Протягом останніх кількох місяців інфополе було перенасичене новинами щодо боротьби держави зі схемами, які гральний бізнес використовував для ухилення від оподаткування. У нашому матеріалі ми зібрали головні події в одне ціле, щоб висвітлити повну історію того, як правоохоронці, НБУ та парламентарі ліквідували мільярдні схеми.
Початок
Перші дані про існування схем з’явилися ще в січні 2023 року. Тоді очільник фінкомітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив, що депутати спільно з правоохоронцями змогли викрити схему, яку гральний бізнес використовував для зменшення суми сплачених податків. За попередніми оцінками, держава через це втратила більш ніж 10 млрд грн за 2021-2022 роки. В основі схеми лежав міскодинг платежів, за яким кошти від гравця надходили не на рахунки операторів, а на рахунки фізичних осіб, завдяки чому зменшувалася сума доходу, який потрібно було оподатковувати.
Водночас масштаби такого ухилення настільки великі, що цим розслідуванням мала займатися парламентська ТСК, перше засідання якої мало відбутися 28 лютого 2023 року.
У перерві між цим ще один учасник фінансового комітету Ярослав Железняк навів більше деталей про цю історію, оскільки було отримано дуже багато інформації. Зокрема, масштаби геть не відповідали оцінкам нардепів, адже з’ясувалося, що гральний бізнес мав оборот у 10 млрд грн на місяць, тоді як Железняк оцінював втрати у 8-10 млрд грн щорічних податків.
Значну роль у схемі відігравали банки та фінансові компанії, які й займалися проведенням міскодингу. Наприклад, кошти від гравця до оператора могли потрапити як оплата рекламних послуг чи щось подібне. Це доволі відкрита послуга для ринку, плата за яку становила 3-3,5% з еквайрингу на користь банківської установи. Ще тоді Железняк натякнув на два банки, які були замішані в цій історії, і, як згодом з’ясувалося, – йшлося про «IBOX банк» та «Укргазбанк». Загалом оператори могли приховувати 200-300 млн грн обороту щодня.
Поза тим було викрито ще й схему із заробітною платнею, коли працівник отримував на руки лише неофіційну частину зарплатні, а решту йому переказував на картку хтось невідомий. Тому стан справ був такий, що реальний оборот індустрії досягав 120 млрд грн, але держава не отримувала коштів ні на етапі сплати податку з прибутку, ні на етапі оподаткування виграшів, ні на етапі оподаткування зарплатні.
Читайте також: Як російський гральний бізнес захоплює український ринок
Засідання тимчасової слідчої комісії та її результати
Як і обіцяли урядовці, 28 лютого пройшло засідання ТСК з цієї справи. На ній представники різних відомств поділилися своїми напрацюваннями щодо схеми. Зокрема, заступник голови НБУ повідомив, що, за їхніми оцінками, місячний оборот індустрії грального бізнесу в Україні становив 12-15 млрд грн, а до схеми було залучено дев’ять банків. Представник податкової додав, що за 2022 рік оператори сплатили до бюджету 730 млн грн податків, 66 млн з яких були єдиним податком за ставкою в 2%. Водночас податківці зауважили, що більшу частину 2022 року гемблінг ухилявся від оподаткування завдяки міскодингу, однак після втручання і перевірок НБУ податки до бюджету почали збільшуватися.
Представник СБУ додав, що на час роботи ТСК лише один банк все ще надавав послуги з міскодингу для приховування 7-8 млрд грн на місяць, а сумарно розслідування стосувалось орієнтовно 2 млн банківських карток. Це картки як гравців, так і ті, які використовувалися в зарплатних схемах. Працівник СБУ висловив думку, що річний оборот ринку становить близько 180 млрд грн на рік, до того ж у 2022 році СБУ та БЕБ змогли вивести з тіні майже половину операторів, але це викликало серйозну протидію з боку тих компаній, які спрямовані на рф. Тому правоохоронці мали провести ще низку заходів для знищення схем, що працювали на ринку.
Нардеп Олексій Жмеренецький зауважив, що 97% з тих коштів, які відмили учасники схеми, належали саме ліцензіатам КРАІЛ, а не нелегальним операторам, про проблему яких теж говорив народний обранець. Щодо нелегалів, то КРАІЛ передала правоохоронцям дані про 1789 нелегальних гральних сайтів та 606 нелегальних гральних залів. І всі вони продовжували працювати на момент роботи ТСК. Крім цього, нардеп спростував заяви правоохоронців про неможливість оплати для онлайн-нелегалів і просто під час засідання провів платіж на користь 1xBet.
