Старший юрист фірми ОМП Ігор Галицький надав коротку аналітику стосовно основних вимог для грального бізнесу, які закріплені в законі № 768. Окремо він виділив створення регулятора, ліцензійні платежі й обмеження стосовно маркетингу азартних ігор. Зі свого боку, керівник юридичного департаменту Parimatch UA Михайло Коваль розповів інформаційному ресурсу про те, як сприймають закон потенційні оператори вітчизняного ринку.
Невизначеність із ліцензійними умовами
Ігор Галицький нагадав, що порядок оплати й отримання ліцензії для кожного виду грального бізнесу буде прописаний окремо в ліцензійних умовах, розробляти які має уповноважений орган – Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей. Наразі вона ще не створена, оскільки в законі є певна колізія. Чиновники обіцяли виправити її й інші недоліки у вересні, проте експерти прогнозують більш тривалі терміни.
Спеціаліст вказав, що згідно з положеннями закону № 768, регуляторний орган має бути створений протягом двох місяців від набрання законом чинності, тобто до 13 жовтня 2020 року. Однак у фахівця є сумніви, що ліцензійні умови для українського грального ринку з’являться цього року.
«Якщо навіть уповноважений орган буде створений у зазначені терміни, то на ухвалення ліцензійних умов у нього залишиться лише один місяць, і малоймовірно, що його члени встигнуть розробити та затвердити документ такої складності та важливості, як ліцензійні умови для кожного виду діяльності у сфері азартних ігор. Більше того, прикінцеві та перехідні положення закону № 768, як це часто трапляється в національному законодавстві, не містять прямої вказівки на строк підготовки та затвердження ліцензійних умов, а обмежуються лише загальним формулюванням, яке може розцінюватися фахівцями як таке, що має відношення до ліцензійних умов: “Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом прийняти нормативно-правові акти, визначені цим Законом”. Чи підпадають ліцензійні умови з організації та проведення азартних ігор до нормативно-правових актів, визначених законом? За загальною теорією права та Конституцією України – так», – уточнив Ігор Галицький.
Читайте також: Карантин і обмеження не стануть на заваді розвитку готелів і грального бізнесу
Стосовно ліцензій, в остаточному тексті закону ніяких змін не відбулося (порівняно з попередніми версіями) – їх видаватимуть на п’ять років, але при цьому оператор має додатково платити за кожен ігровий автомат чи ігровий стіл з кільцем рулетки чи без нього. Саму ліцензію на гральну діяльність видаватимуть лише на один заклад, тому якщо оператор захоче відкрити казино за іншою адресою, він має знову отримати дозвільний документ. Цікавим є той факт, що будь-які пільги, знижки чи інші методи зменшення суми ліцензійних платежів законом не передбачені.
Окрім того, закон вказує, що за трудовим договором у казино має працювати не менше 50 осіб і працівник сфери азартних ігор не може бути молодшим за 21 рік.
Читайте також: Рівень лудоманії серед неповнолітніх в України має жахливі масштаби - психотерапевт
Ліцензії подорожчають ще до запуску ринку
До запуску грального ринку в Україні вже є тенденція до подорожчання і так дорогих ліцензій. Верховна Рада прийняла і президент підписав закон про підвищення мінімальної заробітної плати до 5 тис грн з 1 вересня 2020 року. Більше того, надалі мінімальна зарплатня має збільшитися до 6 тис. грн з 1 січня 2021 року. Але в пункті 7 статті 49 закону № 768 міститься положення, за яким розмір плати за ліцензію визначається розміром мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому регулятор ухвалює рішення про видачу ліцензії.
Відповідно, якщо оператор отримуватиме ліцензію в 2020 році, то платіж за неї будуть вираховувати в розмірі мінімальної зарплатні станом на 1 січня 2020 року (тобто 4723 грн), а якщо дозвільний документ оформлятимуть 2021 року, то розмір мінімальної зарплатні для розрахунку складатиме 6 тис. грн (за умови ухвалення рішення про підвищення «мінімалки»). І схоже, уряд справді дотримується анонсованих термінів і планів, тому слід очікувати, що з 1 січня 2021-го ліцензії подорожчають приблизно на 30%.
Читайте також: Майбутні оператори українського ринку з розумінням ставляться до дорогих ліцензій
Загалом законом передбачено 11 видів ліцензій – як для наземного, так і грального бізнесу в онлайні.
Нижче наводимо порівняльну таблицю з вартістю ліцензій до кінця 2020 року і з початку 2021 року (за умови підвищення мінімальної зарплатні до 6 тис. грн).
