Ірина Сергієнко: «Якщо запропоноване законодавцем фіскальне навантаження для грального бізнесу буде непідйомним, із тіні він не вийде»

05 Лютого 2020, 09:27

Ірина Сергієнко: «Якщо запропоноване законодавцем фіскальне навантаження для грального бізнесу буде непідйомним, із тіні він не вийде»

Поки законодавці готують законопроєкт про гральний бізнес до другого читання, ми звернулися до Ірини Сергієнко, президента Української асоціації ігрової індустрії, щоб зрозуміти, чого можна очікувати від легалізації гемблінгу в Україні та наскільки обґрунтованою є критика, що здебільшого лунає в ЗМІ, блогах і в коментарях експертів та окремих представників бізнес-спільноти.

Ірино, експерти по-різному відгукуються про нещодавно ухвалений в першому читанні проєкт закону про легалізацію азартних ігор в Україні. Як його оцінюєте ви?

Ухвалення законопроєкту ми оцінюємо позитивно, оскільки це означає, що більшість депутатів Верховної Ради України підтримують ініціативу президента України навести порядок у сфері азартних ігор та усвідомлюють необхідність виведення великого реально існуючого сектору економіки з тіні. Водночас сам законопроєкт, на нашу думку, потребує суттєвого доопрацювання.

Є думка, що цей законопроєкт – результат лобізму букмекерів та онлайн-казино. На ваш погляд, чи дійсно в ньому для них закладені найбільш вигідні умови роботи? У чому саме це виражено?

Вважаю, що така думка частково обґрунтована. Наприклад, розмір ліцензійних платежів для букмекерів відверто завищений, якщо порівнювати з іншими країнами світу. Це наштовхує на думку, що за таких умов регулювання окремі компанії зможуть значно легше реалізувати амбіції монополізувати ринок.

Проте не все так однозначно. Багато положень законопроекту відверто суперечать інтересам місцевих букмекерів. Наприклад, вартість ліцензії для онлайн-казино передбачена в розмірі, еквівалентному приблизно $500 000 за рік, причому отримати її може, якщо буквально тлумачити текст закону і не вважати це технічною помилкою, тільки оператор наземного казино. Якщо в законі такі умови регулювання збережуться, то онлайн-казино, в принципі, не вийде з тіні, і букмекери, відповідно, втратять частину доходу, оскільки традиційно бізнес онлайн-казино цікавий саме для букмекерів, а для наземного казино – якраз ні.

Які положення цього документа можуть змінитися під час підготовки до другого читання і чому?

Я б говорила не про те, які положення можуть змінитися, а про те, які норми законопроєкту необхідно суттєво змінити та доопрацювати, щоб закон став міцним фундаментом для створення здорового ринку азартних ігор, тобто такого, що функціонує прозоро і цікавий не тільки окремим великим гравцям, але і широкому колу іноземних інвесторів.

Поки, повторюся, питань до законопроєкту значно більше, ніж відповідей. Насамперед за розміром ліцензійних платежів, обмеженням до місць розміщення казино та залів ігрових автоматів, прозорістю алгоритмів взаємодії між бізнесом та державними органами, ступенем захищеності споживачів гральних послуг. І, звичайно ж, текст потрібно привести у відповідність до вимог юридичної техніки.

Критики законопроєкту стверджують, що він «не про людей, а про бізнес і надходження до бюджету», тобто в ньому практично немає механізмів захисту звичайних українців від виникнення гральної залежності тощо. Що ви думаєте про це?

Не можу c цим повністю погодитися. У законопроєкті передбачені основні, найбільш поширені в більшості країн світу інструменти соціально відповідальної гри. Зокрема, мінімальний вік гравця встановлений на рівні 21 року, також держава вестиме єдиний реєстр самообмеження гравців. До нього включатимуть як тих, хто самостійно прийняв рішення про самообмеження свого доступу до азартних ігор, так і осіб, обмежених у праві грати в судовому порядку за позовами родичів та інших зацікавлених осіб. Крім того, передбачена обов'язкова ідентифікація особистості гравця організатором азартних ігор в якості умови допуску до гри, зокрема перевірка гравця на предмет наявності про нього інформації в державному реєстрі самообмеження осіб. Вважаю, що це немало. Інша справа, що ці норми законопроєкту потрібно доопрацювати. Наприклад, зараз текст не передбачає належний рівень відповідальності організатора азартних ігор за порушення вищевказаних вимог.

Наскільки цей законопроєкт дасть змогу створити в Україні інвестиційно привабливий ринок? І чи реально, що сюди зайдуть іноземні оператори вже в перший рік після ухвалення закону?

На жаль, за підсумками першого читання українському парламенту не вдалося виробити досить прозорі та раціональні правила гри, які дадуть іноземним операторам можливість зайти на український ринок, стабільно і прогнозовано здійснювати діяльність. Тому поки рано робити позитивні прогнози. Проте в стінах Верховної Ради України щодня ведеться активна робота з доопрацювання законопроєкту до другого читання, проходять робочі групи за участю депутатів, представників бізнесу, громадськості, експертів. При цьому з багатьох питань, які мають ключове значення, приймаються принципово нові, більш раціональні та життєздатні рішення. Так що надія отримати на виході хай не ідеальний, але прийнятний для іноземних інвесторів закон все-таки є.

Які ваші прогнози щодо того, коли законопроєкт винесуть на голосування в другому читанні?

Якщо законопроєкт буде розглядатися з дотриманням вимог регламенту Верховної Ради, то не раніше 17 лютого 2019 року.

У скільки ви оцінюєте обсяг нелегального грального ринку в Україні за підсумками 2018 і 2019 років?

Віддаю перевагу утриматися від таких оцінок. Ринок працює в тіні, оцінити його обсяги досить точно за такого стану речей важко.

Наскільки реально, що гральний бізнес у подальшому не буде працювати в тіні (паралельно з легальним)? Що буде цьому сприяти або перешкоджати?

Це залежатиме від якості закону, який буде в кінцевому підсумку прийнятий. Якщо буде текст, який ми зараз маємо, то є всі передумови для того, щоб значна частка бізнесу залишилася в тіні. І тут слід розуміти, що першочергове значення для бізнесу мають цифри. Якщо запропоноване законодавцем фіскальне навантаження (ліцензійні платежі, податки й інші збори) буде для бізнесу непідйомним, то з тіні він не вийде. Також важливе значення мають обмеження (бар'єри) для входу на ринок, які повинні бути розумними й об'єктивно здійсненними. Нюансів насправді багато, і їх значення законодавцю не варто недооцінювати.

За вашими прогнозами, скільки казино, букмекерів, лотерей почне працювати в Україні вже в перші місяці після легалізації, а також до кінця цього року?

Якщо закон буде затверджений у редакції, прийнятій у першому читанні, то, за нашими прогнозами, операторів наземних й онлайн-казино, а також букмекерів, які наважаться працювати на ринку України «в білу», можна буде на пальцях однієї руки перерахувати. З ігровими автоматами трохи інша ситуація.

Чи може змінитися кількість ігрових автоматів на 1 тис. населення через рік після легалізації, що допускає законопроєкт?

Так. Така можливість передбачена законопроєктом.

Який потенціал в українського легального гемблінг-ринку на найближчі кілька років?

Давайте почекаємо, поки буде прийнятий закон, і тоді зможемо оцінити потенціал.

Читайте також: Як законотворці бачать захист українців від азартних ігор

Читайте також: Що передбачає проєкт закону № 2285-д стосовно регулятора грального бізнесу

Коментарі:
Зараз читають
вгору