Генеральний директор легального оператора Slots City Олег Конончук у своїх коментарях розповів нам про особливості роботи грального бізнесу після діяльності парламентської ТСК та скасування пільгових податків. Крім того, спікер звернув увагу на серйозну проблему наземного сегменту з ліцензійними платежами, яка досі ніяк не вирішена Кабміном чи КРАІЛ.
Як проходить ваша операційна діяльність? Чи відбулися якісь зміни порівняно з 2022 роком?
Складнощі як були, так і є, бо війна нікуди не поділася і це впливає на бізнес розваг, включно з гемблінгом. Економічно ситуація теж не змінилася, лише погіршилася, тому показники, порівняно з 2022 роком, теж кращими не стали. Ми зараз працюємо в режимі виживання, бо наше завдання – зберегти мінімальну кількість локацій, якщо ми говоримо про наземні зали. Також нашим завданням є збереження персоналу. Сподіваємося, що умови роботи стануть кращими у післявоєнний час. Зараз ми націлені на те, щоб вистояти: працюємо, волонтеримо, підтримуємо армію та переселенців, зокрема і через наш фонд Slots City Foundation.
На гральному ринку за останній час відбулася ціла низка регуляторних змін, як це вплинуло на вашу компанію?
Стосовно пільгового оподаткування, то це мало серйозний вплив, оскільки ми так і не дочекалися змін до Податкового кодексу, які мав внести законопроєкт № 2713-д. І ми чуємо прогнози деяких народних депутатів, що цей проєкт закону не буде ухвалений. Ніхто не розуміє, яка є альтернатива. Головна ж проблема полягає в тому, що ми фіскалізуємося за принципом поточної системи оподаткування, яка взагалі не відповідає реаліям грального бізнесу. В цій системі немає визначення виграшу, доходу, правильно вирахування податку на виграш тощо. Тому ця система є антиприбутковою та вбивчою.
Стосовно парламентської ТСК, то ми завжди були відкритими для діалогу, відповідали на запити. Наша компанія не порушувала законів, тому ця історія на нас не мала впливу, оскільки ми не були суб'єктом якогось кримінального провадження.
Як і на всіх на ринку, на нас вплинуло блокування платіжних систем. Проте цю проблему вже вирішено і на ринку діють банки, які ліцензовані для роботи за МСС-кодом для грального бізнесу 7795. Тому тепер набагато легше, ніж на початку, коли майже одночасно ліг весь онлайн-ринок.
Навесні Кабінет Міністрів випустив постанову, яка зобов’язує операторів сплатити борги за ліцензії. З погляду на минуле, як цей процес пройшов для вас?
Ситуація лишилася і нікуди не поділася. Вона є економічно непідйомною. По-перше, ціна ліцензій відповідає розрахункам довоєнних та доковідних часів. Окей, я розумію, що це закон. Але можна було б ухвалити якісь підзаконні акти чи рішення від КРАІЛ чи Кабміну стосовно лояльної позиції до операторів. Наприклад, оплата після закінчення воєнного часу, якась розстрочка, несплата ліцензії за час, поки не працювали наземні заклади. У комісії є всі повідомлення від операторів, чиї зали закривалися та відкривалися повторно з точними термінами цього простою. Не піднімається і проблема того, що деякі зали були знищені або перебувають на окупованій території.
І за це все держава нарахувала кошти у 2022 році і просить оплатити 2023 рік наперед, коли ніхто не знає, як складеться наступний місяць, чи прилетить ракета тощо.
Як ви готувалися до поновлення роботи казино Shangri La у Києві? Як казино працює нині за умови значного скорочення кількості іноземних гостей в Україні?
Гральний бізнес має світову практику джанкет-турів – людей спеціально привозять літаками для гри та відпочинку в казино на кілька днів. Звісно, нині ми нікого не можемо привезти, бо раніше 70% нашого доходу генерували саме такі клієнти. Якщо хтось з іноземців зараз і заходить до казино, то це або журналіст, або представник якихось служб та організацій. Тому основними відвідувачами закладу є українці.
