Колишній операційний директор гральної мережі Владислав Кметь поділився своїми думками щодо тіньового сектору індустрії азартних ігор, а також розповів, чому гемблінг було заборонено в 2009 році.
«З 2009 року оператори знаходилися в підвішеному стані, що їм не подобалось. І ніхто з них не задоволений роботою в сірому чи чорному секторі. Але беззаперечним є факт продовження роботи. За минулі роки на Хрещатику можна було побачити з десяток вивісок закладів із різними назвами. Ці оператори працювали під документами двох ліцензійних лотерей. По всій країні таких залів було 5-6 тисяч. І вони генерували великі обсяги коштів, мова йде про мільярди гривень. І з цього обороту лише 1-2% якось потрапляли до державного бюджету. Якщо обсяги бізнесу скоротяться вдвоє чи втроє, але будуть сплачені податки, то держава збільшить надходження до бюджету в сотні разів», – заявив Владислав Кметь під час обговорення цієї теми в пресцентрі «Українського радіо».
Далі експерт зробив історичний екскурс, пояснюючи, що саме стало причиною заборони грального бізнесу в Україні 2009 року: «Політична боротьба Віктора Ющенка й Юлії Тимошенко не є головним фактором заборони гемблінгу в 2009 році. Тут не обійшлось без російського сліду».
За його словами, 2009-го в РФ проходила реформа грального ринку. За два роки до цього уряд попередив операторів, що вони мали припинити свою діяльність у містах і перенести заклади в спеціальні гральні зони. Їх створювали в окремих, економічно не дуже розвинених районах Російської Федерації, і, за задумкою, за два роки туди планували інвестувати кошти й створити відповідну інфраструктуру. В результаті, як зазначає Владислав Кметь, мав з’явитися такий собі російський «Лас-Вегас». Однак оператори, попереджені за два роки, переїжджати туди не захотіли, адже поруч є Україна, Грузія, Казахстан. Тоді бізнесменам простіше було перенести свою справу в Харків, Донецьк чи Луганськ, ніж будувати готелі, аеропорти та розвивати російські регіони. І через це ідея російської гральної столиці провалилася.
У продовження історії експерт розповідає, що за пів року до згортання діяльності гральних закладів у містах російський уряд почав «рекомендувати» сусіднім країнам заборонити азартні ігри. Грузія на це уваги не звернула, оскільки через недавній військовий конфлікт у неї з Росією були погані дипломатичні стосунки. А ось Україна, як і Казахстан, прислухалася до поради.
За словами колишнього операційного директора, саме тоді почалась дискредитація індустрії гемблінгу: «Після візиту тодішнього прем’єр-міністра у Москву сталася сумнозвісна подія з пожежею в одному з залів ігрових автоматів у Дніпрі. Тоді це демонстрували й висвітлювали так, нібито загорівся один із автоматів, через що загинули люди. Але я знаю обладнання, яке там стояло, воно вироблене в Німеччині та США. По суті, це залізний сейф із монітором і комп’ютерною платою. Там нема чому спалахувати та горіти. Правда в тому, що до зали заскочив проплачений наркоман із пляшкою запалювальної суміші, яку він хотів кинути всередину, але облився сам і почав горіти прямо на вході. Через це загорілися штори та ковролін, а оскільки все відбувалося на вході, то працівники та відвідувачі розгубилися і заховалися в підвалі, де, на жаль, задихнулися. Все це призвело до того, що 2009 року на території України заборонили азартні ігри».
Також Владислав Кметь прокоментував заяви про тісний зв'язок тіньового гемблінгу й криміналітету: «Як кажуть, після заборони його підхопили кримінальні авторитети. Але всі ми розуміємо, що неможливо відкрити 5-6 тисяч гральних закладів з неоновими вивісками на центральних вулицях найбільших міст без підтримки відповідних контролюючих органів».
Нагадаємо, законодавці розглядають варіант повної заборони ігрових автоматів.
Читайте також:Чому Україні варто запозичити економічне регулювання гемблінгу в ЄС?
Читайте також:Поліція припинила роботу незаконного аналітичного центру азартних ігор у Києві
Дізнавайтеся про найцікавіше на наших сторінках у Facebook, Instagram, Twitter, Telegram.
