Представник Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства розповів про роль податків у виведенні грального бізнесу з чорної зони та пояснив, чому на українському гральному ринку неможливе створення монополії.
За словами фахівця, якщо не буде збалансованого підходу до податків як для організаторів бізнесу, так і для гравців, то повністю вивести цей бізнес із тіні неможливо. Відповідно, зміни в податковому законодавстві стануть важливим кроком для повноцінного запуску ринку азартних ігор в Україні.
«І що ми маємо наразі? Дійсно, в нас вже кілька років є податки для грального бізнесу – 10% із ігрових автоматів і 18% на всі інші види азартних ігор – букмекерську діяльність, казино тощо. І каскадна система щодо лотерей була в цьому році 28%, з 1 січня 2021 року – 30%. Крім цих податків, є ще податок із гравця – 18%, а також 1,5% військового збору. І найважливіше, немає чіткого визначення, що саме є виграшем», – пояснив Михайло Коваль під час круглого столу «Які зміни потрібні для запуску грального бізнесу?», який пройшов 28 серпня в пресцентрі ІА «Укрінформ».
Як він розповів, виграш – це позитивна різниця між ставкою та фактичним виграшем. Наприклад, якщо гравець зробив ставку в 100 грн, а виграє 150 грн, то податок сплачує з повною суми, а не з виграних 50 грн. Отже, в діючому законодавстві є певні моменти, які роблять так, що гравець гратиме собі в збиток. За таких умов, на думку представника Всеукраїнського союзу букмекерів, гравці залишатимуться клієнтами міжнародних операторів. У нещодавно ухваленому законі прописані заходи щодо блокування неліцензованих операторів, але спікер вважає це недієвим шляхом. Тут ефективніше застосовувати цивілізовані європейські методи – зменшення податкового навантаження на бізнес і гравців.
«Зараз у зв’язку з ухваленням закону фактично діє три податки для організаторів азартних ігор: класичний податок на прибуток – 18%, спеціальний податок із валового грального доходу (GGR), який для букмекерів складає 18%. І є висока вартість ліцензії, яка до створення системи онлайн-моніторингу коштуватиме 90 тис. мінімальних заробітних плат, або ж 450 млн гривень із 1 вересня 2020 року. Фактично цей ліцензійний платіж є прихованим авансовим платежем як податок із GGR. Тому ми маємо три податки, що не сприяють розвитку і детінізації грального бізнесу», – уточнив Михайло Коваль.
На переконання експерта, незважаючи на високі ціни на ліцензії та розмір статутного капіталу, на ринку азартних ігор України не буде монополії. І вирішальним у цьому питанні буде саме ліберальне оподаткування, закладене в законопроєкті № 2713-д. А високі ліцензійні ціни – розумний крок законодавців, які ухвалювали непопулярне рішення щодо азартних ігор, адже на ринок, який 11 років працював у тіні, тепер можуть зайти великі міжнародні соціально відповідальні компанії, які диктуватимуть умови роботи.
Додамо: у новому профільному законі передбачена заборона букмекерам приймати ставки на результати віртуальних подій. Коментуючи запитання журналіста Login Casino стосовно цього, Михайло Коваль роз’яснив, що саме мається на увазі під цим терміном.
«Віртуальні події – це події, які не мають змагального характеру. І вони створюються за допомогою генератора випадкових чисел. По суті, це комп’ютерна симуляція, але така, в якій гравець не бере жодної участі. Цей напрям потрапить до онлайн-казино, і якщо організатор захоче приймати ставки на такі події, то йому необхідно буде отримати ліцензію саме на онлайн-казино. Проте під це поняття не потрапляє кіберспорт. Багато людей плутають ці напрями. В кіберспорті грають реальні команди, а значить, це реальна подія з елементом змагання, на яку букмекери і виводять коефіцієнти», – підсумував представник Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства.
Нагадаємо, експерти вказали, що юридичні колізії не є перешкодою створення регуляторного органу для контролю гемблінг-ринку в Україні.
Читайте також:Закон про гральний бізнес може доопрацьовуватись ще рік
Читайте також: Новини про гральний бізнес в Україні
Дізнавайтеся про найцікавіше на наших сторінках у Facebook, Instagram, Twitter, Telegram.
