Створити окремий орган для регулювання азартного ринку чи віддати ці повноваження, наприклад, Міністерству фінансів – щодо цього питання думки українських та іноземних експертів розходяться. Однак законопроєкт № 2285-д передбачає, що для нагляду за гральним ринком в Україні потрібен спеціальний орган. Про нього та державну політику говоримо в цій статті.
Яким буде український регулятор?
Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор (вона ж уповноважений орган) стане держорганом, який контролюватиме організацію та проведення азартних ігор в Україні. Він буде колегіальним і піднаглядним Кабміну.
До складу профільного регулятора як колегіального органу увійдуть голова та шість членів, яких призначатиме й звільнятиме уряд за поданням профільного комітету Верховної Ради України. Також передбачено, що в голови регулятора повинні бути перший заступник і заступник (їх обиратимуть з членів уповноваженого органу).
До речі, головою та членами регулятора не зможуть стати власники корпоративних прав організаторів азартних ігор і виробники грального обладнання.
Згідно з положеннями проєкту закону № 2285-д, склад регулятора призначатимуть на чотири роки, а одна й та сама особа не зможе бути обраною більше ніж на два терміни поспіль.
Рішення уповноважений орган ухвалюватиме більшістю. Він може створювати Консультаційно-експертну раду як постійно діючий на громадських засадах дорадчий орган і, відповідно, затверджувати її склад і положення про неї.
До повноважень регулятора належатимуть усі питання, що стосуються забезпечення діяльності ринку азартних ігор і державного контролю за ним.
Читайте також: Як працюватимуть в Україні букмекери після легалізації гемблінгу
Відкритість і фінансування регулятора
Законопроєкт № 2285-д передбачає відкритість у діяльності уповноваженого органу, тому порядок денний його засідань будуть оприлюднювати на офіційному вебсайті не пізніше, ніж за три робочі дні до дня проведення самого засідання. Також у документі зазначено про дві форми засідань:
- відкриті – для розгляду суспільно важливих питань, їх мають право відвідувати суб’єкти гемблінг-ринку та представники громадських об’єднань;
- закриті – на них можуть бути присутніми тільки працівники регулятора.
Інформацію про свою діяльність уповноважений орган буде оприлюднювати в ЗМІ, а на своєму сайті розміщуватиме річні звіти про роботу (до 1 квітня року, наступного за звітним).
Фінансувати регулятор грального ринку законотворці хочуть за рахунок держбюджету.
Принципи державного контролю над ринком азартних ігор
Створюючи легальну гемблінг-індустрію, держава хоче повністю її контролювати. Робити це вона буде через ліцензування, перевірку виконання ліцензійних умов і слідування букві закону, стандартам і нормативно-правовим актам, що стосуватимуться саме азартних ігор. Задля цього низка посадових осіб регулятора матиме, зокрема, такі права:
- доступу на територію та в приміщення гральних закладів;
- перевірки для встановлення фактів порушення законодавства про азартні ігри та надання обов’язкових для виконання приписів;
- застосовування санкцій за встановлені порушення;
- отримання від операторів ринку інформації та документів, що потрібні для розгляду звернень до регулятора з боку фізичних та юросіб.
Контроль за дотриманням норм податкового законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Крім того, законопроєктом № 2285-д передбачені планові, позапланові, фактичні перевірки (методом контрольних закупок), а також моніторинг діяльності операторів ринку за допомогою системи онлайн-моніторингу й інших заходів, що дадуть змогу запобігти порушенням законодавства, виявити й усунути їх.
Раніше ми пояснювали, як в Україні захищатимуть гравців від виникнення лудоманії, а також говорили про особливі вимоги до реклами азартних ігор.
Читайте також:Законодавчі вимоги до організації покерних турнірів
Читайте також:Яким може стати лотерейний бізнес в Україні
