Рівно рік тому, 14 липня 2020 року, Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт № 2285-д, який узаконив ведення грального бізнесу на території України. Цьому рішенню передували 11 років роботи чорного ринку, спротив опозиції і поправковий спам. Однак з того часу минув рік, ряд операторів отримав ліцензії, відкрилися перші ліцензійні казино України і державний бюджет почав отримувати доходи від грального бізнесу. Читайте в нашому огляді історію ухвалення та наслідки закону про легалізацію грального бізнесу.
Передумови
Після заборони 2009 року гральний бізнес в Україні перестав бути легальним, а ті оператори, які звикли працювати в білу, покинули вітчизняний ринок. Натомість в країні почався розквіт чорного ринку – почали масово відкриватися підпільні заклади, які під виглядом «миттєвих лотерей» пропонували відвідувачам послуги онлайн-казино. Разом з ними існували і зали з гральними столами та ігровими автоматами, але їх було набагато менше, ніж «миттєвих державних лотерей», куди міг прийти гравець будь-якого віку, сісти за комп’ютер і грати в онлайн-казино.
Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував на необхідності легалізувати азартні ігри, оскільки це додаткові доходи до бюджету, закордонні інвестиції, державне регулювання, створення гральних зон, залучення туристів та багато інших переваг. Почався тривалий законодавчий процес.
Процес ухвалення законопроєкту № 2285-д
В 2019 році народні депутати почали розробляти кілька версій законопроєкту, які мали узаконити в Україні діяльність грального бізнесу. Першим з них став законопроєкт № 2285, його підтримали всі десять комітетів Верховної Ради, а текст документу опублікували на сайт парламенту 24 жовтня 2019 року. Тодішній прем’єр-міністр Гончарук повідомив, що уряд планує очистити вулиці українських міст від нелегальних закладів. Трохи пізніше з’явилися альтернативні версії цього проєкту закону – № 2285-1, № 2285-2, № 2285-3 і № 2285-4. Сумарно до кінця 2019 року в парламенті зареєстрували 10 альтернативних законопроєктів, але безумовним фаворитом став документ № 2285-д.
Цікаво, що ці документи тільки зареєстрували в парламенті, а Кабмін повідомив, що очікує в 2020 році 3 млрд гривень доходів від легалізації гемблінгу.
Взимку 2019 року правоохоронні органи почали робити рейди на нелегальні заклади і припиняти їх роботу. Цей процес був на особистому контролі тодішнього генерального прокурора України. В грудні цього ж року в бюджет на 2020 рік заклали статтю доходів від грального бізнесу на 4,4 млрд гривень.
Читайте також: Світовий рейтинг покерних гравців
19 грудня 2019 року Верховна Рада дісталася до розгляду законопроєкту № 2285-д та його альтернатив. Як результат – законопроєкт № 2285-д направили на повторну підготовку до першого читання. Під час підготовки до повторного першого читання ряд політиків та експертів висловлювали свої зауваження і думки про текст документу. Говорили про необхідність створення державного регулятора індустрії, оподаткування, особливості розміщення гральних закладів та вимоги до них, суми ліцензій.
16 січня відбулося повторне перше читання і законопроєкт схвалили, відправивши на підготовку до другого читання. Нардепи могли подати свої правки до 31 січня. Але через свою резонансність та позицію противників легалізації, документ потрапив під поправковий спам – поправок подали аж 3500.
На початку 2020 року знову почалися розмови про повторний розгляд законопроєкту № 2285-д, але тут на заваді став закон про землю – як і гральний закон, цей документ став жертвою поправкового спаму. І оскільки саме земельний закон був у пріоритеті парламенту, це паралізувало його роботу до квітня 2020 року.
Під час цієї затримки експерти почали звертати увагу на суттєві недоліки проєкту закону – занадто високі ціни на ліцензії, відсутність унормованого оподаткування, відтермінування створення системи державного онлайн-моніторингу. Утім вказували і на позитивні наслідки – бюджетні надходження, розвиток туризму, детінізацію економіки та створення 200-300 тис. робочих місць. Нагадаємо, що підготовка документу до другого читання почалася в розпал пандемії коронавірусу, через яку більшість країн почали примусово закривати наземні гральні заклади, а букмекери втратили левові частки доходів через скасування спортивних подій.
Весною 2020 року постійно лунали заяви народних депутатів, що закон будуть розглядати в найближчі дні, тижні, місяці, до кінця весни, на початку червня тощо. Але до зали законопроєкт потрапив лише 30 червня, що стало початком довгого процесу другого читання.
Через велику кількість поправок документ заблокував роботу парламенту, оскільки деякі депутати користувалися правом на виступ за свою правку лише для затягнення процесу. Лише 14 липня 2020 року парламент зміг ухвалити законопроєкт в другому читанні, 11 серпня закон підписав президент, а 12 серпня його опублікували в «Голосі України», що означало набуття законом чинності. З цього моменту почався процес підготовки запуску грального ринку.
Читайте також: Ідентифікація гравця – вимоги українського законодавства
Які умови ухвалили для бізнесу?
Загалом легалізували такі сфери гемблінгу: наземне казино, онлайн-казино, букмекерство, зали ігрових автоматів, онлайн-покер, тоталізатор при іподромі.
Насамперед розташування наземних гральних закладів обмежили готелями.
