Партнер юридичної фірми Sport & Gambling Lawyer Роберт Хорольський описав низку причин, через які на українському ринку гемблінгу повинні працювати іноземні органи сертифікації. До них він заніс важливість питання сертифікації обладнання у формуванні грального ринку, відсутність відповідної вітчизняної інфраструктури, низьку довіру до українських компаній та скорочення операційних витрат розробників.
Роберт Хорольський розповів, що якщо подивитися переліки суб’єктів сертифікації від регуляторів європейських гральних ринків, то там можна побачити близько десяти компаній. Але на слуху найчастіше два лідери – GLI та GMM Testlabs.
У законі про азартні ігри існує дві базові норми – пункт 59 частини 1, у якому вказано, що іноземні суб’єкти господарювання, акредитовані іноземним чи національним органом з акредитації, можуть виступати суб’єктами сертифікації. І якщо вони отримають кваліфікацію суб’єкта сертифікації, то рішенням КРАІЛ їх можна занести до переліку компаній, що сертифікують обладнання. І, згідно із законом про азартні ігри, визнається лише сертифікація, здійснена органом з переліку КРАІЛ.
До самого переліку може потрапити компанія, яка відповідає двом критеріям: об’єкт має відповідати вимогам пункту 59 частини 1 статті 1, де міститься визначення суб’єкту сертифікації, та вимогам частини 2 статті 22 – йдеться про відсутність будь-якого контролю з боку країни-окупанта чи країни-агресора.
«Чому необхідне залучення іноземних суб’єктів сертифікації? Звідки взялася ця ідея? По-перше, зверніть увагу, що норма саме про іноземні суб’єкти сертифікації була присутня у всіх версіях законопроєкту № 2285, який подав уряд Гончарука, так само як і в альтернативному № 2285-д, який і став законом», – нагадав експерт під час виступу на нашому вебінарі «Сертифікація грального обладнання та програмного забезпечення в Україні», який пройшов 8 червня.
Причин появи такої норми кілька. Якщо подивитися на інструментарій, яким володіє держава для контролю ринку та зменшення його тіньового сегменту, то стає зрозуміло, що сертифікація є одним із найголовніших інструментів контролю.
До інших важливих інструментів юрист відніс анулювання ліцензії, штрафи (в тому числі і штраф за роботу обладнання без сертифікації чи втручання в роботу обладнання), державну систему онлайн-моніторингу. Тому з точки зору регулятора на будь-якому ринку питання сертифікації надзвичайно важливе, оскільки від цього залежить якість ринку, його обсяги та правила гри, привілеї операторів та наявність суспільного тиску.
Другою причиною Роберт Хорольський назвав відсутність інфраструктури сертифікації грального обладнання в Україні. З 2009 року, коли гральний бізнес було заборонено, не було законодавчого регулювання питання, технічних регламентів. Відповідно, не існувало органів з оцінки відповідності. А з’являються вони лише після акредитації відповідно до технічного регламенту і призначення від Міністерства економіки. Нині потрібно близько року, щоб розробити технічний регламент для грального обладнання, приблизно стільки ж часу для акредитації від НААУ та отримання призначення від міністерства.
Якщо зайти на сайти GLI чи BMM Testlabs, то можна побачити, що вони працюють у 500 юрисдикціях у всьому світі. Водночас самих лабораторій, де тестують обладнання, небагато – приблизно десять у кожної компанії.
«Ми бачимо, що держава намагається отримати послуги цих компаній, навіть без їхньої, скажімо так, фізичної присутності у вигляді тестувальних лабораторій. Чому це важливо? По-перше, тому що не кожен виробник грального обладнання дозволить залізти у свята святих своїх технологій. Для деяких виробників простіше не зайти на якийсь ринок, ніж розкрити своє ноу-хау для незрозумілої лабораторії», – наголосив спікер.
Про це кажуть як лабораторії, так і виробники обладнання. І у разі затвердження техрегламенту без зміни списку суб’єктів виробники постануть перед питанням довіри до п’яти українських суб’єктів сертифікації.
Ще одною причиною є економія на операційних витратах. Виникає питання, навіщо додатково проходити сертифікацію в Україні і витрачати час, якщо цю процедуру обладнання вже пройшло в лабораторіях визнаних світових лідерів, до яких є довіра у більшості регуляторів європейського грального ринку.
Нагадаємо, робочу групу КЕР з питань лудоманії очолив Михайло Коваль.
Читайте також: Як розвивається гральний бізнес в Україні
Читайте також: ВР провалила розгляд законопроєкту № 2713-д
