Нещодавно на брифінгу Михайло Федоров, очільник Мінцифри, сказав, що має сумніви щодо доцільності існування КРАІЛ, адже планується все необхідне для ліцензіатів цифровізувати. І комісія у відповідь на запит нашого видання розповіла про своє ставлення до такої ініціативи, можливість її реалізації, потенційні складнощі та закордонний досвід, який планують використати в такому процесі.
Ставлення регулятора до ініціативи
Як зауважили у комісії, цифровізація процесів подачі та обробки документів – дійсно хороша ідея. До того ж вже розробили проєкт із переведення адмінпослуги до електронної публічної послуги. КРАІЛ за доступність та швидкість, і робота над цим ведеться постійно.
Однак є кілька моментів. Зокрема, робота комісії – це не тільки збір документів про ліцензіата.
«КРАІЛ реалізує досить великий перелік повноважень, наприклад, розгляд скарг гравців, захист прав громадян щодо порушень та робота з тими, хто має ігрову залежність, перевірка відповідності діяльності ліцензійним умовам та здійснення заходів нагляду та контролю (планові, позапланові, фактичні перевірки), ведення восьми державних реєстрів, детінізація грального бізнесу», – йдеться у коментарях державного органу.
Читайте також: DDoS-атаки та кібербезпека – як захищатися
Крім цього, у комісії також працюють над залученням інвестицій в Україну та її розбудову як нового європейського гемблінгового хабу, що сприятиме розширенню туристичної галузі, покращенню інвестиційного клімату та відбудові країни після нашої перемоги. Окремим напрямом діяльності КРАІЛ є міжнародне співробітництво: представлення інтересів України на міжнародному рівні та імплементація найкращих європейських практик в українське законодавство.
Тому регулятор завжди йшов і йтиме шляхом оптимізації та діджиталізації всіх можливих процесів. Проте є функції, які не можуть бути виконані за допомогою алгоритму чи програмного продукту, принаймні у найближчі 5-10 років. А отже, без безпосередньої участі державних службовців зі спеціальними знаннями не обійтись – наприклад, під час взаємодії з гравцями, проведення перевірок гральних закладів та їхньої діяльності в мережі Інтернет.
Потенційні складнощі для комісії та ліцензіатів
Наразі установа ще не знає, які можуть виникнути потенційні проблеми під час оцифрування процесів. КРАІЛ працює над впровадженням цифровізації процесу подачі та обробки документів здобувачем ліцензії, що забезпечуватиме ефективнішу взаємодію між ліцензіатом і КРАІЛ.
Тому поки здійснюється тільки робота з підготовки та побудови такої системи, і КРАІЛ намагається оцінити всі ризики та передбачити усі можливі особливості.
Співпраця з Мінцифри
На запитання редакції стосовно можливих напрямів співпраці з Мінцифри як органом, відповідальним за діджиталізацію процесів, нам відповіли, що КРАІЛ із перших днів свого існування співпрацює з Мінцифрою, оскільки вагома частина повноважень пов’язана зі створенням та адмініструванням Державної системи онлайн-моніторингу, а під час побудови такої потужної системи необхідно співпрацювати з профільним міністерством.
Прикладом цього є додання Мінцифрою проєктів КРАІЛ (Системи реєстрів та Державної системи онлайн-моніторингу) до законопроєкту про Національну програму інформатизації 2023-2025. Наразі поданий до Верховної Ради законопроєкт очікує розгляду.
Читайте також: Новий НПА КРАІЛ стосовно відшкодування фінансової шкоди операторами
Ставлення ліцензіатів до електронного формату ліцензійного процесу
На цьому етапі розробки проєкту з цифровізації послуг комісія не вбачає необхідності створювати спеціальну робочу групу за участю комісії та організаторів азартних ігор, у зв’язку з чим таке питання не опрацьовувалося. Проте на робочих зустрічах організатори азартних ігор висловлювались позитивно і схвально щодо цифровізації порядку подання документів на отримання ліцензій. На думку КРАІЛ, цифровізація полегшить процеси і створить необхідний майданчик для ефективнішої взаємодії між комісією та організатором азартних ігор.
Закордонний досвід
У своїх коментарях КРАІЛ зауважила, якщо брати до уваги європейський досвід, то Литва, наприклад, працює за принципом paperless, тобто всі документи подаються в електронному вигляді. Але перевіряють їх спеціалісти особисто.
«Також, за словами литовських колег, якщо ліцензіат бажає подати документи у паперовому вигляді, то такий варіант теж цілком можливий», – додав представник регулятора.
У Швеції ситуація схожа: там можна подати заявку на отримання ліцензії у цифровому вигляді, а також завантажити всі документи, які мають бути надіслані до заяви, через електронний сервіс. Шведи практикують подання заяв і звичайною поштою. Після цього заяви та документи, що додаються до них, перевіряються спеціалістами.
У Польщі практикують приймання паперових документів, які перевіряють співробітники польського регулятора. Але вже зараз у них відбувається законодавчий процес щодо прийняття електронних документів під час видачі ліцензій на азартні ігри. Він заснований на створенні спеціальної системи, через яку подаватимуться заявки.
Законодавчі зміни
КРАІЛ очікує, що у будь-якому разі трансформація адміністративних послуг в електронні публічні послуги спричинить необхідність внесення змін до законодавства, ліцензійних умов та, відповідно, порядку функціонування реєстру, який створюється за результатами проведення дослідної експлуатації.
Висновок
Помітно, що український регулятор готується до впровадження електронного ліцензійного процесу. Однак попереду ще багато роботи з дослідження можливостей, ризиків та методів імплементації такого нового технічного рішення. Разом із цим у комісії на руках є досвід іноземних колег і вона тісно співпрацює з профільним міністерством, якому вже вдалося перенести багато державних послуг та процесів у електронний формат.
Читайте також: КРАІЛ анулювала ліцензію 1xBet
Читайте також: Нелегальний бізнес потрібно підвести до мародерства на законодавчому рівні
