Легалізація гемблінгу в Україні схожа на грузинську модель, коли безконтрольні онлайн-платформи виводять із країни чималі гроші, а серед громадян зростає кількість лудоманів. Таку думку висловило видання «Апостроф». Більше про гральну залежність читайте на нашому сайті.
Після легалізації гемблінгу в Україні серед громадян досі є певні побоювання, що азартні ігри призведуть до пандемії лудоманії у країні. Аргументом є досвід Грузії.
Автор публікації вважає, що Україна може піти шляхом Грузії, яка ще на початку 1990-х років легалізувала гемблінг. Тепер влада Грузії вимушена вводити заборону на гральну діяльність в Інтернеті, адже, за словами прем'єр-міністра Іраклія Гарібашвілі, бюджет країни потерпає від онлайн-казино. Через такі онлайн-платформи виводять чималі гроші, а населення все більше стає залежним від ігор.
Водночас українські чиновники вважають інакше: нашій країні варто наслідувати грузинський досвід розвитку індустрії азартних ігор. Зокрема, за словами першого заступника очільника КЕР при КРАІЛ Бориса Баума, наша влада запланувала отримати до 7 млрд гривень із гемблінгу. Хоча цей сектор ринку може дати і до 50 млрд, адже у невеликій Грузії гемблінг щороку приносить прибуток на рівні 120 млрд.
Такої ж думки дотримуються й оператори. Наприклад, топменеджер казино Shangri La Даррен Кін говорить, що влада Грузії зробила ведення грального бізнесу легким та зручним. Там скасували податок на виграш та спростили правила в’їзду для туристів. Україні варто брати приклад із Грузії, вважає Кін.
Статистика прибутків грузинського гемблінгу справді вражає. На початок січня 2021 року оборот ринку азартних ігор становив майже 32 млрд ларі (понад 10 млрд доларів). Темпи зростання цієї галузі не знижуються і через багато років. Так, за останні 10 років оборот гемблінгу збільшився на 22 000%.
70% грузин стали лудоманами
За привабливими цифрами ховаються серйозні проблеми, які у Грузії називають національною трагедією. Так там охрестили діяльність онлайн-казино, яка стала «розсадником» лудоманії серед грузин, на чому наполягає журналіст видання.
У лютому минулого року місцеві громадяни провели акцію протесту під стінами адмінбудинку грузинського уряду. Люди вимагали заборонити азартні ігри, від яких все більше страждає молодь.
Як говорить місцевий експерт Петро Мамрадзе, уся країна завішана рекламою гемблінгу. Звісно, легалізація грального бізнесу залучила чимало туристів до країни, однак грузини стали заручниками гемблінгу. Мамрадзе вважає, що місцеві жителі витрачають занадто багато грошей на азартні ігри, а понад 70% громадян стали лудоманами.
Такі разючі цифри підтверджує і неурядова організація «Центр дослідження азартних ігор і запобігання лудоманії». Відповідно до їхнього опитування, майже половина (48%) школярів грають у азартні ігри. В організації стверджують, що так на учнів впливає реклама в Інтернеті. До того ж поряд зі школами також можна побачити розвішані банери з рекламою гемблінгу.
Державні установи Грузії не проводили досліджень, щоб дізнатися масштаби трагедії. Однак неофіційні організації підрахували, що із 3,7 млн населення Грузії не менше ніж 500 тис. людей страждають на лудоманію.
На статистику нарешті звернула увагу влада. 22 листопада на засіданні уряду прем'єр-міністр Іраклій Гарібашвілі закликав заборонити цифровий гемблінг. Адже ігромани становлять величезну проблему для країни – більшість із них не працює. Діяльність гральних закладів у мережі призвела до того, що країна втратила 1,5 млрд ларі (48 млн доларів), тому що здебільшого ці компанії є іноземними.
Чи обере Україна грузинський шлях?
Влада Грузії тривалий час воліла не помічати проблему, масштаби якої щороку збільшувалися. Так само, вважає видання, відбувається і в Україні. Наша влада не хоче взяти під контроль цю галузь, поки не стане пізно. Ще й бюджет не отримав тих шалених грошей, які обіцяли на початку легалізації гемблінгу.
Водночас в Україні на кожному кроці можна побачити рекламу азартних ігор, ще гірша ситуація в Інтернеті. Галузь охоче рекламують зірки естради, використовується навіть образ президента Володимира Зеленського. Автор публікації зазначає, що у КРАІЛ вже визнають, що назріває проблема, аргументуючи свою думку тим, що Борис Баум говорить, що вони безсилі перед навалою реклами гемблінгу.
Юрист та кандидат політичних наук Олексій Буряченко розповів, що Україна стала на шлях, яким пройшла Грузія. Так, влада не може взяти під контроль цифрові види азартних ігор. Схоже, політики не переймалися цим, коли відклали на кілька років створення системи онлайн-моніторингу. Закордонні інвестори, про яких говорили на кожному кроці чиновники, не спішать розбудовувати казино та вкладатися в готелі. Їм простіше працювати в Інтернеті та через онлайн-майданчики виводити гроші за кордон.
Також у матеріалі видання вказано, що в Україні чимало своїх лудоманів. Адже держава не може ані контролювати онлайн-сегмент, ані порахувати кількість залежних.
Буряченко акцентує на тому, що саме бездіяльність влади є причиною того, що на нас чекає досвід Грузії. Адже спочатку необхідно було створити систему моніторингу гемблінгу і тільки потім легалізувати його. Саме на цьому наполягали перед запуском реформи експерти, зокрема й іноземні. Однак український уряд вирішив дати волю азартним іграм, а потім вже якось придумати, як можна буде це контролювати.
Українські чиновники зосередилися на тому, щоб отримати якомога більше грошей у бюджет, і не потурбувалися взагалі про стратегію розвитку ринку та захист населення. Тому вже скоро українці на собі відчують результати такого «мудрого» правління, а розгрібати наслідки будуть ще довгі роки, зазначається у матеріалі інтернет-видання «Апостроф».
Нагадаємо, що психолог розповів усю правду про лудоманію.
Читайте також: Ліцензійні казино України
Читайте також: Гральний бізнес в Україні: новини
