним із пріоритетів Мінцифри. Разом із Міністерством економіки та Міністерством оборони Мінцифри працює в цьому напрямку, бо є розуміння, що потрібні нові правила. І якщо є гарантія, що людина повернеться і для виїзду є необхідність, то міністерство цілком підтримує те, щоб таких людей тимчасово відпускали за кордон. Особливо якщо ці люди не належать до категорії, яку призивають до армії в поточний момент. І уряд нині активно обговорює всі ці нюанси.
Наостанок Олександр Борняков розповів, що у міністерства в пріоритеті:
- продовження роботи над «Дія City»;
- робота над системою бронювання співробітників та погодження тимчасових виїздів;
- спілкування з міжнародними компаніями на тему виходу з ринку рф.
Мобілізація і ІТ – як вирішити проблему?
Нормативні зміни як необхідність
Сергій Сметанко, директор Департаменту економіки, безпеки і оборони при Міноборони, висловив розуміння, що ІТ-індустрія є однією з важливих сфер, які працюють на економіку і бюджет. Питання бронювання співробітників складне, особливо в контексті ІТ-працівників. Пояснив це спікер тим, що класичне бронювання, яке готувалося в мирний час, базується на законі України про мобілізаційну підготовку і мобілізацію. Там чітко визначено, що бронюються або ЦОВВ для виконання мобілізаційних завдань, або підприємство чи організація, які виконують такі завдання.
«На жаль, ІТ-індустрія – така прогресивна галузь, що вона не встигла створити чи сформувати ці завдання. Але вони грають іншу роль в економіці, ЗСУ та розвитку оборонної здатності», – підкреслив спікер.
Тому на початку війни Мінекономіки розробило постанову, за якою зараз і йде бронювання. Тут вже трохи відійшли від норми закону і дали можливість бронювати тим підприємствам чи організаціям, які не мають мобілізаційного завдання, але які виконують інші завдання на потреби Збройних сил України чи населення. Але знову ж таки це не повністю закриває потреби економіки чи ключових сфер, як-от ІТ-галузь.
І з розумінням цього нині переосмислюється і напрацьовується зміна порядку бронювання. Також планують внести зміни і в закон про мобілізацію, якими буде передбачено, що бронювання використовуватиметься не тільки для мобілізаційних завдань, а й для функціонування економіки воєнного стану. Тобто це вже буде пряма норма для тих галузей, які працюють на користь бюджету та економіки України.
Крім самих змін до закону, є напрацювання порядку бронювання. Це, на бачення департаменту, має бути максимально в цифровому вигляді. Для цього потрібно створити портал, який буде пов’язаний із «Дією», через який установа чи підприємство зможе подати свої заявки відповідно до певних критеріїв. Критерії для бізнесу, включно з ІТ, такі:
- сплата податків;
- реальне існування підприємства;
- робота до війни і під час війни;
- відсутність заборгованості перед бюджетом;
- виплата білої зарплатні, яка не менша за середню у регіоні.
Паралельно ведеться робота з Мінцифри щодо того, як це все зробити в електронному форматі, сформувати технічне завдання і запровадити в життя. Є і дедлайн для цього – запровадити до кінця серпня, бо саме тоді завершуються перші бронювання, надані на початку війни. Це потрібно, щоб нові бронювання чи їхнє продовження вже виконувалися за новою системою.
Читайте також: Дайджест головних новин минулого тижня
Скільки працівників змогли забронювати в ІТ
Представник EPAM додав, що у компанії є кількасот працівників, які нині воюють у складі ЗСУ. У компанії помірно скористалися можливістю бронювання, оскільки вона є резидентом «Дія City» і має штатних працівників, на яких поширюються чинні правила, але це одиниці. І лише 1-2 людини їздили за кордон для бізнес-переговорів за час вторгнення. Юрій Антонюк радий, що розглядається можливість розширити коло бронювання, але наразі кількість таких працівників у компанії дуже маленька.
Наталія Денікеєва, керівниця проєктного офісу «Дія City», розкрила точніші дані. На 13 липня за весь період повномасштабної війни у всій ІТ-індустрії заброньовано менше 2 тис. людей. І це при тому, що в цій сфері загалом працює близько 280 тис. людей.
Особливості цифровізації оновленого бронювання
Євген Ковальов, гендиректор департаменту цифровізації при Міністерстві оборони, коментуючи питання, як Міноборони бачить цей процес, розповів, що це має бути виважене рішення, бо вже була історія з повістками, які мали б надсилатися у цифровому вигляді. У Міноборони є власна система, яка здійснює контроль і облік військовозобов’язаних, але у неї є своя специфіка і грифи щодо публічності і непублічності даних. Рішення, про яке говорив Сергій Сметанко, можна зробити, але в більш закритому колі і з закритими питаннями проговорити, що і в якому вигляді має з’явитися, щоб це не принесло негативних наслідків. Для цього потрібні і зміни в поточне законодавство, яке не дає змоги українцям робити всі необхідні запити в електронному форматі, а з технічного погляду слід розібратися – чи потрібно, щоб дані про бронювання були в публічному доступі, чи ні.
Читайте також: Як у Parimatch відреагували та адаптувалися до війни
Висновок
З виступів спікерів стає помітно, що нині в ІТ-індустрії доволі проблемними є саме два питання – це бронювання працівників і можливість виїзду за кордон та наявність різних курсів на валютному ринку. За першим вже є розуміння перспектив та ведеться діалог із владою, в роботі перебувають певні рішення і напрацювання, які, однак, мають свою специфіку через непублічний характер інформації, пов’язаний із Міністерством оборони. А ось щодо другої проблеми активного діалогу і вирішення проблеми не помітно. Однак не будемо забувати, що на панельній дискусії не було представників Національного банку України, тому більшість обговорень стосувалися саме мобілізаційного аспекту.
Читайте також: Як бізнес підтримує Україну під час війни
Читайте також: КРАІЛ видала ліцензію російському букмекеру?
