Бізнесу від держави потрібне розуміння форс-мажору та прийняття законопроєкту № 2713-д – Антон Кучухідзе

07 Липня 2022, 17:03

Бізнесу від держави потрібне розуміння форс-мажору та прийняття законопроєкту № 2713-д – Антон Кучухідзе

Очільник Всеукраїнської ради гемблінгу (UGC) у своєму розгорнутому інтерв’ю розповів нам, чим живе гральний ринок під час війни. Зокрема, поговорили про діяльність асоціації, адаптацію бізнесу до нових умов, майбутнє наземного сегменту та причини засилля реклами нелегалів і боротьбу з нею. Крім цього, голова UGC прокоментував медійні атаки на ліцензованих організаторів азартних ігор і висловився щодо пільг, які б держава могла надати гральному бізнесу під час війни. 

Які напрями діяльності стали пріоритетними для UGC під час війни?

У цілому наші основоположні завдання, які стояли на початку нашого створення і об’єднання бізнесу в межах UGC, лишилися незмінними. Це організація діалогу між владою та бізнесом, бо постійно виникає багато питань щодо нормативно-правових актів, їхнього застосування. Велика повага до КРАІЛ, бо вона постійно працює і створює нормативно-правову базу. Це відбувається в межах громадських обговорень, де ми як асоціація представляємо інтереси бізнесу. Це наше перше фундаментальне завдання.

Друге завдання – покращення іміджу легального грального бізнесу, роз’яснення населенню відмінностей між легальними бізнесом і чорнухою. Потрібно це для того, щоб весь негатив, який несе нелегальний сектор, люди не сприймали на рахунок легальних операторів. Нині це завдання дещо видозмінилося, бо ми живемо в умовах війни, тому не йдеться про той піар, який робили до війни. Однак під час війни актуальним є питання, а що ти робиш для того, щоб підтримати державу чи допомогти армії. Тому ми зараз інформуємо населення, що легальний гральний бізнес із державою, наші члени підтримують ЗСУ, підтримують переселенців і біженців, роблять ліцензійні платежі, чим підтримують бюджет і економіку, зберігають робочі місця тощо. Мені складно це назвати піаром, бо це не той матеріал, який можна використовувати для формування рейтингів чи лідерства. Це радше публічна звітність того, як наші члени допомагають державі.

Однак війна вносить свої зміни, фінансування асоціації та її проєктів зменшилося, що цілком природно. Тому у нас не має змоги продовжувати проєкт гарячої лінії психологічної допомоги проблемним гравцям, ця лінія поки що закрита. Проте у нас з’явився новий напрям, теж у форматі гарячої лінії – спеціальна  електронна скринька, куди можуть звертатися всі охочі, чи то представники бізнесу, чи то громадських асоціацій, із приводу реклами нелегальних операторів на території України або з упорядкування реклами легальних операторів. Десь там якесь порушення, десь заклик до гри, десь немає попередження, що азартні ігри викликають залежність. Це все нормативні речі, які прописані в законі, тому ми намагаємося боротися з такими порушеннями. Десь це проходить успішно, а десь ми чекаємо на відповіді правоохоронних органів. 

Наприклад, ми вже писали до медіа, які розміщували рекламу Bet365 або інших глобальних операторів, які не мають української ліцензії, але замовляли рекламні матеріали в різних медіа, які навіть не були профільними. Це були національні сайти, які робили іміджеві матеріали про неліцензованого оператора. Таким ЗМІ ми направляли юридичну аргументацію, чому таку рекламу потрібно знімати, вони нас почули і прибрали ці матеріали. За це з нашого боку подяка, бо вони стали на бік білого ринку, а не чорнухи.

Стосовно інших моментів – то понад 15 кейсів ми відправили в різні державні органи і тепер очікуємо відповіді. Бо коли ми моніторимо сайти, стосовно яких направляли звернення в держоргани, то ніяких змін поки не спостерігаємо. Тому сподіваємося, що держава допоможе нам упорядкувати культуру використання реклами азартних ігор.

