На сайті Верховної Ради зареєстровано проєкт державного бюджету на наступний рік. І 15 вересня до нього включили чимало додатків, які стосуються як видатків, так і очікуваних надходжень. Не дивно, що там можна знайти цифри щодо бюджету КРАІЛ та сум, які уряд планує отримати від діяльності ліцензованих операторів.
В одному з додатків, який стосується розподілення видатків, є й пункт, присвячений Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. Так, у 2023 році на орган планують виділити 86,8 млн грн, що дещо менше порівняно з 2022 роком – тоді на КРАІЛ виділили 107,1 млн грн. З цих 86,8 млн грн 61,945 млн безпосередньо підуть на оплату праці членів регулятора, а ще 2,1 млн грн – на комунальні послуги.
В іншому додатку, де прописані показники бюджету за доходами, можна знайти дані щодо поповнення бюджету за рахунок ліцензійних платежів операторів. У 2022 році, за планом зі змінами, компанії мають сплатити 1,189 млрд грн, а у 2023-му уряд розраховує, що ліцензіати наповнять державну скарбницю на 1,866 млрд грн. З них 1,596 млрд спрямується до спеціального фонду, а 270 млн отримають місцеві бюджети громад, де розташовані гральні заклади. Уряд планує, що наступного року варто очікувати на такі надходження від операторів:
- 198 млн за ліцензії казино;
- 354,9 млн за ліцензії онлайн-казино;
- 459 млн за букмекерські ліцензії;
- 72 млн за ліцензії на зали ігрових автоматів;
- 18 млн за ліцензії на онлайн-покер;
- 50,76 млн за ліцензії на гральний стіл;
- 36,75 млн за ліцензії на стіл із кільцем рулетки;
- 352,188 млн за ліцензії на ігрові автомати;
- 54,6 млн за лотерейні ліцензії.
Адвокат і керівний партнер компанії VigoLex Ганна Буяджи зауважила, що процес підготовки державного бюджету щороку є захопливим і непростим процесом. Той факт, що на КРАІЛ планують виділити 86,8 млн грн, а це менше навіть порівняно з 2022 роком, є логічним і правильним кроком. З одного боку, прожитковий мінімум збільшується, ціни ростуть, а дефіцит товарів значно вищий, ніж у попередні роки, тому витрати на утримання органу державної влади мали б дещо зрости. Проте, з іншого боку, на тлі того, що йде повноцінна війна у країні, логічно, що усі можливі видатки, прямо чи опосередковано не пов’язані із захистом держави, максимально урізають.
«Чи можна було б іще зменшити видатки на КРАІЛ, сказати важко, бо це залежить від багатьох чинників, передусім від того, чи планують зменшувати штат працівників, а отже – зменшувати основну статтю видатків – оплату праці», – зауважила Ганна Буяджи.
Разом із цим вона здивувалася перспективам залучення до бюджету 1,866 млрд грн, тоді як у 2022 році очікували отримати з ліцензіатів на 700 млн менше – 1,189 млрд грн. Бюджетний план на 2022 рік затверджувався, коли в Україні панував мир та невеликий, але стабільний розвиток. Це також означає, що більшість компаній (зокрема, й оператори азартних ігор) працюють у нормальному режимі, а купівельна спроможність громадян (за цих обставин – гравців) більш-менш стабільна.
Тому дуже дивно очікувати, що на тлі бойових дій усі легальні оператори зможуть сплатити щорічні ліцензії, на ринок зайдуть нові компанії, а гравці і надалі активно гратимуть у казино та інших закладах, тоді як тисячі людей лишилися без житла та їжі, а багато хто – без здоров’я.
І не варто забувати про те, що ліцензіати КРАІЛ, як і весь інший бізнес, сплачує 2% податку під час війни.
«Прогнози на збільшення надходжень до бюджету можуть мати місце лише тоді, коли галузь показує стабільне зростання. І не лише у кількості гравців і реклами, але і в частині сплати податків. Натомість ми бачимо приклади компаній, які у 2022 році сплатили копійки або взагалі не сплатити нічого. Звісно, на час воєнного стану перевірки суб’єктів господарювання призупинені, але ж прогноз надходжень на наступний рік треба робити із реалій сьогодення – скільки зараз сплачує або може сплатити гральний бізнес», – переконана юрист.
Тому, на її погляд, на проєкт державного бюджету у частині, що стосується надходжень до КРАІЛ, є більш ніж скептичним, але потрібно побачити, як пройде голосування у Верховній Раді і яким буде остаточний бюджет.
Читайте також: Як ІТ-бізнес допомагає Україні під час війни
Читайте також: КРАІЛ планує максимально цифровізувати свої процеси
