Керуюча партнерка Kairos Group Law Firm Марина Слободніченко на UGW розповіла, як легально обійти деякі норми щодо роботи з партнерами з інших країн та розкрила секрети проходження сертифікації програмних продуктів.
В Україні ліцензії отримали вже 12 компаній B2B. Проте в законодавчій базі ще не всі деталі прописані. Тому нерідко виникають незрозумілі або навіть небезпечні моменти в роботі компаній. Під час лекторію на Ukrainian Gaming Week 2021 Марина Слободніченко розповіла, на що варто звертати увагу представникам B2B та як можна спростити роботу.
Спікерка зазначила, що потрібно бути дуже пильними під час укладання договору на постачання програмного забезпечення.
«Особливо це буде важливо юристам. Коли ви підписуєте контракт з постачальником ПЗ, є ключовий момент, де саме здійснюється постачання цього продукту. Якщо це відбувається не на території України, то такий суб’єкт, постачальник-нерезидент, не має отримувати ліцензію. До того ж він не повинен виконувати вимоги українського законодавства. Тому використовуйте цю шпарину в роботі», – порекомендувала Слободніченко.
Вона також радить враховувати те, як відбувається постачання ігрових автоматів.
«Коли в Україну постачаються ігрові автомати, нерідко в митних документах прописують, що це програмний продукт. І компанія-постачальник часто на це не звертає увагу, а тому може у майбутньому отримати штраф через порушення норм законодавства. Тобто коли вона постачає програмне обладнання і окремим рядком йде програмний продукт, компанія може вже таким чином порушувати закони, що вже набули чинності. Бо вона не отримала ліцензію B2B на постачання програмного продукту. Тому юристам необхідно звертати особливу увагу на цей момент», – радить експертка.
Щодо вимог до ліцензіатів, то варто одразу відзначити заборони та вказати шляхи – як законно з ними працювати.
«Наприклад, закон забороняє мати зв’язки з Росією. Тобто засновник компанії-ліцензіата не має бути бенефіціаром Російської Федерації. Проте це не значить, що на території України немає програмного продукту, який би не був розроблений російськими програмістами або російськими компаніями. Підписуйте контракт на постачання програмного продукту з агрегатором. А агрегатор вже забезпечить постачання організаторам. Ключовим у поставці продукту для B2B є організатор гральної індустрії. Адже саме на організатора покладають ряд обов’язків – з ким він має співпрацювати. І коли вони роблять таке постачання програмного продукту, то дослухаються до думки організатора. А він скаже, що хоче ліцензоване та сертифіковане ПЗ, а також отримати ПЗ у суб’єкта, який має ліцензію B2B. І це важливо враховувати. Якщо це компанія-розробник з Росії, то їй не заборонено працювати з агрегатором», – розповіла Слободніченко.
Окремо Марина Слободніченко додала, що варто звертати увагу на ділову репутацію співробітників під час добору кадрів або взаємодії з партнерами.
«Якщо ми говоримо під час подання документів на ліцензію, що у директора, бухгалтера чи засновника бездоганна ділова репутація, КРАІЛ вірить на слово. Проте варто бути пильними і краще все перевірити. Коли прийде перевірка чи конкуренти не будуть надто доброзичливими, може раптом з’явитися інформація, наприклад, що директор умовно у 2019-му році притягався до відповідальності за порушення якихось фінансових норм чи бухгалтер невчасно подала звітність. Або інші дрібні порушення, що призвели до адміністративної відповідальності. Цього вже вистачить, щоб заплямувати репутацію. Тому обирайте правильно команду до вашої компанії», – зазначила Слободніченко.
Вона порадила навіть взяти довідки про несудимість у якості додаткового кейсу.
Також під час виступу експертка розповіла про вимоги до тих, хто отримує ліцензію. За її словами, шлях отримання ліцензії B2B дуже простий – необхідно бути резидентом України, розкрити свою структуру власності до кінцевого бенефіціара. До речі, це необхідно встигнути зробити до 10 жовтня і подати до держреєстрів. Хто не встигне, тим банківські рахунки можуть заблокувати.
«Власне ліцензія недорога – лише 1 млн 800 гривень, – зазначає Слободніченко. – За законами, на цю ліцензію дають розстрочку на п’ять років. На жаль, в КРАІЛ з цим не погоджуються. І тому всі компанії, які зараз отримали ліцензію B2B, сплатили одразу 1 млн 800 гривень. Однак є важелі, які допоможуть цьому запобігти – можна звернутися до бізнес-омбудсмена. Проте я не знаю поки ще таких випадків, адже бізнес вважає за краще не лізти на рожен і сплатити ті гроші, щоб спокійно надалі працювати із КРАІЛ. Хоча комісія ставить бізнес в дуже незручні рамки, коли дає на сплату вказаної суми лише 10 днів».
Спікерка також розповіла про роботу операторів B2B. За її словами, їм дуже важливо працювати з ліцензованим програмним продуктом.
«Насамперед це значить, що продукт має захист у сфері авторського права. Тобто розробник має всі законні права на цей продукт, – зауважила Слободніченко. – Тому, коли провайдер робить постачання оператору програмного продукту, то це значить, що у нього має бути підписана ліцензійна угода. Так ви закріплюєте за собою використання ліцензійного програмного продукту».
Щодо сертифікації програмного продукту, то це має робити за правилами оператор. Саме його будуть карати, якщо знайдуть порушення у сертифікації.
«Тому сертифікат має отримати оператор. Якщо ж ви постачальник, провайдер програмного продукту, то ви не зобов’язані отримувати його, – зауважує експертка. – Зазначу, що ваш програмний продукт може бути сертифікований відповідно до національних чи міжнародних норм законодавства. На жаль, в Україні немає національного законодавства щодо сертифікації цих продуктів – у нас немає стандартів, технічного регламенту. Тому якщо ви є представником іноземної компанії, що має сертифікат за межами України, то значить, що ваш програмний продукт вже є сертифікований відповідно до міжнародних норм. І оператор, якому ви будете постачати свій продукт, не має права вам сказати, що якось порушуються закони. Однак оператору необхідно сертифікувати свою онлайн-систему».
Тому, на думку Слободніченко, операторам не треба боятися приймати від провайдерів програмний продукт, який не сертифікований за нормами українського законодавства. І не треба боятися провайдерам робити таке постачання. Не треба кожному розробнику звертатися в сертифікаційну лабораторію України.
Слободніченко дала ще кілька порад щодо використання програмного продукту від ліцензованого постачальника: «Дуже важливо працювати з компаніями, які мають ліцензію B2B на постачання програмного продукту. І прописуйте свої внутрішні документи та ліцензійні угоди, де буде чітко вказано, які саме програмні продукти підпадають під цю ліцензійну угоду, має бути чітко вказано, що ви передаєте оператору».
Нагадаємо: експерт розповів про платформу LC Work, яка має стати нішевим ком'юніті для гральної індустрії.
Читайте також: Гральний бізнес в Україні
Читайте також: Ліцензійні умови: азартні ігри
