Ситуація із легалізацією азартних ігор в Україні останнім часом стала предметом різних дискусій і звинувачень у лобізмі. До цього додалася тема коронавірусу, що підігріло емоції та дало привід говорити про узаконення гемблінгу як про економічно необхідний крок. Проте достеменної інформації стосовно подальшої долі профільного проєкту закону наразі немає. З цього приводу ми поспілкувалися з Олексієм Євченком, віцепрезидентом Української асоціації гральної індустрії, керівним партнером компанії ArtBuild Hotel Group та ексрадником з туризму міністра економіки.
Законопроєкт № 2285-д «застряг» між першим і другим читаннями. Скажіть, чи відомо, чому саме документ не виносять на розгляд у другому читанні та коли це все ж станеться?
Наразі його не виносять на голосування, тому що він не є пріоритетним. По-перше, ще після його ухвалення в першому читанні говорили про винесення на друге після розгляду двох інших законопроєктів, які більш важливі для влади. Нагадаю, це закон про землю та закон про банківську діяльність. Перший із них уже ухвалили, а другий тільки готують до остаточного голосування.
По-друге, ситуація з коронавірусом значно відкоригувала плани – і не тільки Верховної Ради. Я впевнений, що проєкт закону про гральний бізнес ухвалять. Давид Арахамія раніше казав, що це станеться до літніх канікул у Верховній Раді. Не впевнений, чи встигнуть саме до літньої перерви, однак ухвалять однозначно.
Наскільки текст може змінитися, зважаючи на кількість правок? І чи стане від цього документ кращим?
Стосовно змін у законопроєкті зараз говорити важко, оскільки потрібно бачити його остаточну редакцію до другого читання.
Мені здається, важливим є не кількість правок, а процедура їх прийняття чи неприйняття депутатами. От вона якраз на сьогодні абсолютно непрозора, нетранспарентна та незрозуміла. Багато разів говорили про це з народними обранцями із різних комітетів, оскільки, незважаючи на інформацію, що цей законопроєкт начебто знаходиться в одному комітеті, насправді його розглядає паралельно три комітети. І це видно, зокрема, з тих поправок і доповнень, які вносять в інші законопроєкти, що стосуються грального бізнесу.
Немає чіткої та прозорої роботи з експертами ринку, які б могли допомогти прискорити розгляд поданих правок. Ось це найгірше.
Інший законопроєкт (№ 2713) передбачає окремі умови з оподаткування. У базовому й альтернативних текстах документу представлені різні підходи. Скажіть, який, на вашу думку, буде найбільш прийнятним для українського грального ринку?
Наскільки мені відомо, на сьогодні зареєстровано три законопроєкти № 2713. Перший поданий Марусяком і Заблоцьким, другий – Наталухою, третій – Дубінським. Вони відрізняються ставками на дохід, які мають сплачувати суб’єкти грального бізнесу. Але перш ніж обговорювати цю тему, потрібно зрозуміти, яким буде економічний ефект від застосування законопроєкту взагалі. Зазвичай це рахують акумулятивно: як суму платежів за отримання ліцензії, вартість кожного грального юніту тощо та податки, які ліцензіати сплачують безпосередньо за свою діяльність.
Тому, до того як обговорювати ті чи інші ставки податку на прибуток, потрібно розуміти остаточну редакцію законопроєкту № 2713. Зараз її не бачимо, відповідно, не можемо об’єктивно оцінити, наскільки податкові умови, запропоновані різними депутатами, будуть гарними чи поганими.
Єдине, що можу сказати, – тільки в законопроєкті Марусяка та Заблоцького передбачена нульова ставка доходу на виграш для фізосіб. Це є серйозною конкурентною перевагою і певним дискусійним моментом. При безпосередньому імплементуванні цієї пропозиції в законопроєкті ми маємо думати не тільки про те, яку користь він принесе для залучення іноземних туристів, але й оцінювати можливі загрози щодо легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом.
