Умови відбору голови та членів Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей передбачали, що останній день подачі заявок на участь у конкурсі – 12 жовтня 2020 року. Проте в публічній площині ситуація навколо обрання керівного складу регулятора набуває все менш прозорих рис. У цьому матеріалі ми розповімо про останні події, а також наведемо думку фахового юриста стосовно того, чи наявний факт порушення законодавства.
Про конкурс із формування керівного складу регулятора азартних ігор
На момент написання цієї статті маємо кілька публічних заяв і припущення в медіа стосовно осіб, котрі стануть головою та членами Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей.
Отже, 13 жовтня на своєму сайті нардеп Олександр Дубінський опублікував термінове звернення до голови профільного фінансового комітету ВР Данила Гетманцева, де закликав «провести в найближчі терміни відкритий конкурс для відбору людей, які в подальшому сформують Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей».
Пізніше, 15 жовтня, на своїй сторінці в Facebook Борис Баум, якого в медіа фактично вже назвали головою новоствореного регулятора, повідомив, що знімає свою кандидатуру з відкритого конкурсу.
Крім того, у Telegram-каналі Legal Hub повідомив, що йому відомі імена основних претендентів на посади членів Комісії з регулювання азартних ігор. Цю інформацію поширили деякі українські ЗМІ.
Емоції й ось такий фактаж – це один бік, іншим же є буква закону. З огляду на заплутаність подій навколо створення в Україні Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ми звернулися за коментарем до фахового юриста.
Юридичний бік питання про регулятора азартних ігор: чи все тут законно?
Ганна Буяджи, керівний партнер юридичної компанії VigoLex, погодилася прокоментувати нам останні події. Водночас експертка наголосила – ситуація настільки неоднозначна та суперечлива, що це є тільки одним із прочитань. Наводимо повністю її відповідь для LoginCasino.com.ua.
Нагадаю, що Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», у народі більш відомий як закон про азартні ігри, набрав чинності 13 серпня 2020 року. Відповідно до п. 8 Прикінцевих і перехідних положень, Кабмін зобов’язаний у двомісячний строк із дня набрання чинності законом забезпечити утворення та фінансування Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. Як не дивно, цього разу уряд досить пунктуальний, оскільки 23 вересня 2020 року ним було прийнято рішення про створення Комісії та затверджено Положення про неї.
Усе було б добре, якби не одне «але» – законодавчий «ляп» у вигляді двох різних процедур формування Комісії в одній статті закону (ст. 7). Згідно з обома процедурами, прописаними в законодавчому акті, членів Комісії призначає уряд, проте за однією процедурою конкурс проводить Комісія з питань вищого корпусу державної служби, а за іншої – спеціальна комісія, створена при Кабміні.
Проте навіть цей прорахунок законодавця зараз не є найбільшою проблемою, оскільки уряд вирішив діяти блискавично та за «третьою» процедурою, взагалі не передбаченою в законі про азартні ігри. Так, 5 жовтня 2020 року Кабмін ухвалив Розпорядження «Про необхідність призначення на вакантну посаду голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» (далі – Розпорядження). З тексту документу зрозуміло, що Національне агентство з питань державної служби (НАДС) має розглянути документи бажаючих взяти участь у доборі та передати потім їх міністру Кабінету міністрів для проведення співбесіди з кандидатами.
Уже 6 жовтня 2020 року вакансії голови та членів Комісії з’явилися на Єдиному порталі вакансій державної служби, причому строк подання документів був встановлений з 7 жовтня до 17:00 12 жовтня 2020 року. Маючи значний досвід підготовки, заповнення та подання документів на різні високі державні посади, скажу, що зібрати повний комплект документів за такий короткий строк практично неможливо. При цьому кандидатам ще потрібно заповнити електронну декларацію про свій майновий стан, що теж завдання не з легких. Я припускаю, що такі короткі строки на подання документів можуть свідчити про те, що особи, які займуть посади голови та членів комісії, уже наперед відомі і в них уже готовий необхідний пакет документів.
Але це тільки моє припущення, а зараз повернімося до більш практичних питань: де ж відкритий та прозорий конкурс? Чому не передбачено проходження тестів на знання законодавства та на абстрактне мислення, як це визначено Законом України «Про державну службу»? Давайте розбиратися.
У зв’язку із встановленням карантину в Україні 18 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – закон про Держбюджет). Цим законом тимчасово призупинені норми Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» в частині проведення конкурсів на посади державної служби та призначення на посади державної служби за результатами конкурсу. На час карантину та 30 днів після його закінчення діятиме процедура тимчасового добору на посади державної служби шляхом укладання строкового контракту.
Наразі діє урядовий Порядок призначення на посади державної служби на період дії карантину (далі – порядок). Добір і призначення осіб на вакантні посади державної служби відповідно до цього порядку здійснюється у виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю виконання завдань і функцій державних органів на період дії карантину.
З аналізу Розпорядження про призначення голови комісії можемо припустити, що застосовується передбачена порядком процедура призначення шляхом укладення контракту, хоча прямого посилання на вказаний порядок дане Розпорядження не містить.
Таким чином, відбір членів комісії має відбуватися за якоюсь оригінальною процедурою, не передбаченою чинним законодавством, шляхом «проведення співбесіди» міністром Кабінету міністрів. І це ніби не вважається порушенням. Водночас у мене є обґрунтовані сумніви щодо законності таких дій. Як вже говорила вище, законом про держбюджет тимчасово призупинено дію норм Закону України «Про державну службу» та Закону «Про центральні органи виконавчої влади», але аж ніяк не закону про азартні ігри, який визначає особливий порядок обрання та призначення членів комісії.
Отже, на мою думку, Розпорядження про призначення голови комісії, де застосований спеціальний порядок, є як мінімум оспорюване, а як максимум – відверто незаконне, оскільки ухвалене всупереч імперативним положенням закону про азартні ігри. Цього проколу також могло не бути, якби при ухваленні закону про азартні ігри законодавець не намагався «вигадати велосипед», а застосував «звичайну» процедуру обрання членів комісії, визначену законом про державну службу, тоді тимчасове призупинення дії його норм дозволило б легально застосувати спеціальний порядок, ухвалений Кабміном на час карантину. Але в Україні все як завжди… Що ж, чекаємо на продовження.
Цікаво, чи закінчиться цей процес гучними судовими справами, чи українці знову мирно погодяться на непрозорі схеми обрання та призначення високопосадовців за принципом «політичної доцільності» та «виходячи з потреб часу»?
Читайте також:Коли в Україні почнуть видавати ліцензії гемблінг-операторам?
Читайте також:Відмивання коштів через казино: міжнародні стандарти FATF
