У Словаччині з 1 березня 2019-го почала діяти більшість положень нового закону про азартні ігри. Решта статей набула чинності 1 червня того ж року. Навіщо його ухвалювали та як гральний бізнес раніше працював у цій країні? Про деталі ви дізнаєтеся з нашого матеріалу.
Чому виникла потреба в новому законі?
Останніми роками на ринку азартних ігор Словаччини існувала гостра потреба – оновити діюче законодавство, зокрема в частині регулювання.
Передумовами для цього стали:
- обмеження для азартних ігор в Інтернеті, які не відповідали сучасним тенденціям і законодавству Європейського Союзу;
- обмеження та заборона гемблінгу (здебільшого йдеться про ігрові автомати) в деяких муніципалітетах (з їхньої ініціативи), відтак порушився баланс між суспільними інтересами та бізнес-очікуваннями операторів ринку;
- необхідність упорядкувати нормативно-правові акти та створити спеціальні повноваження для регулювання галузі;
- потреба вдосконалити положення про відповідальні азартні ігри, щоб воно дало кращий ефект у захисті вразливих гравців.
- Отже, переважна більшість норм нового закону про азартні ігри № 30/2019 почала діяти в країні з 1 березня 2019 року, а певні положення набули чинності з 1 червня 2019-го.
Читайте також: Про особливості ліцензування гемблінг-компаній
Ринок до та після оновлення законодавства
Коментуючи якість і дієвість зазначеного документу, Пітер Боллардт, старший юрист юридичної компанії Peterka & Partners, котрий спеціалізується саме на гемблінгу, зазначив: «Незважаючи на те, що новий словацький закон про азартні ігри модернізує положення, демонополізуючи азартні ігри в Інтернеті та відкриваючи ринок для іноземних операторів, він все ще зберігає певні необґрунтовані перешкоди для їхнього виходу».
До останніх законодавчих змін онлайн-казино в Словаччині були монополізовані державним оператором Tipos. Решті операторів, які займаються іншими видами азартних ігор, для роботи на місцевому рикну потрібно було мати словацьку реєстрацію. Однак внесені в закон зміни тепер дозволяють будь-якій особі, котра має зареєстроване місце проживання в державі-члені ЄС або Європейського економічного простору, подати передбачені документи на ліцензування. Виняток зроблений лише для ліцензій на державну лотерею (тут зберігається монополія).
Серед інших особливостей законодавства є вимога до операторів онлайн-ігор розміщувати свої сервери в Словаччині та надавати регулятору доступ до них. Зокрема, тут обов’язково зберігається інформація про таке:
- завершені ігри;
- окремі ставки та виграші;
- будь-які зміни цих даних і програмного забезпечення, помилки в роботі системи;
- рахунки кожного гравця та всі завершені ним ігри;
- власник рахунку у вищезгаданій структурі.
«Однак обов'язок розміщення сервера в Словаччині все ще може становити проблему з точки зору законодавства ЄС», – коментує Пітер Боллардт.
Законотворці заклали і територіальне обмеження для проведення азартних ігор: такі заклади можуть бути розміщені лише в готелях, мотелях чи гостьових будинках, будівлях, призначених для торгівлі чи послуг, культури та розваг, а ігрові зали – ще й у багатоквартирних будинках (за умови наявності згоди понад 50% мешканців).
Муніципалітет може заборонити розміщення гральних залів взагалі або за 200 м від певних закладів (наприклад, шкіл, закладів соціальних служб та установ для лікування патологічних ігрових розладів), а також має повноваження припиняти роботу казино й гральних залів – загалом до 12 днів на рік. Крім того, наземні азартні ігри у Словаччині заборонені з 3:00 до 10:00.
Однією з цілей нового регламенту було централізувати й упорядкувати регулювання гральної галузі. З цією метою з 1 червня 2019 року в Словаччині почав працювати новостворений регуляторний орган. Проте він повністю, зокрема фінансово та з точки зору призначень керівника, залежить від Міністерства фінансів, навіть за умови часткового фінансування за рахунок внесків операторів.