Все решта, наприклад безкоштовна юрдопомога із занесення себе або родича до Реєстру лудоманів, лишилося активним і люди можуть отримувати консультацію. Більше нового немає, бо, відверто кажучи, важко щось упроваджувати під час війни, коли ситуація складна у всіх. Але ми тримаємося і намагаємося показувати найкращий результат, виходячи з наявних можливостей.

З ваших спостережень, як гральний ринок адаптувався до нових умов роботи? Що для нього було найскладнішим?

Знаєте, коли я дивлюся на КРАІЛ і легальних організаторів азартних ігор, я розумію, що ця реформа все-таки відбулась. Ці дві сторони доповнюють одна одну – комісія чує бізнес, а бізнес намагається максимально підтримати державу.

Я переконаний, що першочерговим завданням для компаній стала підтримка держави. Фактично всі члени нашої асоціації реорганізували свої офіси і роботу конкретно під реалії воєнного часу. У кожної компанії додався, я не побоюся цього слова, ще один повноцінний напрям роботи – це гуманітарна, фінансова і волонтерська підтримка нашого населення й армії. Бо вже цілі департаменти в операторів займаються координацією, пошуком всього необхідного для фронту, переселенців і біженців. Оператори демонструють розуміння того, що війна – це трагедія, але не кінець, і те, що, допомагаючи державі, вони допомагають кожному громадянину. І ця цінність, яку демонструють члени UGC, запобігла хаосу і втраті співробітників, яким дали надію, що робота буде, що компанія існуватиме і допомагатиме. Це все ціннісний аспект.

Якби цінності у компаній були інші і вони просто втекли б із країни з початком вторгнення, то нічого не вийшло б і реформа грального бізнесу припинила існування за місяць-два. Якщо ж ви звернули увагу, то допомога від організаторів азартних ігор надходить на системній основі. Це не була одноразова акція з перерахування коштів чи надання допомоги, після якої оператори нічого більше не робили. А так, при компаніях створені кол-центри, працюють окремі відділи, багато працівників операторів пішли в ЗСУ, ТРО чи волонтери. Залученість на рівні бізнесу максимальна. Тому ціннісний аспект дав бізнесу змогу вижити, особливо це стосується онлайн-сегменту, який має більше можливостей для поновлення діяльності, ніж наземний сегмент. Наземна вертикаль залежить не тільки від якості організації бізнесу, а й від туристичних потоків до держави, наявності інфраструктури авіарейсів, популярності напрямку тощо. І всі ж розуміють, що під час війни ні про які туристичні потоки не може бути і мови.

Читайте також: Представник JOKER UA про роботу під час війни і допомогу країні

Стосовно наземного сегменту, ви не один раз казали, що ця вертикаль постраждала найбільше. Чи не поменшає у нас ліцензіатів через війну? 

Я думаю, що остаточну відповідь на це запитання ми отримаємо після закінчення війни. Під час бойових дій є певні, умовно кажучи, бонуси, якими бізнес може користуватися. Вище я вже казав, що КРАІЛ потрібно віддати належне. І ось чому – сьогодні держава не душить наш бізнес, а веде діалог, щоб зрозуміти, як допомогти для повторного запуску бізнесу і забезпечення потоку коштів до державного бюджету. Тому я думаю, що під час війни таких різких і гарячих рішень ніхто з ліцензіатів ухвалювати не буде. А майбутнє легальних закладів залежить від того, чи надасть держава пільговий період після закінчення війни. Можливо, буде якась широка економічна програма відродження з певними податковими преференціями. Тобто може бути багато державних ініціатив, які дадуть змогу навіть такому складному бізнесу в такому складному становищі зберегти робочі місця і свою діяльність. Зараз складно говорити конкретно, зменшиться кількість ліцензіатів чи не зменшиться. Тому я можу казати лише про практичну сторону – функціонування зменшиться, але це не означає, що компанії почнуть відмовлятися від ліцензій. Оператори до останнього чекатимуть на фінальну державну політику щодо післявоєнного відродження економіки. Ось це буде ключовим.

