Державна монополія – те, що викликало чимало обговорень серед експертів, операторів і чиновників. Яким законотворці наразі пропонують зробити лотерейний сегмент? Відповіді – у самому проєкті закону № 2285-д.
До чого готуватися лотерейним компаніям?
Останнє десятиліття державні лотереї були цілком законним видом азартної діяльності, навіть більше – єдиним незабороненим видом гемблінгу в Україні. В окремому матеріалі ми розповідали про історію українських лотерей.
Однак дії влади у відповідь на непроходження в першому читанні профільного законопроєкту в грудні 2019 року торкнулися й лотерейних операторів. Кабінет міністрів видав розпорядження про заборону їх діяльності, а відтак точки продажу лотерейних квитків закрили.
Коментуючи ситуацію на цьому ринку, фахівці неодноразово наголошували, що в класичному вигляді лотереї навіть варто вивести з поняття «азартні ігри», але водночас прибрати таке явище, як миттєві лотереї, адже саме вони слугують прикриттям для тіньового гемблінгу.
У жовтні 2019-го, коментуючи можливість появи в Україні монополії для лотерей, Міністерство фінансів зазначило, що це є світовою практикою та цілком прийнятний формат для України.
У законопроєкті № 2285-д, який 16 січня депутати таки ухвалили в першому читанні, прописаний окремий розділ саме для лотерей. Зокрема, законотворці пропонують дозволити три їх види: миттєву, тиражну (передбачає відсотковий призовий фонд, фіксований призовий фонд, змішану лотерею, визначену тощо) та комбіновану. І заборонити випуск і проведення лотереї, під якою можна приховати чи імітувати інші види гемблінгу.
Лотереї будуть державними, але їх випуск оплачуватимуть самі оператори (а не держава), власне, як і призовий фонд.
Стосовно розповсюдження є певні обмеження, але вони менш суворі, ніж для інших видів азартних ігор. Уточнимо, що лотереї не можна буде продавати в державних установах, закладах освіти, медичних закладах, житлових будинках тощо.
Читайте також:Чи може бути в Україні окремий закон про лотереї
Відповідно до проєкту закону № 2285-д, в країні будуть заборонені будь-які лотереї за винятком державних. За право працювати на ринку оператори лотерей боротимуться під час електронного аукціону. Загалом на українському ринку працюватимуть три компанії. Вони отримають таке право тільки на підставі ліцензії (видаватимуть на п’ять років), яку отримають як переможці зазначеного аукціону. Початкову ціну ліцензії встановлюватиме уповноважений орган. Стартуватиме сума з найменшого розміру – а це еквівалент 76 000 мінімальних зарплат (у 2020-му вона дорівнює 4723 грн). Таким чином, державну монополію все ж запровадять (якщо текст законопроєкту залишиться незмінним).
Банківська гарантія та призовий фонд
У лотерейних компаній, які будуть допущені для роботи на українському ринку, повинна бути діюча банківська гарантія в еквіваленті від 100 тис. мінімальних зарплат – у держбанку чи фінустанові, затвердженій регулятором.
Крім того, оператор має сформувати призовий фонд від 50 до 60% від сум доходів, отриманих від прийняття ставок. І ці кошти можна буде витрачати виключно на виплату виграшів (призів).
Особливості електронного аукціону
Участь в електронному аукціоні зможуть брати тільки ті оператори, які мають не менше трьох років досвіду з випуску та провадження лотерей. Також вони повинні бути зареєстровані не в офшорній зоні чи зоні/країні з переліку FATF, де зазначені ті, хто не співпрацює в сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
До аукціону його учасники повинні підготувати бізнес-плани розвитку лотерейної діяльності в Україні, де буде зазначена така інформація:
- залучення інвестицій;
- загальні умови організації та проведення регіональних лотерей, спрямованих на фінансування програм соціально-економічного розвитку;
- фінансове обґрунтування очікуваних показників надходжень до держбюджету.
Читайте також: Покер азартний і спортивний в Україні – законопроєкт 2285-д
Чесність, прозорість гри та захищеність гравців
Законопроєкт № 2285-д встановлює низку вимог до оператора лотерей, серед яких є такі:
- дотримання принципів відповідальної гри;
- захист інформації та персональних даних у межах діючого законодавства;
- не використовувати слово «лотерея» та словосполучення з ним у будь-яких відмінках і контекстах у рекламі окремих видів підприємницької діяльності (товарів, робіт, послуг) або в назвах юридичних осіб, якщо вони не мають статусу оператора лотерей або розповсюджувача лотереї;
- не розповсюджувати лотерею через лотерейні термінали, якщо така лотерея має ознаки, зокрема візуальні, ігрових автоматів та азартних ігор казино (рулетка, кості, карти та циліндричні ігри на ігрових автоматах);
- не приймати ставки в кредит (із розстроченням платежу) або з наступною оплатою, крім оплати ставки кредитними або дебетовими картками за наявності авторизації платежу.
Крім того, розповсюджувачами лотерей зможуть бути не всі, а тільки юридичної/фізичної особи з відповідним посвідченням, яке видаватиме оператор лотерей. Розповсюджувачі лотерей не повинні бути задіяними в організації чи проведенні будь-якого іншого виду гемблінгу. І всі фінансові операції розповсюджувач має проводити через касу оператора або в безготівковому вигляді на банківський рахунок переможця, коли це встановлено правилами оператора.
Нагадаємо, що в світі розповсюджена практика оподаткування виграшу в лотерею.
Читайте також:Чому лотерея Powerball настільки популярна
Читайте також:Які правила для лотерейних компаній діють у Латвії
