Експерти одностайні в тому, що курс на узаконення гральної діяльності в Україні держава обрала правильний, оскільки детінізація справді потрібна. Проте з огляду на подані до Верховної Ради проєкти законів, що стосуються цієї індустрії, фахівці розходяться в думках про головну мету легалізації.
Віктор Скаршевський, економічний експерт, під час пресконференції в Києві 25 лютого навів кілька цифр, які демонструють втрати держави від відсутності легального гемблінг-ринку. Зокрема, він нагадує, що у бюджеті на 2020 рік передбачений дохід від ліцензій на гральний бізнес у розмірі 4,4 млрд грн. Проте наразі туди не надійшло жодної гривні, оскільки ще не ухвалений профільний закон. На думку фахівця, це може стати проблемою, адже за підсумками року бюджет може отримати набагато менше, звісно, за умови, якщо ринок таки запрацює.
«Оксана Маркарова, міністр фінансів, раніше не раз заявляла, що від легалізації грального бізнесу в бюджет можна отримати до 9 млрд грн. Але чого ми не бачили від Кабінету міністрів, який володіє максимально детальною інформацією, так це детальних розрахунків: яким чином вони оцінюють цю суму. Ми не бачимо це ні до законопроєктів з легалізації, ні до держбюджету на 2020 рік. І тут є колізія. Насправді, це порушення законодавства та принципів законотворчості, коли ухвалений закон про бюджет на 2020 рік без діючого закону про легалізацію грального бізнесу, а стаття надходжень у цьому бюджеті вже є», – пояснює Віктор Скаршевський.
Також він звертає увагу, що все це відбувається на фоні недоотримання доходів у бюджет 2020 року. За його даними, наразі це становить -25% від плану, тобто мінус 14 млрд грн. Відповідно, цього січня до держбюджету надійшло менше, ніж у січні 2019-го. І щотижневі показники, які публікує Державне казначейство України у лютому, показують, що ситуація за підсумками другого місяця року буде не набагато кращою.
«Цей провал за січень – максимальний за останні шість років», – констатує Віктор Скаршевський.
Однак на переконання фахівця, гірше за не прийнятий законопроєкт про азартні ігри є його ухвалення в такому вигляді, коли бізнес так і залишиться в тіні.
«Наразі я кажу насамперед про оподаткування. Тому потрібно відмовитися від податку на вал. У нас доволі висока вартість ліцензій. Державі не варто проявляти жадібність, оскільки це виллється в тіньовий сегмент… І не треба забувати: грамотно організований гральний бізнес може стати інструментом для розвитку туризму, різних інфраструктурних проєктів тощо», – зазначає фахівець.
Проте дещо іншої думки стосовно мети узаконення гемблінгу в Україні дотримується Петро Олещук, доктор політичних наук:
«Думка, яка зараз є в суспільстві, що головна мета легалізації – одержання доходів до державного бюджету. Так, це дуже важливо. І, в принципі, цілком зрозуміла причина для широкого загалу, для громадян. Але з точки зору держави та державних стратегічних інтересів, головна мета цієї легалізації – передусім зменшення корупційних ризиків в Україні. Однак мало хто говорить, що боротьба з корупцією – це не лише притягнення до відповідальності корупціонерів, а найголовніше – усунення умов, щоб ця корупція існувала».
За словами фахівця, зараз Україна дійсно дійшла до тієї точки, коли питання легалізації, швидше за все, буде вирішене. Однак є суттєва відмінність між політичним гаслом «Ми за легалізацію грального бізнесу для наповнення бюджету» і практичною реалізацією. І як показує досвід, просто задекларувати політичне гасло – замало. Потрібно створити відповідні умови для його реалізації. Саме тут виникла низка проблем, тому наразі важливо, щоб остаточно ухвалений законопроєкт не був просто політичною декларацією.
Нагадаємо, стало відомо, що в центрі Києва побудують два казино в одному з п’ятизіркових готелів.
Читайте також: Про оподаткування грального бізнесу в Україні
Читайте також: Світові тенденцій на ринку гемблінгу
Дізнавайтеся про найцікавіше на наших сторінках у Facebook, Instagram, Twitter, Telegram.