У нашому з вами попередньому інтерв’ю ви називали Одеську область як одну з претендентів на створення гральної зони. І нещодавно голова правління туристичної асоціації Одеської області Фазіль Аскеров заявив про побудову там 80 готелів із гемблінг-зоною. Ідеться про приватні інвестиції в $2,5 млрд. Як ви можете оцінити такий проєкт: чи реально знайти інвесторів зараз і реалізувати його в заявлені терміни?
Я вважаю, що гральна зона в Україні може й має бути. Питання в тому, як правильно її зробити, адже не тільки повинні прийти інвестори, а й державі необхідно взяти на себе певні зобов’язання. Якщо говорити про розвиток зазначеного проєкту, то ми маємо розуміти – це відбуватиметься не дуже швидко. Під гральну зону потрібно розробляти окремий законопроєкт, який буде пов’язаний із проєктом закону № 2285-д, ухваленим у другому читанні. Думаю, потрібно описати гральну зону як окрему економічну, оскільки такою є міжнародна практика, до речі, доволі успішна.
З приводу інвестицій, які можуть бути залучені, вважаю названі цифри реальними. Питання тільки в тому, яким зроблять цей курорт і наскільки швидко просуватиметься проєкт. Незважаючи на те, що розвивається він під патронатом президента, ми вже бачимо, що чиновники на місцях намагаються «встромити палки в колеса» і загальмувати його реалізацію. На мою думку, наша недолуга бюрократія та корупція є основними проблемами для реалізації цього (і не тільки цього) знакового для України інвестиційного проєкту.
Ситуація із коронавірусом внесла суттєві корективи в усе. Ми зараз живемо в умовах із багатьма невідомими. Складно точно спрогнозувати, яких остаточних наслідків зазнають різні ринки, особливо тревел-індустрія та пасажироперевезення. Це безпосередньо впливатиме на реалізацію проєкту курорту в Одеській області.
Як ви оцінюєте зміни на глобальному гральному ринку? І як надалі власникам наземних казино організовувати бізнес, зважаючи на повідомлення про можливі спалахи захворювання коронавірусом COVID-19 у наступні роки?
Останнім часом я практично не беру участь в обговоренні того, що буде завтра, та не даю фінансові прогнози, оскільки ніхто достеменно не знає найближчих реалій. І це стосується не тільки ставлення людей до коронавірусу, а й ставлення до нього урядів. Я передбачаю, що в майбутньому ми сприйматимемо його, як зараз сприймаємо свинячий або пташиний грип.
Думаю, значні спалахи коронавірусу навряд чи надалі будуть глобальними, але варто говорити про появу загального поняття, назвемо його інфопандемією – коли існує якийсь збудник хвороби і через медіа та соціальні мережі про нього поширюють страхітливу інформацію, а уряди й інші організації вдаються до різних кроків, що обмежують ведення бізнесу. Звісно, це буде враховано в майбутньому. Наприклад, якщо раніше в контрактах у переліку форс-мажорних обставин не містилося такого поняття, як бактеріологічні загрози, тепер його однозначно додадуть і більш деталізують. Зокрема, це впливатиме на договори з арендодавцями. У гемблінгу часто це готелі, адже, частіше за все, саме вони надають операторам казино свої приміщення. Звісно, ситуація із коронавірусом у перший час після відкриття спонукатиме до запровадження більшої кількості обмежувальних заходів та заходів із дезінфекції, соціального дистанціювання тощо, але мені здається, незабаром це відійде. І згодом все повернеться до порядку речей, який був раніше і до якого ми звикли, тільки із певними пересторогами щодо можливих у майбутньому пандемій.
Нагадаємо, раніше ми наводили думку експерта стосовно законопроєкту № 2285-д.
Читайте також:Азартні ігри в Інтернеті: принципи регулювання в країнах Європейського Союзу
Читайте також: VR-казино: світовий тренд гемблінгу
