Оцінку законопроєкту № 2285-д надала Олена Хотенко, віцепрезидентка Асоціації платників податків, під час зустрічі в студії Obozrevatel.tv. На її переконання, легалізація грального бізнесу – правильний шлях, проте законодавство потребує суттєвого доопрацювання.
Експертка говорить про те, що в будь-якому випадку держава має взяти на себе відповідальність і регулювати ринок азартних ігор.
«Цей ринок дуже великий, і незважаючи на те, що в нас багато років була заборона на проведення гральної діяльності, вона існувала. І обсяги, які вона охоплювала ресурсами – коштами, людьми, – були колосальними. За неофіційними даними, тільки гральні зали приносили приблизно 1 млрд грн на місяць», – наголошує Олена Хотенко.
І додає стосовно кількості гральних автоматів: «Деякі аналітики говорять, що існувало десь 5 тис. залів, дехто стверджує, що їх було приблизно 16 тис. Але уявіть, який ресурс був у тіні. А що таке тінь? Це і необліковані кошти, і криміналітет, і люди, які потрапляли в залежність, а держава робила вигляд, що їх немає і цієї проблеми не існує».
За оцінками Хотенко, 4,4 млрд грн надходжень до бюджету – це тільки перший внесок від ліцензійної діяльності на 2020 рік.
«Ця цифра набагато занижена, тому що в бюджет має потрапляти не менше 12 млрд грн щороку починаючи з періоду, коли ця діяльність буде легалізована», – констатує Хотенко.
Детально про те, скільки коштуватиме ліцензія для наземних і онлайн-казино, читайте в нашому окремому огляді.
Також експертка переконана, що законопроєкт, ухвалений у першому читанні, не вирішує питання вулиці, оскільки є певна категорія людей, які не підуть проводити дозвілля до п’ятизіркового готелю. Відповідно, існує ризик продовження роботи частини бізнесу в тіні, саме у вуличному форматі.
З іншого боку, у законопроєкті № 2285-д передбачена система онлайн-моніторингу, до якої мають бути підключені всі гральні автомати (не більше 40 тис.). Правда, Хотенко звертає увагу на ще один аспект:
«Цієї системи ще немає, і навіть немає завдання на її розробку. Коли вона буде зроблена – невідомо».
За словами експертки, протягом трьох місяців після ухвалення закону мають створити профільну комісію, тому до початку роботи системи онлайн-моніторингу незрозуміло, що буде відбуватися на ринку.
Інший ризик, закладений у законопроєкт, – запровадження системи української сертифікації обладнання.
«У нас є до неї недовіра через те, що її немає. Також цей вид діяльності довгий час був поза законом, і в нас немає спеціалістів, які б проводили сертифікацію цього обладнання. І є ризик, що обладнання, яке уже використовували, буде перекодоване та сертифіковане як прийнятне для використання на легальному ринку. Таке обладнання передбачає можливість ручного втручання», – додає Олена Хотенко.
Водночас вона говорить про норму, де передбачена дата виготовлення грального обладнання для установки на новоствореному ринку – не пізніше 2019 року. Однак на переконання експертки, відсутність міжнародної сертифікації та механізму недопущення на ринок обладнання, яке до останнього часу працювало в Україні, зберігає високу ймовірність зловживань.
«Законопроєкт, який прийнятий у першому читанні, дуже сирий та недоопрацьований. Тут якраз і завдання, щоб до другого читання провести відповідні консультації, доопрацювати і всі ризики нівелювати або максимально зменшити», – підсумовує Хотенко.
Нагадаємо, вчора ми повідомляли про подальшу боротьбу Національної поліції з незаконним гемблінгом та подробиці ліквідації деяких із них.
Читайте також:Які умови роботи для букмекерських компаній встановлює проєкт закону № 2285-д
Читайте також:Чому болгарський гральний ринок сприятливий для інвестицій
Слідкуйте за іншими нашими новинами в Facebook, Instagram, Twitter, Telegram.
