Doom по-справжньому епохальна серія ігор, яка кожного разу може здивувати гравця неймовірним екшеном та ультранасильством. 2016 року ID Software зробили ребут серії, і Doom отримав нове життя. Цього березня вийшло довгоочікуване продовження Doom Eternal на ПК і PS4. Чи вдалося розробникам перевершити свої здобутки? Читайте в нашому огляді на Doom Eternal.
Doom Eternal огляд та історія
Doom можна вважати батьком всіх шутерів від першої особи. Практично кожен геймер знає чи чув про гру, де морський піхотинець знищує армади ворогів за допомогою багатого арсеналу. Вийшовши в 1993 році, перша частина продемонструвала майже повну концепцію 3D-простору, а також поклала початок особливостям, які надовго закріпилися в шутерах: арсенал, система здоров’я та броні, майже повна відсутність сюжету й акцент на стрілянині. На гру й досі можна знайти модифікації різного масштабу – від покращених текстур до повноцінних самостійних проєктів. Продовження Doom: Hell on the Earth мінімізувала кількість нововведень до геймплею, лише отримавши трохи кращу графіку, додаткову зброю та розширений бестіарій.
2007 року ID Software випустили Doom 3 як перезапуск оригінальної діалогії. Однак гру зустріли стримані оцінки геймерів і критиків. Серед недоліків можна виділити зміну концепції з шутера на хорор, використання клішованих прийомів з кіно, лінійні рівні та проблеми з графікою.
Врешті-решт, лише 2016 року гравці отримали оновлений Doom, який виправдав їхні очікування – динамічний і брутальний екшн з шикарним музичним супроводом (що помітно, розробники провели багато часу в модифікації Brutal Doom). Гра явно демонструвала повернення до концепцій 90-х років. І звісно, що фінальна сюжетна сцена обіцяла продовження. Щоправда, геймерам довелося чекати його майже чотири роки, але, з іншого боку, це добре, адже розробники не пішли стежинкою більшості компаній, які штампують AAA-проєкти щороку.
Реліз Doom Eternal ПК відбувся 20 березня 2020 року, і варто одразу зазначити, що гра багато в чому зроблена за принципом «візьми все гарне з попередньої частини і помнож на 10». Але є і певні недоліки, що стосуються геймплейних механік. Про це далі.
Читайте також:Valve повернулися до розробки Half-Life
Гра Doom Eternal: сюжет
Тут варто обійтись без спойлерів, оскільки в грі Doom Eternal PS4 є справді цікаві сюжетні твісти. Гра починається з цитаделі головного героя, звідкіля він піде в свій хрестовий похід на Землю, яку захопили демони. Однак цього разу, окрім пекла, Думслеєру доведеться зійтись у боротьбі і з жителями Арегент-Нура, які поставили своє життя вище за виживання людського роду. Цікавим є те, що це перша гра з лінійки, де з’явилися кат-сцени з монологами персонажів. Така особливість доволі приємно урізноманітнює гру та допомагає зменшити втому від постійної бійні.
Геймплей
Як і в попередній частині, головний герой – Солдат Фатуму (або Думслеєр). На відміну від більш ранніх частин проходження тут зводиться до постійного маневрування та ухилянь, а не прямолінійної атаки в лоб. Протагоніст швидкий і спритний, однак стартує з надзвичайно малим запасом здоров’я та набоїв. Це продовження концепції з гри 2016 року – вибивання необхідних предметів безпосередньо з ворогів. Це тепер доведено до абсолюту – добиваючи ослабленого ворога, Думслеєр поповнює здоров’я, броню та боєзапас. Для цього можна використовувати як бензопилу, так і наплічну гармату та власні кулаки. А більша швидкість ворогів і протагоніста додає свою частку в загальний казан динаміки. Звісно, таке рішення спонукатиме гравця не бігати околицями, а вриватися в гущу бою, однак багатьом геймерам саме цей момент не сподобався, оскільки він відбирає почуття всемогутності, яке завжди супроводжувало Doom. Складність гри теж підвищили до серйозного рівня, вже на другому рівні складності проходження може нагадувати панічну втечу до найближчої аптечки чи ящика з амуніцією. Те саме стосується і босів – битви з ними почали виглядати як серйозний челендж, який вимагає точності прицілу та часових розрахунків. А Мародер став іконою ненависті з боку гравців, оскільки його щит блокує постріли найпотужнішої в грі зброї, і вразливий він до пошкоджень лише тоді, коли його очі світяться зеленим. Суцільна психологічна травма геймерам.
