Голова Комітету економістів України розповів, як уряду варто впроваджувати економічне регулювання операторів та чому система оподаткування має бути конкурентоздатною.
Експерт вважає, що модель економічного регулювання індустрії азартних ігор краще запозичити в країн ЄС, зокрема Швейцарії, Італії чи Франції.
«Простіше прийняти європейську модель та нічого не вигадувати. Це раціонально, тому що країни ЄС мають великий досвід у сфері грального бізнесу, якого у нас немає. Окрім того, їхнє законодавство продумане та має чітко прописані правила. Ще одним аргументом на користь цього є факт, що Україна прямує до набуття повноцінного політичного членства в Євросоюзі, а тому все наше законодавство потрібно імплементувати в європейське правове поле. І щоб не робити ту саму роботу двічі, краще ухвалювати такі законопроєкти в будь-якій сфері, зокрема і в гральному бізнесі», – пояснює Андрій Новак.
Крім того, він зазначає, що для підтримання конкурентоздатності на європейському ринку податки на гемблінг мають бути нижчими, ніж в Європі: «Це підвищить інтерес до інвестування в сферу гемблінгу, а нижчі ставки приваблять клієнтів. І лише згодом податки можна підвищити, спираючись на той же європейський досвід».
Інвестиційна привабливість українського грального ринку залежить від роботи уряду. І про це говорить чимало фахівців, які долучені до доопрацювання законопроєкту № 2285-д.
«Необхідно вже ухвалити законодавство, але з монобільшістю в парламенті це не проблема. Потрібно також провести роз’яснювальну роботу в суспільстві, щоб уникнути різних реакційних процесів. І, звісно, зробити оподаткування найпривабливішим серед країн Європи. Це створить здорову інвестиційну атмосферу для грального бізнесу», – зазначає голова Комітету економістів України.
Суму надходжень до бюджету від індустрії азартних ігор за перший рік Олег Новак оцінює в 5 млрд грн. Більші суми, на його думку, занадто оптимістичні. Він пояснює, що гральні заклади не зможуть запрацювати в перший же день після легалізації. Певний час їм знадобиться на оплату й отримання ліцензії, облаштування приміщення та маркетинг, а також нарощування клієнтської бази.
Експерт не вважає, що ухвалення законопроєкту № 2285-д затягується навмисно: «У пріоритеті порядку денного зараз ринок землі, і ось саме цей проєкт штучно затягують великою кількістю правок, яких вже понад 4000. Саме через це призупинено весь законодавчий процес в інших сферах, зокрема й легалізація грального бізнесу».
На думку економіста, гемблінг в Україні слід легалізувати, незважаючи на його проблеми.
«Гемблінг – сфера бізнесу, яка складно піддається повній обліковості. В обороті цієї індустрії багато коштів у готівковій формі, що найважче обліковувати та контролювати. І як показує світова практика, гральний бізнес часто використовують не за призначенням. В Україні він однаково існує, але повністю в тіні. А це ненадходження до бюджету та повна відсутність захисту прав працівників, які мають роботу в таких закладах. В питаннях побудови законодавства не варто винаходити велосипед, а варто переймати європейські стандарти. Має бути чітко прописана діяльність лише за ліценцією та з обмеженням за місцем знаходженням казино і віковим цензом гравців», – підсумовує експерт.
Раніше ми вже писали про проблематику завищених податків для українського гемблінг-бізнесу.
Читайте також: Ціни на ліцензування азартних ігор в Україні не мають сенсу
Читайте також:У законопроєкті № 2295-д передбачено можливість створення гральної зони
Стежте за свіжими новинами індустрії на наших сторінках у Facebook, Instagram, Twitter, Telegram
