Президент Асоціації казино Аджарії Шота Аміранашвілі у своїх коментарях інформаційному ресурсу розповів про проблеми, з якими зіткнулися наземні заклади Грузії. Серед них варто виділити невизначеність термінів поновлення діяльності, збитковість роботи через закриті кордони та скорочення персоналу. Також експерт поділився думками стосовно обмеження онлайн-гемблінгу під час пандемії.
Чи відомо вам, скільки триватиме період закриття гральних закладів?
У нас на законодавчому рівні анонсували поетапне пом’якшення, що складається з шести рівнів. Кожні два тижні має набирати чинності черговий етап. Гральний бізнес повинен повертатися до діяльності на останньому етапі. Це мало б статися десь у другій половині липня. Але пізніше керівництво країни пообіцяло, що за умови покращення епідеміологічної ситуації вихід із карантинних обмежень станеться раніше. І зараз все рухається саме до цього – деякі заклади почали відчинятися раніше запланованих термінів. Уряд повідомив, що наземний гральний бізнес зможе поновити роботу десь 15 липня, але багато чого залежить від кількості захворювань. Проте є один момент, в першу чергу для Батумі та грального бізнесу автономної республіки Аджарії, – це відкриття кордонів, особливо з Туреччиною, звідки приїжджає переважна більшість гравців. Тому навіть якщо казино дозволять працювати, а авіасполучення не буде, то нам немає жодного сенсу відкривати заклади. Тому точну відповідь на це запитання поки дати неможливо.
Яких збитків зазнає гральний бізнес через закриття?
Я думаю, що як і всі інші бізнеси – великі. Туристичний бізнес по всьому світу постраждав більше за решту та страждатиме ще й далі. Гральний бізнес у Батумі – це одна з найбільших складових туристичної індустрії Аджарії. І наш зв’язок із туризмом набагато сильніший, ніж в інших регіонах Грузії. Саме тому ми зазнаємо більших збитків, ніж готелі чи туристичні агенції. Втрати будуть дуже серйозними, навіть якщо відкриють кордони. Казино – це не готель, де відвідувач може усамітнитися в номері, а місце великого скупчення людей. Так, у нас зараз немає жорстких урядових вимог до роботи гральних будинків. Але я слідкую за тим, як їх впроваджують в інших країнах. І з огляду на них деякі власники грального бізнесу можуть серйозно подумати, а чи варто їм працювати за таких умов. Податки на ігрові столи й обладнання ніхто не збирається знижувати. І на виході отримаємо таку картину: витрати залишаються на тому ж рівні, як і до початку пандемії, навіть якщо скоротять зарплатню та персонал, а прибутки впадуть у рази. Нині ходять чутки, наголошую – тільки чутки, що деякі казино взагалі не збираються відкриватися в дозволені терміни до осені. Але зараз є ще чимало факторів, які не дозволяють щось прогнозувати.
Яка доля працівників казино? Як це питання вирішувалось під час зачинення наземних закладів?
Здебільшого всі зараз перебувають в неоплачуваній відпустці. Є казино, які повністю звільнили свій персонал, тому що, окрім припинення роботи, у них закінчувалася дія ліцензії. Також я чув, що кілька казино виплачують невеликі суми своїм працівникам для підтримання життя. Але більшість закладів відправили весь персонал у неоплачувану відпустку.
Тобто перспективи у працівників погані? Когось звільнили, у когось немає зарплатні, а в майбутньому можливі скорочення.
Саме так. Я на 90% впевнений, що після поновлення роботи більшість казино буде скорочувати свій персонал.
Перед карантином у Грузії почався рух за обмеження реклами азартних ігор. Чи вплинуло припинення роботи наземних закладів на рівень лудоманії в країні?
Причиною такого невдоволення та лудоманії, відсотків на 70-80, слугують онлайн-казино. Наземні казино практично не присутні в мережевому рекламному просторі. А ось азартні ігри в Інтернеті займають дуже велику частину рекламного ринку в онлайні. Відкрийте будь-який сайт – грузинський чи іноземний, – і у вас одразу з’являться рекламні банери мережевих азартних ігор. Наземні казино для рекламування здебільшого використовують білборди, і то в дуже маленькій кількості. Я можу чесно сказати, що в Батумі чи Тбілісі немає засилля реклами казино чи гральних залів. Тому в проблемі лудоманії наземні казино становлять дуже незначну частку.
А ось онлайнові азартні ігри – це зовсім інша справа. Тут першим же фактором виступає питання доступності. Щоб пограти «наживо» потрібно встати, піти, проїхатися, пройти реєстрацію, яка не допускає неповнолітніх. Натомість недостатнє регулювання ринку гемблінгу в Інтернеті призводить до того, що неповнолітні мають можливість грати на гроші. І я як звичайний громадянин погоджуюся, що реклами азартних ігор, знову ж таки – в онлайн-режимі, дуже багато. Це є проблемою, яку треба зменшувати та регулювати, однак із розумом, щоб не вбити бізнес і не допустити його переходу на чорний ринок. Одним помахом чарівної палички питання не вирішити, але час вже щось робити.
Самі онлайн-оператори це розуміють, вони змінюють свої програми, скорочують обсяги реклами, анонсують такі зміни тощо.
Чи спостерігаєте ви зараз у Грузії зростання активності в сфері онлайн-гемблінгу?
Звісно, це логічно. Людина, яка залежить від гри, знайде лазівки, щоб пограти. І якщо ця людина була клієнтом наземного казино, то за умов карантину вона піде грати в Інтернет. Я вважаю, це однією з причин, через які ми втратимо гравців. Відповідно, якась частина з них, які були нашими клієнтами, після закінчення карантину залишаться в онлайні. Я не можу навести точні цифри, але, думаю, після пандемії така тенденція буде по всьому світу. У людей за настільки тривалий час виробиться нова звичка, і онлайн-казино стануть їм більш звичними, ніж наземні.
Спроби заборонити онлайн-гемблінг, як це було в Латвії, теж не вихід. Заборонили вони роботу локальних операторів, а що робити з міжнародними? Нічого.
Чи активізувалися нелегальні онлайн-оператори в Грузії?
Ні, і воно нам не потрібно, у нас повно легальних операторів. У Грузії немає особливих заборон на мережеві казино, тому в країні представлені різні учасники ринку. Активізуватися чорний і сірий ринок зможе, якщо уряд вирішить піти шляхом заборони роботи локального гемблінгу, в чому я не бачу жодного сенсу. Візьмемо за приклад Туреччину, де заборонено гральний бізнес. Там і в онлайні чудово грають, і нелегальні наземні казино працюють не десятками, а сотнями. Тому повна заборона нічого не дасть, потрібно більш розумно регулювати і встановлювати певні рамки, щоб місцевий гравець не звертався до чорного сектору. Грати будуть завжди, а держава втратить гроші у вигляді податкових надходжень. У Грузії ці надходження доволі значні, зокрема, бюджет Аджарії на 25% складається з прибутків від грального бізнесу.
Один із депутатів парламенту Грузії закликала заборонити онлайн-гемблінг під час пандемії. Чи отримала ця ініціатива розвиток?
Ні, нічого не сталося. Це суто популістська акція, оскільки політики люблять казати те, що люди хочуть почути. Сенсу в цьому я не бачу – заборонять грузинські онлайн-казино, люди будуть грати в російських. Та і для виконання таких заборон потрібні значні фінанси й ресурси, які не у кожної країни є.
Читайте також:Латвійські онлайн-оператори продовжують боротьбу за поновлення роботи в суді
Читайте також: Як грати у техаський холдем