Аналогічно до попереднього варіанту закону в новому передбачені певні заходи, щоб запобігати діяльності неліцензованого грального бізнесу. Наприклад, регулятор веде перелік вебсайтів та номерів телефонів, які стосуються незаконного гемблінгу. А ще наглядовий орган може звернутися до суду з проханням зобов’язати:
- операторів електрозв'язку заборонити доступ до таких онлайн-ресурсів або номерів телефонів;
- заборонити постачальнику платіжних послуг здійснювати платіж на користь неліцензованого оператора.
Після такого звернення суд повинен видати наказ протягом семи днів.
Читайте також: Про азартні ігри в Болгарії
Фінансовий складник нового словацького закону про гемблінг
На гральні ліцензії можуть претендувати компанії з організаційною формою акціонерного товариства, для певних ігор має бути ТОВ із наглядовою радою або аналогічна юридична форма відповідно до закордонного законодавства (у випадку з іноземними компаніями). Мінімальні вимоги до статутного капіталу залежать від типу гри. Скажімо, для наземних та онлайн-казино, онлайн-ставок, ігрових автоматів, терміналів для відеолотереї та подібних пристроїв у гральних залах та іграх в онлайн-казино сума може доходити до €1,7 млн. І походження цих коштів потрібно розкрити регулятору.
Про вартість ліцензії Пітер Боллардт говорить як про ймовірну істотну перешкоду для виходу на ринок певних операторів, «оскільки вона, здається, є однією з найвищих у ЄС». Експерт конкретизує:
- €2 млн коштує дозвіл на поєднання роботи ігрових автоматів, терміналів відеолотереї та подібних пристроїв і гральних залів та ігор в онлайн-казино;
- €3 млн за поєднання експлуатації земельної ділянки для казино й онлайн-казино або для самостійної ліцензії на інтернет-казино;
- €3 млн – за комбінацію наземних і онлайн-ставок та за самостійну ліцензію на ставки в Інтернеті;
- €5 млн – за поєднання наземних, онлайн-казино та ставок, за комбінацію наземного казино, онлайн-казино та ставок, а також за комбінацію онлайн-казино, наземних і онлайн-ставок.
І це далеко не всі платежі. Додатково заявник на отримання ліцензії з будь-якого виду азартних ігор повинен забезпечити наявність резервного фонду, що гарантує виконання зобов'язань оператора перед регулятором і гравцями чи бетторами. Максимальна сума цього платежу може сягати €1,5 млн, зокрема стільки доведеться підготувати претендентам на ліцензії для наземних і онлайн-ставок.
Термін дії ліцензії коливається від двох до десяти років. Після сплину цього часу оператор може подати заяву на продовження дії дозволу та чекати на позитивне чи негативне рішення регулятора. Компанії, які були занесені до чорного списку операторів онлайн-гемблінгу протягом 12 місяців до подання заявки на ліцензію, отримати її не зможуть.
Також новий закон вніс зміни в оподаткування гемблінгу в Словаччині. Наприклад, установлений податок 22% від загального доходу, отриманого наземними, інтернет-казино і від ставок (онлайн або наземних). Водночас податкові надходження повинні досягати не менше 11% від загальної суми виграшів, виплачених гравцям/бетторам у відповідному місяці. Податок потрібно сплатити до 25 числа наступного місяця. Закон також встановлює збори, що надходять від операторів до бюджету муніципалітету.
За словами Пітера Боллардта, найсуворіші фінансові покарання в Словаччині передбачені за організацію, сприяння в неліцензованих азартних іграх або участь у них. Розмір штрафу коливається від €20 тис. до €500 тис. Штрафні санкції за повторне порушення можуть доходити до €1 млн.
Додамо, що Словаччина з 2017 року приєдналася до країн, де існує офіційний перелік заблокованих інтернет-ресурсів.
Тоді секретар Міністерства фінансів Словаччини Радко Куру (Radko Kuru) прокоментував: «Глобальний ринок азартних ігор останніми роками динамічно розвивається. Законодавство відреагувало на розширення азартних ігор у віртуальному просторі та поставило нові завдання з точки зору контролю».
За даними Gambling Compliance, у 2019-му до процесу блокування приєдналися нові регульовані ринки Швеції та Швейцарії.
Нагадаємо, швецький регулятор розпочав кампанію, в рамках якої розповідає місцевим мешканцями про дозволені онлайн-ресурси для азартних ігор.
Читайте також:Про нюанси роботи на гемблінг-ринку Швеції
Читайте також:Як і для чого світовий гральний бізнес використовує бонуси
