Борис Кушнірук: «У лотерейний бізнес не може прийти будь-хто»

02 Лютого 2021, 08:31

Борис Кушнірук: «У лотерейний бізнес не може прийти будь-хто»

Сьогодні лотерейну діяльність в Україні регулює Закон «Про державні лотереї в Україні», а сама лотерея донедавна була єдиним незабороненим видом азартних ігор. Про переваги та недоліки теперішніх умов для розвитку лотерейного бізнесу, імовірність появи нових гравців на ринку та про різницю між класичними й миттєвими лотереями ми говорили з головою експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борисом Кушніруком.

Борисе, чи є недоліки в теперішньому законодавстві для лотерейних операторів? І в чому саме вони полягають?

В Україні зараз вибудовується модель, за якою лотерейний бізнес фактично ставлять під контроль окремих осіб, які пов’язані з РФ. Маю на увазі, що на сьогодні ця сфера діяльності навмисне прописана таким чином, щоб можна було монополізувати ринок під приватні структури, які пов’язані з громадянами РФ. Там, звісно, є певні позитивні нюанси, але модель виписана саме в такий спосіб.

А можете розповісти детальніше про теперішні ліцензійні умови для лотерейних операторів?

Моя місія полягає в наданні пропозицій щодо виписування норм чи створення умов конкурентності на ринку. Тобто я розумію, що потрібно для ефективного регулювання лотерейного бізнесу, але не формую його.

Втім, на мою думку, позитивною є вимога щодо того, де повинні розташовуватись лотерейні пункти наземних операторів. Хоч і тут є нюанси.

Натомість існує вимога, що компанії потрібно мати мережу, а в такому разі охочих брати участь у ліцензуванні буде небагато, адже створити мережу з нуля ніколи не вдасться. Цей процес потребує значних коштів і часу.

Проблема для України в тому, що, з одного боку, державна монополія могла б бути непоганим варіантом, але є суттєві ризики щодо того, як цим потім займатимуться можновладці. На жаль, у нас державне підприємство стає джерелом для корупції та зловживань.

Тобто, на вашу думку, оптимальним варіантом для України є саме відкритий ринок із приватними операторами?

Державна монополія є лише можливим варіантом, але, враховуючи нашу корумпованість, така модель може банально стати осередком корупції. Якщо ми розглядаємо варіант із приватними операторами, то їх однозначно має бути кілька, але для створення ринку потрібно зробити ще й умови, які підійшли б не лише одній або двом компаніям.

Тоді що саме в ліцумовах і в законодавстві потрібно змінити, щоб запобігти монополізації? Чи це так просто не вирішити?

Звісно, цю ситуацію так просто змінити не можна. Майже в усіх країнах лотерейна діяльність ліцензована окремими положеннями, адже вона передбачає купівлю гравцями лотерейних білетів або ж чеків. Питання полягає лише в тому, які вимоги до капіталу існують і які вимоги щодо того, хто може цим займатись. Наприклад, я не вважаю, що можна виписувати модель, яка передбачає монополізацію цього різновиду діяльності.

Хоча є країни, де лотерейну діяльність повністю контролює державне підприємство. Відповідно, є два варіанти. Перший – модель децентралізованої лотерейної діяльності, і цим займаються різні приватні компанії. Другий – державна монополія, тоді держава повністю контролює цю діяльність. Для України, на мою думку, можливі обидва варіанти.

Монополія теж є реальною, але, наголошую, якщо в нас і захочуть створити лотерейну монополію, то вона має бути державною, а не приватною.

Монополізована система має свої переваги та недоліки, проте в будь-якому разі передбачені правила, які регулюють, яким чином формується прибуток і капітал цієї компанії. Зазвичай у вимогах прописують, що половина коштів, зібраних у гравців, має йти у виграшний фонд. Питання лише в ефективності реалізації цих правил.  

Можлива ситуація, коли умови передбачають, що ви не одразу віддаєте половину всіх зібраних коштів на виграш, оскільки у вас, наприклад, їх мало. Припустимо, ніхто до кінця не вгадав виграшну комбінацію. У такому разі ви заощаджуєте ці гроші й пізніше можете влаштовувати суперрозіграші, які існують у багатьох країнах. Отже, оператори роблять розіграші на десятки, якщо й не на сотні мільйонів доларів.

Які положення в ліцензійних умовах мають бути пріоритетними для створення ефективного ринку?

Повинні бути доволі жорсткі вимоги для запасів капіталу потенційного оператора. Також держава має здійснювати контроль, щоб насамперед не допустити ситуації, коли в людей зібрали кошти, але так і не виплатили переможцям їхні призи.

Зараз в Україні, згідно з інформацією у відкритих джерелах, працюють три великі лотерейні оператори. На вашу думку, наскільки реальна поява нових компаній найближчим часом із теперішніми ліцумовами та законодавством?

Думаю, найближчим часом нові оператори не з’являться, і я не впевнений, що й інвесторам це буде цікаво. Причина полягає в тому, що поява, наприклад, закордонних операторів передбачає певну економічну та політичну стабільність у державі, а також високий рівень доходів громадян.

Якщо цього немає, то не варто розраховувати залучити великого інвестора. Тому, на мою думку, кращі шанси на розвиток сьогодні є в грального бізнесу. Гемблінг-ринок в Україні має потенціал для того, щоб почати успішну роботу, та саме розвиток грального бізнесу найближчим часом буде значно цікавіший за лотерейний.

В Україні наразі активно розвиваються онлайн-лотереї та лотереї з миттєвими виграшами в Інтернеті. Скажіть, який напрям, на вашу думку, сьогодні є перспективнішим в Україні – класичні розіграші чи онлайн-лотереї?

Я б не протиставляв їх, але обидва напрями мають свої переваги та недоліки. Перевагою миттєвих лотерей є те, що вони дають гравцю гроші тут і зараз. Якщо це класична лотерея, то доводиться чекати, але в гравця є шанс виграти набагато більшу суму грошей.

Відповідно, ці різновиди лотерей просто розвиватимуться паралельно. Інша річ, що миттєві лотереї є чимось середнім між справжньою лотереєю та гемблінгом. Саме тому тут виникає питання, наскільки їх справді можна вважати лотереями.

Стосовно фінансових вимог: за теперішніми умовами можлива поява малих лотерейних операторів. Чи буде їм вигідно починати роботу в Україні?

Чесно кажучи, я проти того, щоб на українському лотерейному ринку з’являлись малі оператори, тому що є певні вимоги до захисту капіталовкладення. Малі оператори не можуть гарантувати виплати, адже в них більше шансів залишитись банкрутами та банально розікрасти виторг від білетів.

На мою думку, вимоги щодо капіталу мають бути суттєвими, а отже, це не той бізнес, у який входить будь-хто. Тобто в потенційного оператора має бути достатньо великий капітал, адже ми говоримо про систему, за якою збирають гроші з великої кількості людей. Їм потрібно гарантувати виплати в разі виграшу.

Читайте також: За останні 10 років лотереї суттєво змінилися – представники операторів

Читайте також: Податок на виграш у лотерею

Коментарі:
Зараз читають
вгору