№ | Вид ліцензії | Строк дії | Вартість ліцензії в мзп | Тривалість оплати, раз на рік | Вартість у грн до 31 грудня 2020 р. | Вартість у грн із 1 січня 2021 р. |
1 | Ліцензія на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор у гральних закладах казино | 5 років | 60 000 для м. Київ | 5 років | 283 380 000 | 360 000 000 |
1 рік | 56 676 000 | 72 000 000 | ||||
5 років | 30 000 для інших міст | 5 років | 141 960 000 | 180 000 000 | ||
1 рік | 28 392 000 | 36 000 000 | ||||
2 | Ліцензія на ігровий стіл та/або на ігровий стіл з кільцем рулетки | 1 рік | 175 за ігровий стіл із кільцем рулетки | 1 рік | 826 525 | 1 050 000 |
1 рік | 90 за ігровий стіл що не є гральним столом з кільцем рулетки | 1 рік | 425 070 | 540 000 | ||
3 | Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет | 5 років | 6500 | 5 років | 30 699 500 | 39 000 000 |
1 рік | 6 139 900 | 7 800 000 | ||||
1 рік (до запуску Державної системи онлайн моніторингу) | 18 419 700 | 23 400 000 | ||||
4 | Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності | 5 років | 30 000 | 5 років | 141 690 000 | 180 000 000 |
1 рік | 28 338 000 | 36 000 000 | ||||
1 рік (до запуску Державної системи онлайн моніторингу) | 85 016 400 | 108 000 000 | ||||
5 | Ліцензія на букмекерський пункт | 5 років | 30 | 1 рік | 141 690 | 180 000 |
6 | Ліцензія на провадження діяльності з проведення парі тоталізатора на іподромі | 5 років | 1 | 5 років | 4723 | 6000 |
7 | Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах ігрових автоматів | 5 років | 7500 | 5 років | 35 422 500 | 45 000 000 |
1 рік | 7 084 500 | 9 000 000 | ||||
8 | Ліцензія на ігровий автомат | 5 років | 6 | 1 рік | 28 338 | 36 000 |
1 рік (до запуску Державної системи онлайн моніторингу | 85 014 | 108 000 | ||||
9 | Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет | 5 років | 5000 | 5 років | 23 615 500 | 30 000 000 |
1 рік | 4 723 000 | 6 000 000 | ||||
10 | Ліцензія на провадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор | 5 років | 300 | 5 років | 1 416 900 | 1 800 000 |
1 рік | 283 380 | 360 000 | ||||
11 | Інвестиційна ліцензія | 10 років | 175 за один ігровий стіл із кільцем рулетки | Відсутня | Безкоштовно | |
90 за один ігровий стіл, що не є ігровим столом із кільцем рулетки | ||||||
6 за один ігровий автомат | ||||||
Для отримання інвестиційної ліцензії заявник має побудувати п’ятизірковий готель із номерним фондом у 200 номерів (Київ) чи 150 (інші міста). Також заявник має додати до звичайного пакету документів інвестиційний проєкт і декларацію про початок будівництва.
Деякі вимоги до грального обладнання
Стосовно вимог до грального обладнання, Ігор Галицький вказав, що на праві власності організатору азартних ігор мають належати тільки ігрові автомати. Інші види грального обладнання не обов’язково повинні бути у власності. До використання допускаються лише ті автомати, які не мають купюроприймачів, пройшли сертифікацію та були випущені після 2019 року. Ці вимоги стосуються тільки ігрових автоматів.
Читайте також:Все, що потрібно знати про слот-машину
Як зміняться лотереї і куди підуть податки з гемблінгу
У майбутньому випуск і проведення лотерей зможуть здійснювати лише три оператори з досвідом роботи не менше трьох років, але досвід лотерейного розповсюджувача не враховується. За словами Ігоря Галицького, цікавим є те, що вони можуть об’єднуватися та проводити міждержавні лотереї спільно із закордонними операторами. Ліцензію видаватимуть терміном на 10 років і коштуватиме вона 28 тис. мінімальних зарплат – 132 244 000 грн до кінця 2020-го чи 168 000 000 грн із 1 січня 2021 року. У лотерейному обладнанні заборонено відтворювати прокручування барабанів, що імітують роботу ігрового автомата. Також заборонено будь-які лотереї, які мають візуальні ознаки ігор казино. Віковий ценз для гри в лотерею – з 18 років.
Ігор Галицький також роз’яснив, як саме спрямовуватимуть податкові надходження грального бізнесу: «Законом № 768 визначено, на які галузі економіки підуть кошти від ліцензування азартних ігор. Наприклад, кошти від лотерей будуть спрямовані на підтримку культури, від букмекерів – на спорт, а від казино в мережі Інтернет та покера – на фінансування медицини».
Представники бізнесу про українське законодавство
Михайло Коваль, керівник юридичного департаменту Parimatch UA, вказав, що ряд вимог у законі вже можна реалізовувати, але кінцевий пакет документів визначатимуть ліцензійні умови. Також експерт зазначив, що впровадження більш жорстких умов роботи для операторів навряд чи відбудеться.
«Стосовно посилення вимог, це малоймовірно, оскільки в самому законі передбачено заборону на збільшення вимог у ліцензійних умовах, окрім тих, які є в законі. А самі ліцензійні умови можна тільки деталізувати та прописати механізми до вимог, про які йдеться в законі. Створити щось додатково неможливо, бо якщо таке трапиться, то ліцензійні умови будуть суперечити закону № 768», – поділився Михайло Коваль.
Представник Parimatch охарактеризував закон як стандартний, бо ідеальних законів не існує, а цей дозволить спокійно працювати на українському ринку. Букмекерам заборонили приймати ставки на результати віртуальних подій і на події, результат яких визначається генератором чисел. Експерт зауважив, що нелогічною є заборона на прийом ставок стосовно результатів розіграшу лотерей, тому, що це реальна подія і ймовірність результату того чи іншого лотерейного розіграшу прораховується букмекером з математичною ймовірністю.
Окрім того, значну увагу в законі приділили соціально відповідальній грі та профілактиці лудоманії. Але фахівець переконаний – головне, що потрібно зробити в рамках легалізації грального бізнесу, так це внести зміни до податкового законодавства, що зробить українських гравців гемблінг-ринку конкурентними з міжнародними компаніями.
«Законопроєкт № 2713-д необхідно ухвалити якомога швидше, оскільки він зменшить спеціальні податкові ставки для організаторів і скасує податок на виграш з гравців», – підсумував Михайло Коваль.
Читайте також: Детінізація грального бізнесу неможлива без змін до Податкового кодексу
Читайте також: Основні положення перехідного періоду для потенційних операторів ринку України