Сама ж економічна ситуація казино бовтається біля невеликого мінуса. Але ми з акціонерами намагатимемося зберегти локацію. Бо віримо, що після війни ця локація буде дуже добре працювати, оскільки після перемоги Україна буде гарним хабом для різних видів туризму, включно з гральним.
А як щодо стану справ у вашому онлайн-сегменті?
З онлайном ситуація нормальна, чесно скажу. Тут все-таки немає проблематики залів, як-от відключення світла. Тому стан справ тут ні добрий, ні поганий, а стабільно нормальний.
Кілька нардепів вже заявили, що гральному бізнесу очікувати на № 2713-д не варто. На вашу думку, чи це правда? Якщо так, то що тоді буде з українським гральним ринком?
Ми білий оператор, який не має протекцій держави чи депутатів. Тому ні ми, ні наші колеги не бачили в парламенті глобального зацікавлення щось імплементувати в нашій сфері.
Зараз від грального бізнесу всі відхрещуються, як чорт від ладану. Причина проста – якщо нардеп голосує за щось гемблінгове чи виявляє якусь ініціативу за гральний бізнес, то це навряд чи додасть політичних чи фінансових профітів.
Тому і наразі мало шансів на законопроєкт № 2713-д, бо немає більшості, яка готова проголосувати. Не всі народні депутати розуміють законопроєкт, дехто вважає, що це зниження податків для індустрії. Деякі депутати вважають це покращенням умов для операторів, оскільки там закладене зниження оподаткування з 18 до 10%. Хоча насправді це не зниження, бо завдяки формулюванню термінів зі сфери гемблінгу ми платитимемо податки як за цією статтею, так і за чинним українським законодавством. Але не всі це розуміють.
Якби ми працювали у довоєнний час чи після перемоги, то, можливо, була б якась політична воля, щоб проголосувати за це. Але не зараз, коли за гральний бізнес «вписуватися» охочих мало.
Останнім часом правоохоронці активно звітують про закриття нелегальних гральних залів та блокування онлайн-казино. З вашого погляду, чи є позитивні тенденції у боротьбі з нелегалами?
Відверто скажу, що ситуація з боротьби з нелегалами набагато краща, ніж довоєнна. Справді – нелегальні зали зачиняють, онлайн-казино – блокують. Ситуація дещо покращилася, але подолати чорний ринок грального бізнесу на 100% – завдання дуже складне.
Однак це позитивна тенденція, в тому ж Запоріжжі, де було багато нелегалів, тепер їх практично не лишилося, постійно закривають зали в Києві. Але є й заклади, які як працювали собі, так і працюють.
Чи виникли якісь тенденції на гральному ринку України в 2023 році?
Гральний бізнес, по суті, бореться за виживання, бо є економія на витратах, які до війни не здавалися суттєвими – менша оренда, менша зарплатня, менше працівників. Але загалом бізнес затратний, але водночас він цілком прорахований, бо це не колесо удачі, де сьогодні заробив і можеш відпочивати. Під час відкриття грального бізнесу рахується окупність на роки вперед, потрібно добиватися стабільних показників. А це, своєю чергою, досягається завдяки постійним відвідувачам. А це тепер нестабільне поняття – хтось економить, хтось пішов до армії, хтось потрапив під окупацію.
Тому ситуація така собі, ми тримаємося з усіх сил, щоб пережити період війни до перемоги. Тоді, звісно, теж краще не буде, але, можливо, щось зміниться чи буде більш зрозумілим. Можливо, буде новий законопроєкт, бо ми постійно чуємо позицію міністра Мінцифри Михайла Федорова стосовно його бачення регулювання індустрії. Можливо, проголосують за інший податковий законопроєкт або буде роз’яснення щодо низки термінів та сплати податків. І, можливо, тоді нам всім стане трохи легше.
Це ми ще побачимо, бо інвестиції дуже великі і це тепер як валіза без ручки, яку не можна викидати.
Читайте також: Як вирішити проблему нелегального грального бізнесу в Україні
Читайте також: Повна хронологія роботи парламентської ТСК щодо грального бізнесу