Для казино:
- У Києві – лише готелі категорії «5 зірок» з номерним фондом не менше ніж 150 номерів.
- Інші міста – готелі категорії «4-5 зірок», не менше як 100 номерів. В обох випадках площа казино має бути не менше 500 кв. м.
Для залів ігрових автоматів:
- В усіх містах – готелі категорії «3-5 зірок» з номерним фондом не менше як 25 номерів (не менше ніж 50 для Києва), мінімальна площа зали – 300 кв. м.
Для букмекерського пункту:
- В усіх містах – готелі категорії «3-5 зірок» з номерним фондом не менше ніж 25 номерів (не менше як 50 для Києва) або територія іподромів; мінімально дозволена площа пункту має бути не менше 50 кв. м.
Але для розміщення на своїй території грального закладу, готель має підтвердити категорію та отримати від держрегулятора дозвіл на приміщення під гральний заклад.
Онлайн-гемблінг має вимоги до доменного імені (.UA) та необхідності тримати свої сервери на території України.
Для державного регулювання грального бізнесу Кабінет Міністрів створив Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), у повноваження якої входять видача і відкликання ліцензій, видача дозволів на приміщення, створення нормативно-правових актів і ліцензійних умов, накладання штрафних санкцій за порушення умов роботи ліцензіата, моніторинг діяльності легальних операторів. Буде створена система онлайн-моніторингу для контролю за діяльністю операторів, а точніше – облік і реєстрація всіх ставок, як в онлайн, так і в наземному сегменті.
Читайте також: Російський бізнес не зможе потрапити в Україну
Вартість ліцензій вийшла доволі високою у порівнянні з іншими ринками Європи (ціни вказані за п’ять років з урахуванням розміру мінімальної зарплатні станом на 14 липня 2021 року):
- Наземне казино в м. Київ – 360 млн грн.
- Наземне казино в інших містах – 180 млн грн.
- Зал ігрових автоматів – 45 млн грн.
- Букмекерська діяльність – 180 млн (108 млн за рік до введення системи онлайн-моніторингу).
- Тоталізатор – 6 тис. грн.
- Онлайн-покер – 30 млн грн.
- Онлайн-казино – 39 млн (23,4 млн за рік до введення системи онлайн-моніторингу).
Окремому ліцензування підлягають ігрові автомати, гральні столи та столи з рулеткою. Все це обладнання разом з онлайн-системою організатора та шафл-машинками має отримати акредитацію від суб’єктів сертифікації, визначених регулятором.
Також впроваджено інвестиційну ліцензію – для неї необхідно побудувати п’ятизірковий готель з 150 номерами (для Києва) або 100 номерами для інших міст. Тоді держава видає безкоштовну ліцензію на казино. Окремо прописані гральні зони – їх може бути п’ять, і кожну з них визначатиме Кабінет Міністрів. На їхній території допускається створення казино поза приміщенням готелю.
Читайте також: Історія казино Монте-Карло
Про діяльність КРАІЛ
Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей почала формуватися восени 2020 року і 11 листопада було визначено її склад. Головою регулятора став Іван Рудий, іншими членами комісії стали Вадим Гетьман, Тетяна Кірієнко, Христина Дутка-Гефко, Юрій Кравченко, Олексій Ботезат і Олена Водолажко.
З цього часу КРАІЛ почала активно працювати над запуском грального ринку. Спільно з представниками ринку передовсім розробили і ухвалили ліцензійні умови для букмекерів, онлайн- і наземних казино, залів ігрових автоматів і онлайн-покеру. Станом на 13 липня лотерейні ліцензійні умови поки що залишаються на стадії проєкту.
Після ухвалення ліцумов 3 лютого 2021 року КРАІЛ видала першу ліцензію оператору онлайн-казино.
З цього часу комісія активно займається ліцензійним процесом, видає дозволи на приміщення в готелях, а також розробляє механізми регулювання та нормативно-правові акти. Серед них – список суб’єктів сертифікації, реєстр осіб, обмежених у доступі до азартних ігор, принципи відповідальної гри, проєкт лотерейних ліцумов, реєстри організаторів азартних ігор та багато іншого.
Перші підсумки
Станом на 14 липня 2021 року КРАІЛ видала 32 ліцензії, з них:
- 11 на онлайн-казино.
- одна на букмекерство.
- п’ять на наземне казино.
- п’ять на зали ігрових автоматів.
- дві на онлайн-покер.
- вісім на діяльність в сфері послуг для грального бізнесу.
Також ліцензували понад тисячу ігрових автоматів та понад сто гральних столів і столів з рулеткою. Сумарно всі ці ліцензії принесли до бюджету понад 900 млн гривень за перше півріччя 2021 року. Нагадаємо, що це менше за очікування Міністерства фінансів, яке в бюджет на 2021 рік заклало 7,4 млрд грн доходу від грального бізнесу.
Однак закордонні компанії поки що чекають входу на ринок України через ситуацію з податками. Законопроєкт № 2713-д, який має реформувати оподаткування грального бізнесу, вже тривалий час розглядається парламентом і нещодавно був відправлений на повторне перше читання. Нині у нардепів є останні дні сесії, щоб ухвалити документ, який, за словами експертів та бізнесу, дозволить Україні залучити іноземні інвестиції і повноцінно запустити гральний ринок.
Читайте також: Останні новини про гральний бізнес України
Читайте також: Хмарні сервіси та їх використання в гемблінгу
