Голова Гемблінг-асоціації України і член Консультаційно-експертної ради (КЕР) при Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) дав оцінку останнім даним про кошти, які принесла країні легалізація грального бізнесу. Він позитивно оцінив роботу регулятора та розповів про очікувані цього року 7,4 млрд гривень бюджетних надходжень.
Як розповів експерт, минулого тижня відбулася низка подій у сфері грального бізнесу. Зокрема, Держказначейство у відповіді на запит «Радіо Свобода» щодо надходжень до бюджету з ліцензійних платежів грального бізнесу повідомило, що станом на 18 березня ця сума перевищила 201 млн гривень. За словами голови Гемблінг-асоціації України, ця цифра свідчить про два позитивні факти.
«Зусилля недаремно прикладала вся велика команда з легалізації азартних ігор. Варто згадати, скільки грошей у бюджеті на 2021-й виділено на функціонування КРАІЛ. Ця сума не космічна, а доволі скромна – 115,9 млн грн. Тобто сталося те, про що я казав наприкінці минулого року, – КРАІЛ окупила свою діяльність, доходів у бюджеті більше в 1,7 разу, ніж витрат», – розповів Антон Кучухідзе.
Другий позитивний факт можна побачити, якщо порівняти доходи від лотерей та інших вертикалей. Голова ГАУ вважає лотерею азартною грою, спираючись на визначення британського регулятора. У 2020 році ліцензії лотерей принесли бюджету 500 грн, тоді як у першому кварталі 2021-го дозвільні документи для операторів азартних ігор – на 402 тис. грн більше. Також Антон Кучухідзе вказує, що цьогорічні ліцензійні доходи більші за податкові стягнення з лотерейних операторів за 2020 рік: 51,8 млн грн за підсумками минулого року і станом на 18 березня – 14,3 млн грн.
Через це, за словами експерта, легалізація принесла справедливість у законодавче поле, оскільки тепер в Україні дозволені інші види азартних ігор, а не тільки лотерея. Та і сама країна вже отримала більше коштів від нової індустрії.
Також член КЕР прокоментував репліки, що 201 млн – це не очікувані 7,4 млрд грн. Тут він наводить слова першого заступника голови КЕР Бориса Баума: «Це була математична помилка Міністерства фінансів. Як не парадоксально, але це помилка».
«А в чому помилка? А в тому, що в бюджеті прописані 7,4 млрд грн як доходи виключно від плати за гральні ліцензії, а робоча версія у високих кабінетах полягала в тому, що гральний бізнес буде приносити кожного року 7-8 млрд грн, але не тільки від виданих ліцензій, а й у вигляді плати за ліцензію плюс податок на GGR», – роз’яснив Антон Кучухідзе.
Спікер також наголосив, що якби комісії та ринку не заважали на всіх рівнях, то в перший рік за такого формату підрахунку можна було б отримати більше коштів. Нині ж у цьому розрахунку не враховані податки на прибуток, виграш гравця, податки за найнятих працівників та від інших суміжних галузей.
На переконання Антона Кучухідзе, нині в Україні є місце для зростання, оскільки головним завданням було побороти корупцію. А зараз пріоритетним питанням для західних гемблінг-компаній є податкове законодавство, розгляд якого Верховна Рада знову перенесла.
Нагадаємо, український покер-рум увійшов до п’ятірки найкращих у світі.
Читайте також: КРАІЛ не видала ліцензію на зали ігрових автоматів оператору онлайн-казино
Читайте також: Як КЕР співпрацюватиме з гральним бізнесом
