Кандидат наук із державного управління розповів про значення регуляторної функції держави в боротьбі з незаконним гемблінгом та окреслив те, як легалізація грального бізнесу допоможе українському держбюджету в умовах карантину.
Перш за все, експерт пояснив, чому роль держави в узаконенні азартних ігор є ключовою, власне, як і в існуванні тіньової економіки.
«Стосовно впливу на суспільство держава має дві базові функції – регуляторну й охоронну. Регулювання відноситься до всіх видів легального бізнесу, а охорона – до нелегального. І чим більше держава зосереджується на регулюванні, даючи підприємцям можливості до легальної роботи, тим менше навантаження на правоохоронців. Проста аналогія: якщо вкладати багато коштів у школи, то тюрми не потребуватимуть значного фінансування», – аргументував свою думку Юрій Гаврилечко під час пресконференції, присвяченій гральному бізнесу.
Тому експерт вважає, що в України є два варіанти реалізації регуляторної функції. Перший – зробити все в цивілізований спосіб, другий – залишити на відкуп криміналітету. Україна нині не може дозволити собі мати безліч тіньових чи кримінальних бізнесів не тільки через нестачу коштів, а й через додаткові витрати на правоохоронну систему.
«У такий спосіб, легалізуючи гральний бізнес, держава виграє принаймні двічі. Держава отримає додаткові ресурси для бюджету і робочі місця. З іншого боку – зменшиться корупційна складова, витрати на роботу правоохоронців, яка зараз спрямована на боротьбу з кримінальним бізнесом», – пояснює науковець.
За словами фахівця, детінізація бізнесу не потребує особливих умов, щоб скерувати фінансові потоки до бюджету. Варто лише створити схему, за якої ці кошти працюватимуть на економіку країни. Гральний бізнес вийшов з легального поля діяльності 10 років тому, і його необхідно повертати в рамки закону. Після ухвалення законодавства держбюджет доволі швидко зможе отримати закладені в нього понад 4 млрд грн, адже більша частина цих грошей – авансові платежі за ліцензію.
Водночас науковець наголошує, що перехід від кримінального до легального завжди супроводжує певна протидія. І щоб зробити цей процес менш проблемним, варто уникати перевантаження податками.
«Тоді ринок азартних ігор приноситиме дохід своїм власникам і державі та буде соціально безпечним. Те ж саме стосується податку на виграш, особливо після карантину. Люди шукатимуть, де саме взяти гроші, і легальний бізнес буде одним із таких джерел. Якщо обкладати податками виграші, то клієнти шукатимуть способи як це обійти», – констатував Юрій Гаврилечко.
Також він вважає, що змінювати ліцензійні платежі, наразі закладені в законопроєкті, не потрібно, оскільки у всьому світі діють різні системи оподаткування.
«На найближчі п’ять-десять років варто залишити високу плату за ліцензію. Це обмежить вхід на ринок операторів, які не здатні забезпечити ані сервіс, ані безпеку клієнтам», – підсумував експерт.
Нагадаємо, колишній операційний директор однієї з мереж гральних закладів, що діяла в Україні до 2009 року, розповів про реальні причини заборони українського гемблінгу.
Читайте також: Від чого залежить доля «живого» покеру в Україні?
Читайте також: Азартні ігри як інструмент приваблення туристів до України