Повернемося до питання нелегальної реклами – чому це явище посилилися під час війни? Яка частка ліцензованих операторів помічена за порушеннями реклами азартних ігор?

Причин такого сплеску активності є кілька. По-перше, багато хто вважає, що державі нині не до регулювання таких чутливих питань, бо всі зайняті війною. Держава, звісно, війною зайнята, однак у нас є абсолютно легальні механізми реагування на такі порушення і під час війни. Це ж не означає, що під час вторгнення в державі перестають діяти будь-які інші закони.

По-друге, збільшується трафік нелегальних російських брендів в українському Інтернеті. Дуже багато реклами від компаній, які можна вважати російськими, однак вони ніколи не працювали в Україні легально. І враховуючи падіння і токсичність їхнього ринку, вони за рахунок піратських механізмів намагаються заходити на інші ринки, щоб диверсифікувати потік користувачів. Ми навіть побачили, що деякі невеликі і маловідомі компанії робили рекламу в Телеграм-каналах із 1-2 млн підписників. На деяких сайтах, зокрема спортивних новин, робиться багато рейтингів. І ось там йдуть ліцензовані українські букмекери, а поруч із ними – неліцензійні. Медіа ж мають якось відповідально ставитися до того, які компанії вони висвітлюють у цих рейтингах. Які питання можуть бути до Vbet чи Parimatch? Ніяких, бо вони отримали ліцензію і працюють в Україні на законних підставах. А коли в цих рейтингах з’являється Bet365, Pinnacle та інші, то питання вже з’являються. Тому, на превеликий жаль, ми зараз зіштовхнулися з таким зростанням тіньового трафіку.

Це дві головні причини збільшення обсягів нелегальної реклами – віра, що державі це не на часі, та спроба скористатися українським трафіком, бо ринок великий, а спорт і азартні ігри у нас популярні.

Стосовно ліцензіатів – у UGC є меморандум про рекламу, який підписали і дотримуються його правил всі наші члени. І якщо бувають проблемні моменти, то ми один одному підказуємо, як їх вирішувати. Для цього вже є налагоджений механізм, бо іноді бувають такі підрядники, які можуть щось не погодити чи спричинити якусь проблему. Тому у нас є механізм внутрішнього діалогу і всі знають, кому і де підказати, якщо щось пішло не так.

Якщо ж говорити про ліцензіатів не-членів UGC, то стосовно чотирьох доволі великих операторів ми писали запити в державні органи, ми писали запити з проханням посприяти унормуванню їхньої рекламної політики. Це були і онлайн-казино, і букмекер. Ці запити опрацьовуються, тому ми чекаємо належної реакції на них. Якщо наші члени себе обмежують, то чому інші учасники ринку читають закон на користь своїх вузькобізнесових інтересів, а не на користь всієї галузі?

Читайте також: Які благодійні акції проводить PokerMatch?

Зараз ми спостерігаємо низку інформаційних атак на деяких ліцензованих операторів. На вашу думку, чому це відбувається саме під час війни і що має на меті замовник таких матеріалів?

Тут змовників кілька. Серед них є конкретні представники інтересів нелегальних компаній в Україні. Уявіть собі, почалася війна, до якої населенню розповідали, що гральний бізнес – то не бізнес, ніякої соціальної відповідальності не має й подібні жахи. А тут виявляється, що, наприклад, PIN-UP Ukraine щоденно організовує завезення гуманітарних вантажів до лікарень, громадянам і навіть до гарячих точок. Parimatch станом на кінець червня перерахував 180 млн грн на рахунки НБУ для допомоги державі та армії. Favbet через благодійний фонд допомагає із закупівлею зброї для наших військовослужбовців, проводить багато заходів на підтримку, допомагає гуманітаркою, перераховує кошти тощо.

