Народна депутатка Анастасія Ляшенко розповіла про характер своїх правок до законопроєкту № 2285-д, навела аргументи, чому гральні заклади варто спочатку запустити в пілотному режимі, а також поділилася баченням роботи державного регулятора.
У правках, поданих до проєкту закону про легалізацію азартних ігор, є такі, що пропонують запуск гемблінг-ринку в Україні розпочати з пілотного проєкту: відкрити гральні заклади лише в столиці та трьох областях на чотири роки. Про це в коментарі Login Casino повідомила народна депутатка від фракції «Слуга народу» Анастасія Ляшенко.
«Однією з поданих до законопроєкту пропозицій є розміщення гральних закладів лише в Києві та трьох областях – Харківській, Одеській і Дніпропетровській, в центрах яких проживає понад 1 млн громадян. Це дасть змогу простежити за роботою закону, оперативно виправити його недоліки та простежити реакцію суспільства на легалізацію. Обрані міста мають попит серед туристів, які до нас приїжджають, тому це можливість проаналізувати зацікавленість іноземних відвідувачів. Адже головне завдання легалізації грального бізнесу – розвиток туризму й інвестицій, а не сліпе заробляння грошей на наших громадянах. Протягом чотирьох років можна внести зміни до законодавства, якщо виникне необхідність», – поясняє своє бачення депутатка.
Також вона навела аргументи стосовно запровадження вікового цензу в 25 років для гравців: «Сьогодні розповсюджена практика, коли молоді люди отримують швидкі кредити без підтвердження платоспроможності, а далі виникають труднощі з їх поверненням. Це свідчить про те, що молодь не завжди усвідомлює наслідки своїх дій. В основі організації та проведення азартних ігор лежить принцип відповідальної гри, тому я пропоную збільшити вік гравця з 21 до 25 років. Тим більше, якщо особа навчається у ЗВО, зазвичай у 21 рік вона лише завершує навчання, яке в більшості випадків оплачують батьки, або навчається за рахунок державних коштів та отримує стипендію і, як наслідок, не має в достатній кількості власних грошей, які могла б витратити на гру в казино чи на автоматах. Існує більша ймовірність того, що у 25 років особа вже самостійно в достатній кількості зароблятиме гроші та зможе самостійно і відповідально ними розпоряджатися».
Крім того, Анастасія Ляшенко розповіла про ідентифікаційну картку гравця, що буде обов’язковою для операторів: «Цю норму містить законопроєкт, який ухвалено в першому читанні. Ідентифікація гравця передбачає первинну ідентифікацію за документом, що посвідчує особу, та вторинну – за карткою гравця. Мої правки стосуються саме змісту цієї картки. За законом на ній має бути вказано ім’я, прізвище та вік особи. Моя пропозиція – опис такої картки має затвердити уповноважений орган. Також на ній повинні міститися прізвище, ім’я та по батькові, фото і дата народження. Організатори азартних ігор мають забезпечити неможливість підробки такої ідентифікаційної картки. Ці поправки мають на меті унеможливити передачу карток гравцям, які не досягли відповідного віку чи обмежені у можливості брати участь в іграх».
Депутатка вказує, що регулювальний орган повинен отримати широкі повноваження в частині контролю за діяльністю у сфері гемблінгу. До його функцій, окрім видачі ліцензій, має належати стеження за дотриманням операторами правил роботи та застосування штрафних санкцій. Регулятору слід тісно співпрацювати з правоохоронними органами для виявлення нелегальних операторів чи серйозних порушень законів, що передбачають кримінальну відповідальність. Профільні комітети Верховної Ради України не мають повноважень для призначення його членів, тому формувати штат регулятора потрібно за результатами відкритого конкурсу. Важливо, щоб доступ до онлайн-моніторингу грального бізнесу мав тільки уповноважений орган.
«Закон, ухвалений у першому читанні, передбачає, що здійснювати моніторинг може окрема особа, призначена на конкурсній засаді уповноваженим органом. Я вважаю, що не можна передавати третій особі інформацію про гральний бізнес, його організаторів, гравців і фінансову звітність. Державний орган має виконувати ці вповноваження сам, без передачі їх третім особам», – пояснює народна депутатка.
Роботу над поправками нині активно продовжують із залученням фахівців різних напрямів:
«До законопроєкту № 2285-д подано майже 3500 правок, які поступово розглядають на робочих групах із залученням депутатів, експертів, представників громадськості та майбутніх інвесторів. Іде відкрита та прозора робота з його підготовки до другого читання. Характер поправок найрізноманітніший – одні спрямовані на покращення регулювання індустрії азартних ігор, інші ж хочуть залишити стан, в якому працював гемблінг останніми роками. Особисто я підтримую депутатів, котрі долучаються до роботи та хочуть навести лад в гральному бізнесі», – резюмує Анастасія Ляшенко.
Депутатка не вважає, що високі, на думки експертів, ліцензії та податкові ставки зменшать привабливість українського ринку: «Добросовісні оператори, які прагнуть зайняти місце в такому бізнесі, знайдуть відповідні можливості. До того ж, висока ціна на ліцензії слугуватиме запорукою дотримання правил та закону. Завдяки цьому буде дотримано не тільки принцип відповідальної гри, а й відповідального ведення грального бізнесу».
Нагадаємо, експерти вважають, що високі податки на гемблінг не приваблять інвесторів до України
Читайте також: Чи забезпечить держрегулятор кібербезпеку грального бізнесу?
Читайте також: Ризики легалізації гемблінгу не можна встановити без даних про психічне здоров’я українців
