Нещодавно стало відомо, що через завершення строку контрактів КРАІЛ може залишитися без голови і двох членів, утім Кабінет Міністрів не призначив нового конкурсу на ці посади. Адвокат і керівний партнер компанії VigoLex Ганна Буяджи у своїх коментарях зауважила, що комісія із самого початку була сформована незвичним способом. Тому і закон про азартні ігри не може дати однозначної відповіді, оскільки він стосується випадків, коли членів КРАІЛ призначили за загальним порядком, а не тимчасово.
Наскільки реальна зупинка роботи КРАІЛ у жовтні, якщо враховувати ч. 10 у статті 7 закону про азартні ігри?
Це питання є досить складним та неоднозначним від самого початку. Як ми пам’ятаємо, Кабмін протягом жовтня-грудня 2020 року ухвалив низку розпоряджень, якими були призначені голова та інші члени КРАІЛ. Нагадаю, що усі перелічені особи були призначені на свої посади тимчасово, без проведення відкритого конкурсу, а через співбесіди, з подальшим укладенням контрактів про проходження державної служби.
Призначення членів КРАІЛ в обхід конкурсного порядку тоді обґрунтовувалося карантинними обмеженнями, прикінцевими та перехідними положеннями Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі – закон про азартні ігри) та дією тимчасового порядку призначення на посади під час локдауну. Це було закріплено в абз. 1 та 4 п. 8 розділу II Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 р. та у Постанові Кабміну від 22 квітня 2020 р. № 290. Між іншим, обидва вказані нормативні акти уже давно втратили чинність.
Проте закон про азартні ігри встановив для Кабінету Міністрів чіткий термін, протягом якого останній був зобов’язаний затвердити спеціальний порядок призначення членів комісії, а саме – протягом трьох місяців з моменту набуття чинності зазначеним законом, тобто не пізніше 13.11.2020. Ані в тримісячний строк, ані пізніше вказаний порядок затверджений не був. Кабмін прикриває свою бездіяльність колізією в законі, проте це не виправдання для вищого виконавчого органу в країні.
Але повернімося до призначень. Тимчасовий порядок призначення членів КРАІЛ міг застосовуватися лише протягом трьох місяців з моменту ухвалення закону про азартні ігри (до 13.11.2020), бо після завершення цього строку мав діяти новий, окремий порядок. А тому можна підсумувати, що призначення Рудого І.Т., Гетьмана Є.М. та Водолажко О.Л. є легальними, проте призначення усіх інших членів КРАІЛ після 13.11.2021, на мій погляд, принаймні є оспорюваним.
І це не лише моя думка, бо ще з січня 2021 року питання протиправності бездіяльності Кабміну щодо незатвердження порядку призначення членів КРАІЛ та оспорювання законності призначення чотирьох членів комісії є предметом розгляду Окружного суду м. Києва у справі № 640/1373/21. Наразі розгляд триває, і дуже цікаво, яке рішення винесе суд, бо від цього залежить законність усіх подальших рішень, ухвалених КРАІЛ. Якщо виявиться, що четверо із семи членів КРАІЛ були призначені не в порядку, передбаченому законом, то постане питання правомірності усіх подальших рішень комісії.
Тому, повертаючись до запитання, чи може застосовуватися ч. 10 ст. 7 закону у даній ситуації, можу припустити, що ця норма мала б застосовуватися у тих випадках, коли члени КРАІЛ призначені за загальним порядком, а не тимчасово, коли строк їхніх повноважень прямо обмежено контрактом та дією тимчасових положень. Проте закон в принципі не передбачав ситуації, коли члени комісії будуть призначені в такий екзотичний спосіб.
З іншого боку, один із принципів, на якому ґрунтується державне управління, – це безперервність процесів у державі. Тобто для держави життєво важливо уникати ситуації, коли через якісь колізії у законодавстві може зупинитися ціла сфера господарювання. Пересічний громадянин або компанія не повинні страждати від того, що хтось не призначив конкурс або у когось припинилися повноваження. Ба більше, у нас перед очима низка прикладів роботи інших органів державної влади, члени яких продовжували працювати після закінчення їхніх повноважень. Наприклад, члени ЦВК «перепрацювали» три-чотири зайві роки, зараз уже понад два роки «пересиджує» свій термін суддя від України в ЄСПЛ. Тому думаю, що бізнес у сфері азартних ігор не зупиниться у жовтні.
Чому Кабмін не оголосив нового конкурсу в березні? Чи можна вважати, що причиною цього є колізія в законі про гральний бізнес?