Матриця «поганого» грального бізнесу не справдилася. Ліцензіати показали, що вони на боці держави і боротимуться за неї всіма доступними засобами. Зрозуміло, що чорнушникам це не сподобалося, бо відбувається перелом сприйняття легального грального бізнесу. У населення з часом з’явиться можливість порівняти, ось є легальний бізнес, який допомагав державі, а ось ці – невідомо хто.

Тому і почалися ці атаки, щоб збити це сприйняття, популярність легальних операторів та правильність їхнього шляху з погляду відносин із державою, щоб відібрати клієнтів цих компаній, оскільки гравці завжди відвертаються від токсичних операторів. Водночас почалася масова реклама в Телеграм-каналах.

Для прикладу, члени нашої асоціації, які представляють наземний сегмент, призупинили свою діяльність, передають шалені гроші на ЗСУ, створюють купу благодійних акцій, щоб акумулювати кошти та передати їх на потреби держави. А нелегали просто продовжували працювати з самого початку війни. І, зрозуміло, що ніякої підтримки для держави вони не робили, лише намагалися заробити грошей. Був період, коли в Києві перестали навіть кафе працювати, але не нелегальні зали. 

Тому перша категорія цих замовників – це особи, які займаються чорним гральним бізнесом в Україні як в онлайн-, так і офлайн-сегменті.

Друга ж група – це помста від великих російських компаній за те, що їхній ринок став токсичним, а український ринок – білим, популярним та таким, що має майбутнє в гральному бізнесі. І рано чи пізно Україна може претендувати на те, щоб стати гральним хабом, бо ми бачимо, які підтримку готова надавати міжнародна спільнота. І що важливо – на заході гральний бізнес – це просто бізнес. Це у нас до нього ставляться з «надпочуттями», а там це просто вид діяльності. Крім того, президент оголосив програму відбудови і вже відомо, що Велика Британія і Данія братимуть у ній активну участь. І ці країни чудово розуміють вигоду від наземного грального бізнесу. Коли вони заводитимуть інвесторів, останні дивитимуться так – готель = розваги, готель = розваги. Особливо якщо ми говоримо про туристичні міста. Тому, коли ми переможемо у війні, то перспективи у нас будуть достатньо добрі.

А які перспективи у російських чи білоруських компаній? Ніяких, вони на все життя лишаться в ізоляції без отримання інвестицій та можливості укладати великі контракти з міжнародними чи іноземними федераціями. Це кінець їхньому ринку. Тому вони намагаються якось просувати свої компанії на українського споживача, розраховуючи на його недосвідченість і нездатність відрізнити нелегального оператора від легального. За рахунок агресивної рекламної стратегії інколи їм вдається переманювати трафік гравців, але з часом гравці наберуться досвіду та обиратимуть безпечніші місця для гри, яким є ліцензований оператор, а не якийсь бренд, відомий у СНД чи в інших країнах.

Ну і третя група – це угрупування людей, які колись мали чорний прибуток від сірого чи чорного грального бізнесу з 2009 по 2020 рік. І на рівні парламенту є нардепи, які протистоять завершенню реформи. А під словом «протистоять» я маю на увазі те, що має бути проголосований податковий законопроєкт № 2713-д.

Крім того, є лобісти, які звикли отримувати чорні прибутки з цього ринку, через що вони намагаються відродити свій вплив. Ці особи розсіяні різними державними структурами. Тому і виходить така собі колективна лобістська група проти доведення до кінця реформи з легалізації грального ринку. Але вони не завжди пов’язані, бо бувають із різних структур і представляють різних людей і угрупування. Однак, якщо узагальнити, то виходить три категорії, які можуть бути зацікавлені в медійних атаках проти ліцензованих операторів.  

Читайте також: КРАІЛ розпустила КЕР

А наскільки активно великі компанії покидають ринок рф? Наприклад, не тільки оператори, а й постачальники даних та інші B2B-компанії?

Раніше я писав, що Sportradar передавав дані російським букмекерам, але наче вже є інформація, що цю співпрацю зупинено. Крім того, один із букмекерів втратив партнерство через введені на росію санкції. А міжнародні букмекерські компанії вже вийшли з цього ринку.

