Заступниця голови UGC Вікторія Закревська говорить, що у всьому світі прокотилася хвиля легалізації азартних ігор. До необхідності виводити гемблінг у законну площину доходять навіть у державах з архаїчним устроєм, де він був заборонений тривалий період. Більше про гральний бізнес в Україні читайте на нашому сайті.
Реформування індустрії гемблінгу в Україні є частиною світового тренду. Зараз в усьому світі почали так чи інакше легалізувати азартні ігри – чиновники та державні керманичі розуміють, що цей сегмент ринку може принести користь, якщо його вивести з тіні. Про це розповідає у своєму блозі на порталі The Page Вікторія Закревська, яка є заступницею очільника Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань.
Така тенденція стосується не лише розвинутих і ліберальних країн, але й патріархальних. Зокрема, ще у 1999 році влада Азербайджану заборонила гемблінг майже повністю. Там були дозволені лише державні лотереї та спортивні тоталізатори. Проте нещодавно там почали замислюватися над тим, щоб повернути азартні ігри в легальне поле. Наприклад, очільник комітету парламенту з правової політики та державного будівництва Гудрат Гасангулієв запропонував нарешті легалізувати гемблінг.
Він упевнений, що вигідне географічне розташування Азербайджану підсилить позитивний ефект законних азартних ігор і це допоможе розвинути розважальний туризм у країні. Гасангулієв виступає за створення спеціальних гральних зон у районі Нагірного Карабаху та на острові Наргін. Ці регіони є депресивними в економічному плані. Отже, чиновник сподівається створити з них привабливі туристичні об’єкти.
До речі, країна може виграти ще й у тому плані, що зможе зупинити відтік грошей до інших держав, де азартні ігри вже легалізовані. Адже місцеве населення, яке має бажання спробувати себе у рулетці чи за картковим столом, їздить за кордон і там лишає гроші. А створення гральних зон в Азербайджані заохотить гравців лишати гроші у своїй державі.
Як говорить Закревська, Україна так само колись заборонила гемблінг. Табу існувало з 2009 по 2020 рік. За цей час державний бюджет втратив десятки мільярдів гривень, поки українські гравці розважалися в закордонних казино або ж у підпільних закладах на батьківщині, чим лише підвищували рівень корупції та злочинності в рідній державі.
А тим часом проблема, яку намагалися розв’язати забороною гемблінгу, залишилася. Тобто вразливі прошарки населення, серед яких є діти, мали вільний та безконтрольний доступ до гральних закладів.
Закревська наполягає, що легалізація в Україні гемблінгу дала змогу усунути це питання. Адже підпільні ігротеки були майже витиснуті ліцензійними операторами. Паралельно законний бізнес стежить за тим, щоб до їхніх залів не потрапляли неповнолітні громадяни. Інакше оператори ризикують втратити ліцензію.
Експертка зазначає, що всі ці позитивні зміни відбуваються на тлі того, що оператори змушені працювати поки що з неврегульованими податковими нормами. І навіть це не завадило у минулому, 2021 році отримати від гральної індустрії 1,6 млрд грн у держбюджет. До того ж легальні азартні ігри стали драйвером для суміжних галузей, і тепер у країні активно розвивається туризм, готельно-ресторанний бізнес, ІТ-сектор тощо. Від них держава отримала ще 30 млрд грн.
Усе це знову ж таки підтверджує той факт, що легальний ринок гемблінгу є корисним елементом у системі економіки країни та ще одним видом безпечної розваги для громадян, упевнена Закревська.
Нагадаємо, експерт пояснив, чому оператори за рік сплатили 127 грн податків.
Читайте також: Гральний бізнес в Україні
Читайте також: Ліцензія казино