Складно коментувати, чому хтось щось не зробив, але це питання треба розглядати ширше. Чому Кабмін, попри прямий обов’язок у законі, так і не визначив порядок призначення членів КРАІЛ?
Очевидно, що без цього порядку про оголошення та проведення конкурсу так само говорити зарано. Звичайно, усі кажуть про суперечність, закладену у законі про азартні ігри. Без сумніву, причина в цьому, але dura lеx, sed lex (закон суворий, проте це закон), а отже його треба виконувати, а не чекати змін. Тим більше, що в нашій країні складно прогнозувати, коли парламент проголосує навіть технічні зміни до законів.
Які теоретичні загрози для ринку нестиме зупинка діяльності регулятора?
Я не вірю у зупинку діяльності регулятора, тому що, як я казала вище, в Україні були неодноразові прецеденти, коли посадовці продовжували виконувати свої обов’язки після завершення терміну їхніх повноважень. Та й положення ч. 10 ст. 7 закону про азартні ігри можна використати в цій ситуації. Хоча у нашій країні можливо все.
На вашу думку, чи можливо, що комісія пропрацює у поточному складі ще рік, якщо Кабмін не оголосить конкурс чи нардепи не виправлять колізію?
Ніхто не може передбачити, як буде працювати комісія протягом найближчого року, але мені здається, що Кабмін і КРАІЛ таки «дотягнуть» до моменту внесення змін до закону, який усуне наявні суперечності. Після цього Кабмін затвердить порядок проведення конкурсу на посаду голови та членів КРАІЛ, відтак – оголосить конкурс.
Чи не відлякає іноземних інвесторів історія з членом КРАІЛ Євгеном Гетьманом?
Ця історія, на жаль, дуже звична для України. Корумпованість чиновників – це та асоціація, котра першою виникає в іноземних інвесторів практично в усіх сферах бізнесу в Україні (якщо не в усіх). Тому вона не стільки «відлякає» інвесторів, скільки ще раз підтвердить сумнозвісну славу України, де все вирішується за хабар. Дуже прикро, що комісія, попри ті світлі сподівання, які на неї покладалися, все-таки пішла протореним українським шляхом.
Мені все-таки хотілося вірити, що, встановлюючи такий захмарно високий рівень ліцензійних платежів, Україна піде цивілізованим шляхом. І хоча б у цій сфері компанії, які готові офіційно платити такі суми, не будуть змушені платити в кишені чиновників.
Нещодавно стало відомо про позов до КРАІЛ щодо виданого дозволу на приміщення під гральну залу в Білій Церкві. На думку позивача, комісія цим дозволом порушила норму про відстань у 500 метрів від навчальних закладів (поруч розташований гуртожиток університету). Як ви оцінюєте шанси на перемогу/програш позивача?
Складно оцінювати шанси на успіх, коли не бачиш тексту позову та обґрунтування, яке лягло в його основу, а з реєстру судових справ на сьогодні відома лише інформація про відкриття спрощеного позовного провадження, тому чекаємо на конкретику.
Водночас логіка у такому позові, звісно, є, бо гуртожиток є невід’ємною частиною цілісного майнового комплексу закладу освіти, загальне керівництво яким здійснює керівник такого закладу. Тому, на моє переконання, вимога закону про азартні ігри щодо 500 метрів до закладів освіти має поширюватися і на відстань до гуртожитків. Знову ж таки, за задумом законодавця, така превентивна норма мала попередити випадки розміщення ігрових автоматів у безпосередній близькості до дітей та молоді. А гуртожиток – це місце, де живуть студенти, тобто молоді люди, вплив азартних ігор на яких і намагається обмежити закон.
У разі задоволення справи на користь позивача, чи варто очікувати більше схожих позовів?
Це залежить від того, скільки протиправних (або оспорюваних) дозволів видасть КРАІЛ. Якщо подальші рішення унеможливлять двояке трактування, то й подавати позови підстав не буде.
Наскільки методологія підрахунку цієї відстані від зали до навчального закладу здатна покращити стан справ?
Чим чіткіше прописана норма закону або чим більше вона конкретизована у підзаконному нормативному акті, тим менше суперечностей в її використанні. Тому, звісно, чітка, прозора та зрозуміла методологія може значно спростити життя як операторів, так і членів комісії, які ухвалюють рішення про надання конкретним приміщенням дозволів на розміщення залів ігрових автоматів.
Читайте також: Головні проблеми польського грального бізнесу
Читайте також: Особливості роботи HR у гральній індустрії