Тут потрібно розуміти одну річ. Ринок стає токсичним, цивілізовані компанії його покидають, але чорні місцеві компанії намагатимуться зайняти звільнені ніші. І якась внутрішня конкуренція може бути. Скажу так, введення санкцій не є тим фактором, який би загальмував роботу грального сегменту в державі-агресорі. Ну добре, одні пішли – на заміну прийшли місцеві чорнушники. Так потрібно бити по платіжних системах, а вони вигадують якусь альтернативу.

Тому картина буде такою – ринок зменшиться, але існувати не перестане, однак він буде токсичним і без інвестицій. У себе всередині вони знаходитимуть різні технологічні рішення, які дадуть змогу місцевим грати у місцевих чорних операторів.

КРАІЛ зверталася до міжнародних організацій із проханням обмежити участь гравців з рф. Це також б’є по ринку, бо місцеві не зможуть грати на ліцензованих сайтах.

Чи надала держава якісь пільги і послаблення легальним операторам під час війни?

Діє режим форс-мажору, це стосується ліцензійних платежів. Прямих пільг чи скасування певних податків гральний бізнес не отримав. Є розуміння форс-мажорних обставин, бо в деякі заклади влітали ракети, не проводяться перевірки і поки що нікого не чіпають.

Єдине зауваження – був лист від одного державного органу про те, що начебто онлайн-операторам потрібно встановлювати РРО. У своїй заяві я виступив і юридично аргументував, що онлайн-сегмент грального бізнесу не зобов’язаний ставити РРО.

Якщо говорити про те, чого хотілося б, то головне з розумінням ставитися до того форс-мажорного становища, в якому опинився бізнес. А ще не потрібно забирати ліцензії у тих компаній, які за них не платять, до того часу, як ситуація стабілізується. Це головна пільга, яку можна хотіти і яка б суттєво допомогла бізнесу. Компанії розумітимуть, що на них не тиснуть, що дасть їм шанс якось оговтатися і заплатити ліцензійні платежі пізніше. 

Тому достатньо розуміти форс-мажор та прийняти законопроєкт № 2713-д.

До війни питання податків було актуальним, але законопроєкт № 2713-д так і не ухвалили. Як це впливає на операторів нині?

Ми дуже сподіваємося на прийняття законопроєкту № 2713-д. Бо помітно, що онлайн-сегмент відроджується в Україні і великі гральні і B2B-компанії, побачивши відродження вертикалі і № 2713-д, змогли б заплатити за ліцензію в Україні і почати оперувати. Є можливості, незважаючи на війну, щоб розвивати і збільшувати онлайн-сегмент в Україні. А це прямо залежить від оподаткування.

Війна змінює темпи інвестицій, швидкість роботи команд, реорганізовує структури. Однак будь-який великий оператор може відкрити офіс у Варшаві, набрати команду з українців, відкрити ТОВ в Україні і оформити документи на ліцензію. В Україні у них працюватиме кілька людей у безпечному місці, а решта – з регіональному офісу. То нехай працюють так, у чому проблема? Війна – це трагедія, але не кінець, і завжди можна знайти механізми роботи.

Крім того, законопроєкт № 2713-д на часі, бо великі гральні і B2B-компанії нині покидають росію, але регіон вони втрачати не хочуть. А яка держава найбільша? Україна, чим і можна надалі скористатися.

Тому це найголовніше, що потрібно ринку. Все інше бізнес вирулить сам, однак потрібні зрозумілі і рівні умови. А не так, що легальний сектор сплачує мільйони гривень за ліцензії (у 2022 році сплатили понад 740 млн грн), а нелегали працюють, нічого не сплачують і їх ніхто не закриває, поки ліцензіати чекають податкової реформи. Ось коли ця несправедливість прибереться, то ринок розвиватиметься ефективніше.

Читайте також: Як змінився бізнес за три місяці війни

Читайте також: У Києві почали відкриватися гральні зали

Коментарі:
Зараз читають