Забагато популізму в уряді – найбільша перешкода для покращення гральної галузі Латвії – Дайніс Ніедра

21 Вересня 2021, 13:00

Забагато популізму в уряді – найбільша перешкода для покращення гральної галузі Латвії – Дайніс Ніедра

Латвійський ринок утримує лідерство серед країн ближнього зарубіжжя за присутністю в інфополі – високий відсоток гравців на нелегальному ринку, заборони на наземний бізнес, обмеження реклами та інші законодавчі ініціативи. Про роботу та законодавче регулювання грального бізнесу, причини популярності нелегального гемблінгу, а також про перспективи ринку нам розповів головний операційний директор Enlabs Дайніс Ніедра.

Дайнісе, розкажіть, будь ласка, які види азартних ігор легалізовані в Латвії?

На ринку є два види ліцензій. Одна дає право на здійснення всіх видів азартних ігор, друга – тільки онлайн. У наземному сегменті – це казино, зали ігрових автоматів, зали бінго і пункти прийому ставок. В онлайні легалізовані всі відомі продукти і вертикалі, окрім фентезі-спорту.

Як оподатковується гральний бізнес в країні? Наскільки ця модель прийнятна для операторів?

Сьогодні гральний бізнес Латвії на 95% – це онлайн. Для наземки, де основна частина податків фіксована (за час, за одиницю обладнання тощо), у поточній ситуації жодні податки не можуть бути прийнятними, коли є сильні внутрішні і зовнішні обмеження на роботу.

Основний податок для онлайну – це 10% від GGR. Якщо порівнювати, наприклад, з Мальтою або Естонією, де він удвічі нижчий, то все не так вже й райдужно. Але треба враховувати той факт, що латвійська ліцензія дозволяє роботу виключно на території Латвії та тільки з латвійськими гравцями. Виходячи з того, що це абсолютно локальна ліцензія, ці 10% від GGR є цілком розумними.

У чому полягають законодавчі вимоги до реклами азартних ігор? Чи зручні вони для операторів?

Закон про рекламу азартних ігор не змінювався з часу його написання на початку 1990-х. І складається всього з одного рядка – реклама азартних ігор можлива виключно в місці їх проведення. Тобто над входом в казино можна розмістити вивіску і всередині казино розповісти про те, що ви пропонуєте. І все.

З ліцензуванням онлайну жодних змін не внесли. Очевидно, що це не може бути зручним для операторів. Питання реклами або хоча б законної комунікації вже кілька разів порушувалося і обговорювалося, але поки все без змін.

Як ви оцінюєте комунікацію між бізнесом і державою? Що влаштовує, а що варто покращувати?

Всього якихось три-чотири роки тому комунікації не було зовсім. Були якісь слабкі спроби, які ні до чого не призводили. Сьогодні завдяки створенню Асоціації інтерактивних азартних ігор можна спостерігати діалог між державою і бізнесом. Діалог складний, але він є. Ніхто не очікував, що можливі швидкі зміни, оскільки політики часто не готові брати на себе відповідальність і просувати законопроєкти, які працюватимуть на благо всіх учасників – жителів, держави, бізнесу. Ми живемо в час, коли на порядку денному занадто багато популізму, і це, найімовірніше, найбільша перешкода на шляху до покращення в галузі.

З останніх звітів помітно, що високий відсоток латвійців грає у нелегалів. На вашу думку, чим це зумовлено?

Якщо порівнювати з іншими Балтійськими країнами, то відсоток нелегального ринку справді вищий саме в Латвії. Причин у цього, на мій погляд, кілька.

По-перше, відсоток російськомовного населення в країні відносно високий, велика частина цих людей частково або повністю живуть в іншому медіапросторі. Це означає, що вони споживають контент рідною мовою, який найчастіше робиться не в Латвії і не для Латвії. Тому російськомовна аудиторія в Латвії частіше стикається (або стикалася) з 1xbet чи казино «Три Сокири», ніж з місцевими легальними операторами.

Друга причина – обмеження у маркетингу, продукті, платежах, KYC, AML, які несе за собою робота під латвійською ліцензією, але яких немає у нелегальних операторів.

Третя причина – просте нерозуміння специфіки неліцензованих онлайн-операторів. Поки покупець не стикається з проблемами (невиплата виграшу, кошти, що зникли з рахунку тощо), він не усвідомлює різницю між легальним і нелегальним оператором.

Наскільки ефективно уряд бореться з нелегальним гемблінгом в онлайновому і наземному секторах?

Про наземний сказати важко. Якщо він і існує, то в мінімальних масштабах. За останні десять років жоден подібний випадок не отримав розголосу.

В онлайні, в принципі, боротьба ґрунтується на двох інструментах – блокування платежів і блокування доменів. Зробити платіж місцевою банківською картою в неліцензованих онлайн-казино неможливо. Це не розв’язує проблему повністю – оператори займаються міскодингом, клієнт може оформити не латвійську картку або скористатися іноземними платіжними системами. Але це, безумовно, найважливіший і найбільш робочий інструмент. Всі найбільші іноземні гемблінг-домени заблоковані і з латвійських IP-адрес їхні сайти не доступні. Списки заблокованих сайтів хоч і повільно, але все-таки поповнюються щомісяця.

Які кардинальні зміни в регулюванні грального бізнесу відбулися в Латвії за останні роки? Який мали вплив на індустрію?

Єдиною кардинальною зміною була ініціація і запуск процесу блокування платежів на неліцензійних сайтах. Думаю, це сильно зменшило чорний і сірий ринки в онлайні.

Як ви оцінюєте перспективи грального ринку Латвії на найближчі роки?

Думаю, що онлайн продовжить зростання, а офлайн скорочуватиметься. Поки взагалі немає розуміння, як офлайн виходитиме з ситуації, спричиненої пандемією.

Сьогодні, коли немає заборон на роботу, в Латвії відкрите лише одне казино. Ігрові зали та пункти прийому ставок теж відкрилися далеко не всі. Якщо будуть знову вводиться обмеження, відновлення займе ще більше часу. В онлайні ж, навпаки, бачимо, що ліцензій на ринку стає більше. На ринок виходять як ті, хто в минулому мав успішний наземний бізнес, так і абсолютно нові оператори й бренди. На динаміку зростання онлайну можуть вплинути лише значні зміни законодавства і загальна економічна ситуація.

Наскільки оперативно законодавча влада Латвії реагує на трансформації ринку гемблінгу?

Це одне з найболючіших питань. Реакція повільна. Хоча нам, операторам, хотілося б, щоб влада була проактивною, а не реактивною.

Читайте також: Євген Гетьман продовжить працювати у КРАІЛ

Читайте також: Ганна Буяджи про можливу зупинку роботи КРАІЛ

Коментарі:
Зараз читають