Оподаткування гемблінгу стало неоднозначною темою одразу після запуску легального грального ринку в Україні. Оператори скаржилися на застаріле оподаткування та просили ухвалити законопроєкт № 2713-д, який навіть пройшов перше читання. Але потім урядовці перестали обіцяти його ухвалити, вказуючи на те, що цей проєкт закону знизить податки для операторів. Однак стан справ суттєво змінився у 2023 році.
Оподаткування гемблінгу до повномасштабного вторгнення
Гральний бізнес до 24 лютого 2022 року керувався застарілими ставками, які були введенні до податкового кодексу ще в 2016 році. Крім цього, закон встановив, що за ліцензії на онлайн-казино, букмекерську діяльність та ігрові автомати потрібно платити втричі більше, допоки не буде введено в дію систему онлайн-моніторингу, чого на вересень 2023 року досі не трапилося.
За старими нормами зал ігрових автоматів мав платити 10% з GGR, наземні казино – 18%, букмекери – 18%, онлайн-казино й онлайн-покер – не були прописані, а лотерейні оператори мали перераховувати 30% від GGR.
Саме тому оператори постійно наполягали на ухваленні № 2713-д, який мав би встановити єдину ставку у розмірі 10% для всіх вертикалей, але знову ж таки – цього не відбулося.
Таким чином, ситуація склалася така, що в 2021 році гральна індустрія сплатила податків на 34,5 млн грн, в 2022-му – 550 млн грн, а за неповний 2023 рік сума набігла до показника в 2,28 млрд грн. Що ж стало причиною такого різкого стрибка?
Відповідь доволі проста – в 2021 році гральний ринок тільки почав формуватися і ліцензії КРАІЛ мали декілька операторів, що й стало причиною таких невеликих надходжень. З 2022 роком ситуація інша – повномасштабне російське вторгнення негативно позначилося на гральному бізнесі, деякі оператори втратили зали через знищення чи окупацію, погіршилася економічна ситуація і майже зникли іноземні туристи. Крім того, бізнес перейшов на пільгове оподаткування, яке передбачало оплату 2% єдиного податку.
Головні зміни у 2023 році
Поточний рік став вирішальним для українського гемблінгу з цілої низки причин, але ми зупинимося на найважливішому. Річ у тому, що цьогорічні мільярдні надходження можна прямо пов’язати з діяльністю парламентської ТСК, яка викрила схему, за якої деякі ліцензіати КРАІЛ використовували міскодинг для ухилення від сплати податків і створення видимості невеликих оборотів. Повну історію роботи ТСК ви можете оглянути у матеріалі за посиланням нижче.
Читайте також: Повна хронологія роботи парламентської ТСК
Головним інформатором щодо надходжень від грального бізнесу можна вважати нардепа і заступника голови фінкомітету Ярослава Железняка, який з самого початку публікував деталі розслідування комісії, а згодом і почав звітувати за податки від операторів у своєму Telegram-каналі. Таким чином, можна відстежити, що після проведення роботи ТСК у лютому бюджет одразу почав отримувати від грального бізнесу значні суми, які були майже ідентичні до сумарних річних показників:
- Березень – 432,5 млн грн, що вдвічі більше за показники 2021 року чи 60% від показників 2022 року.
- Квітень – 452 млн грн.
- Травень – 851 млн грн.
- Червень – 562 млн грн
- Липень – 395,6 млн грн
- Серпень – 2,28 млрд грн (у 10 разів більше, ніж за 2021 рік, у три рази більше, ніж за 2022 рік).
Джерело: https://t.me/yzheleznyak
Тому загалом виходить така картина – за 8 місяців 2023 року бюджет поповнився на 5,6 млрд грн, що є справді разючим показником. Можна помітити, що серпень став рекордсменом, принісши до бюджету дуже велику суму. Тут є пояснення, оскільки вищезгаданий депутат повідомляв, що парламент знає про проблему з оподаткуванням онлайн-казино і збирається її виправити. Це справді зробили, і відповідні правки до Податкового кодексу були прописані у законопроєкті № 8176, який не так давно ухвалив президент. Таким чином, тепер і онлайн-казино мають сплачувати 18% від свого GGR. На думку Железняка, закриття цієї схеми разом із наданням роз’яснень щодо сплати ПДФО операторами і забезпечили такі великі податки за серпень.
Читайте також: Коротка історія співпраці українського спорту і букмекерів
Висновок
Можна помітити, що величезні порівняно з попередніми роками податкові надходження від операторів в 2023 році сталися внаслідок діяльності тимчасової слідчої комісії, яка, крім оподаткування, також працює над боротьбою з нелегалами та закриттям їхніх методів поповнення коштів. Крім цього, було вирішене питання з оподаткуванням онлайн-казино та виграшами гравців, що призвело до ще більших надходжень до бюджету. Тому можна очікувати, що до кінця року ліцензіати КРАІЛ можуть сплатити до 7 млрд грн податків, про що казав Данило Гетманцев.
Разом із цим дедалі більш далекою стає перспектива того, що оператори отримають ставки, прописані у законопроєкті № 2713-д, оскільки після викриття схеми з міскодингом одразу кілька представників фінансового комітету повідомили, що тепер гральному бізнесу не варто сподіватись на те, що Верховна Рада колись проголосує за цей законопроєкт. Тому варто очікувати лише на те, що уряд працюватиме й надалі над тим, щоб збільшувати податкові надходження з операторів.
Читайте також: Особливості роботи в беттінгових рекламних вертикалях
Читайте також: Як дбати про кібербезпеку в умовах війни