Однак найбільш суперечливим моментом гри можна вважати паркур. Невідомо, чому розробники вирішили саме так, проте в грі необхідно долати безліч відстаней через спеціальні платформи – будь то стіни, острівці чи повітряні потоки. Але чим ближче кінець гри, тим більше акробатичних трюків вимагатимуть точного таймінгу: коли необхідно пройти серію стрибків, вхопитися за стіну й точно перестрибнути через ворота, що постійно рухаються. Це складно реалізувати навіть на ПК, не кажучи вже про Doom Eternal ПС4. Частенько складалось відчуття, що це якийсь тривимірний платформер про Маріо, а не Doom. Та в Інтернеті можна почути твердження про те, що більшість смертей у грі приходиться на падіння в прірву.
Читайте також: Стало відомо дату виходу Insurgency: Sandstorm на консолі
Бестіарій гри також зазнав переробки – з’явилися нові різновиди демонів, а кібердемон отримав свій класичний вигляд. Під час гри зустрінуться як старі знайомі з попередніх частин – ревенант, манкубус, імп, арчвайл, какодемон, так і нові вороги – Мародер, Думхантер, Гладіатор, каркас, тентакл, кьюбол. Цікавою фішкою є вразливі точки демонів. Наприклад, арахнатрону краще за все одразу знищувати гармату на хвості, оскільки вона здатна за кілька секунд відправити необачного гравця на чекпойнт. Думхантер, один із босів, має на озброєнні силові щити, які одразу краще знищувати плазмаганом, інакше доведеться виводити з ладу його швидку платформу.
Doom Eternal гра має саундтрек від режисера Міка Гордона в стилі хеві-метал. Він настільки полюбився гравцям, що можна почути жарти про новий альбом звукорежисера, до якого чомусь прикріпили гру. І справді, як і в минулій частині, брутальний і жорсткий рок задає ритм всій грі, змушуючи гравця проникнутися енергією тотального руйнування.
Проте у поєднанні ці нововведення створюють динамічний коктейль, який часто змушує гравця серйозно напружити всі свої вміння, оскільки гра час від часу підкидає серйозні виклики для пальців і нервів.
Арсенал
Зброя перекочувала з попередньої частини в гру Doom Eternal маже без змін. Розробники прибрали непотрібний пістолет і суттєво переробили арсенал, зробивши його корисним для будь-якої ситуації й тактики гри. Набір зброї залишився колишнім – бензопила, дробовик, двостволка, штурмова гвинтівка, гранатомет, мініган, плазмаган, рельсотрон та BFG9000 (фірмова гармата, що стала візитною карткою гри). Також з’явився меч Unmaker – стародавня енергетична зброя, яка дасть змогу двома-трьома ударами вбити більшість демонів, але вона потребує часу для підзарядки. Також на кожну зброю можна поставити одну з двох модифікацій, наприклад, оптичний приціл чи ракетомет для штурмової гвинтівки. І кожну з цих модифікацій можна покращувати. Скажімо, на ракетометі для гвинтівки можна зменшити час перезаряджання, збільшити радіус враження та встановити систему залпового вогню.
Звісно, що найчастіше в грі геймер використовує двостволку, яка отримала абордажний гак. З його допомогою можна швидко покинути небезпечну ділянку, переміститися по рівню чи підтягнути себе до особливо набридливого демона.
Найкращим є те, що тепер можна використовувати весь арсенал, без зациклювання на одній зброї, оскільки вразливі точки ворогів та їхнє різноманіття не дадуть можливості пробігти гру Doom Eternal з одним дробовиком.
Читайте також: Лутбокси – як змусити гравців ненавидіти розробників
Пасхальні яйця
Їх тут море. Наприклад, на рівнях можна буде знайти дискети з оригінальною діалогією. Це розблокує ігри на комп’ютері головного героя. Під час проходження можна знайти дискети з чит-кодами, саундтреками з перших частин і мініфігурки, що з’являються на стенді в фортеці Думслеєра. Подекуди на рівнях можна зустріти цілком звичайного кролика, який мирно розгулює в епіцентрі бойових дій. Це відсилає до морпіха з перших частин, чий хатній улюбленець – кролик Дейзі – загинув під час демонічного вторгнення. Розробники навіть повторили сцену з Термінатора 2: вмираючи в лаві, головний герой підніме вверх великий палець руки і буде повільно тонути.
Наприкінці хочеться зазначити, що в новій частині Doom геймер вже не відчуває себе непереможною машиною для вбивства демонів. Під час гри необхідно постійно вчитися, і наступний мінібос з сотнею своїх міньйонів вже не становитиме проблеми. ID Software змогли зробити гідне продовження гри, яка свого часу принесла розробникам всесвітню славу. Звісно, тут є недоліки, однак вони повністю згладжені механікою стрілянини, саундтреком і загальною атмосферою пекельного вторгнення, зупинити яке може тільки гравець.
Читайте також: Цьогорічну Е3 скасовано
Читайте також: Що трапиться з кіберспортом у 2020 році?