Читайте також: Головні кроки держави та бізнесу у боротьбі з лудоманією
Наслідки
Майже одразу до справу доєднався НБУ. Вже 6 березня стало відомо, що фінансовий регулятор оштрафував «Укргазбанк» на суму в 64,62 млн грн за неналежну оцінку ризиків, недостатні перевірки нових клієнтів та відсутність онлайн-моніторингу даних щодо платників. Як відповіли у самому банку, вони є учасниками міжнародних платіжок на кшталт Visa та Mastercard і надавали іншим учасникам цих систем доступ до еквайрингу. І будь-які учасники платіжок могли залучати різних клієнтів, включно з гральним бізнесом, тому банк не мав можливості моніторити те, як інші учасники платіжних систем дотримуються правил. Цим і скористалася низка недобросовісних компаній, які відмивали кошти для грального бізнесу. Щойно в державному банку дізнались про ці порушення, вони одразу заблокували порушників та розірвали угоди про надання еквайрингу.
Паралельно стало відомо, що Національний центр з оперативно-технічного управління телеком-мереж заблокував 710 нелегальних в Україні гральних сайтів. Відбулося це на вимогу БЕБ і КРАІЛ. Серед заблокованих сайтів були PokerStars, 1xBet, William Hill та ряд інших брендів.
Ще один учасник схеми – «Айбокс банк» – взагалі був позбавлений ліцензії та ліквідований. НБУ поінформував, що для цього була ціла низка причин. Зокрема, банк недбало перевіряв високоризикових клієнтів, які займалися проведенням покерних турнірів. Крім цього, недбалість була виявлена і в створенні внутрішніх документів щодо боротьби з відмиванням коштів. Раніше «Айбокс банк» вже отримував штрафні санкції від НБУ. За сукупністю цих факторів НБУ вирішив анулювати ліцензії. Трохи згодом стало відомо, що до офісів та відділень цього банку прийшли з обшуками БЕБ та СБУ. Саме СБУ згодом повідомила, що вони спільно з бюро знищили схему з відмивання коштів для нелегальних онлайн-казино. За даними правоохоронців, для цієї схеми створили велику інфраструктуру, де було задіяно понад 20 компаній.
Під роздачу потрапили й українські криптобіржі. Річ у тому, що під час ліквідації схеми НБУ надав рекомендації, за якими банки мали припинити оброблення будь-яких високоризикових транзакцій, до яких входять операції з гемблінгу, букмекерства та криптовалют.
Ще однією зміною стало збільшення податкових надходжень від індустрії. Зокрема, у березні оператори сплатили до бюджету 423,5 млн грн, у квітні – 452 млн грн, а в травні – 851 млн грн. Таким чином, за неповну половину 2023 року держава вже отримала з індустрії більше податків, ніж за 2021-2022 роки, якщо не враховувати ліцензійні платежі. Цю інформацію підтвердило Бюро економічної безпеки, вказавши, що такому збільшенню сплачених податків передувала робота з виявлення та ліквідації схем з ухилення від оподаткування.
Нацбанк України для запобігання подібним ексцесам також почав покращувати своє регулювання. Зокрема, за останні місяці НБУ ввів нові вимоги для еквайрів під час проведення фіноперацій з метою дотримання законів України, створив нові відділи для посилення фінансового контролю та надав банкам нові рекомендації щодо моніторингу клієнтів на факт виявлення нелегальної діяльності та спроб відмивання злочинних коштів. Крім цього, НБУ анулював ліцензії тим фінансовим компаніям, які брали активну участь у схемі.
Варто зауважити, що під час цих подій навесні 2023 року двоє народних депутатів – Ярослав Железняк та Данило Гетманцев – кілька разів звернулися до операторів. І ці повідомлення були, по суті, однаковими – гральному бізнесу не варто сподіватися на ухвалення нового податкового законодавства, а точніше – законопроєкту № 2713-д. Парламентарі підкреслили, що гемблінгу більше не вдасться «проштовхнути» чергові податкові пільги, тому їм доведеться працювати відповідно до Податкового кодексу. Свою роль у цих заявах зіграв невеликий розмір коштів, сплачений під час пільгового оподаткування, та власне сама історія з міскодингом.
Читайте також: Як працює КРАІЛ за відсутності кворуму
Висновок
Таким чином, ця історія доволі сильно вплинула як на гральний, так і на фінансовий ринок України. Спільними зусиллями нардепам, НБУ та правоохоронцям вдалося ліквідувати схеми з ухилення від оподаткування, вивести з ринку нечисті на руку банки та фінансові компанії та збільшити надходження до бюджету. Разом із цим варто наголосити, що в урядовців виросла занадто велика цікавість до легального ринку, тоді як нелегальний сегмент досі не отримує належної уваги. Звісно, час від часу з’являються повідомлення від БЕБ щодо викритих нелегальних закладів, але досі не помітно, щоб держава системно та серйозно взялася за викорінення незаконних онлайн- та наземних казино та залів, які багато в чому псують і погіршують репутацію та умови роботи легального ринку України.
Читайте також: Як українські санкції створили проблеми для Parimatch у всьому світі
Читайте також: Особливості соціальної відповідальності для грального бізнесу
