Вчора, 28 квітня, набули чинності зміни до закону про фінмоніторинг. Тепер суб’єктами первинного фінансового моніторингу стали оператори лотерей та/або азартних ігор, а також ті, хто надає послуги з обігу віртуальних активів.
Катерина Рожкова, перший заступник голови Національного банку України, пояснила, що суб’єкти первинного фінансового моніторингу мають час до 1 січня 2021 року, щоб розробити внутрішні процеси та процедури й привести свою діяльність у відповідність до вимог оновленого законодавства. Зокрема, це стосується операторів грального бізнесу (додамо, що наразі в Україні єдиним законним видом азартних ігор є державні лотереї) та компаній, які надають послуги з обігу віртуальних активів. З початку наступного року вони повинні будуть проводити повну ідентифікацію та верифікацію своїх клієнтів.
Також особливістю нововведень є те, що відтепер компанії в своїй діяльності повинні дотримуватися ризик-орієнтованого підходу, тобто зважати на встановлені законом критерії ризику.
Варто зазначити, що ст. 10 Закону відносить компанії, які надають послуги в сфері лотерей та/або азартних ігор, до спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Це означає, що крім загальних умов, вони повинні забезпечувати виконання своїх обов’язків з фінмоніторингу «під час здійснення фінансових операцій із прийняття або повернення у сукупності або окремо плати (ставок) безпосередньо у гравців, виплати виграшу (призу)» і ще «під час здійснення фінансових операцій із прийняття або повернення плати (ставок), виплати виграшу (призу), якщо такі фінансові операції здійснюються від його імені і за його дорученням (на підставі договору) третіми особами».
А от ст. 14 Закону визначає, наскільки детальну інформацію про клієнта повинна отримувати компанія, якщо вона проводить операції з віртуальними активами. Власне, тут ідеться про рахунок електронного гаманця або унікального номеру електронного платіжного засобу, місце реєстрації, паспорті дані, ІПН і дату народження. Спрощений варіант можливий, коли сума еквівалентна 30 тис. грн чи менша за неї, без явних ознак порушення українського законодавства з фінмоніторингу.
Для гемблінгу в частині порогових сум застосовують більш суворі ліміти, ніж для більшості інших видів діяльності. Зокрема, також ідеться про 30 тис. грн.
У разі порушення встановлених правил оновлений закон передбачає кілька варіантів покарання – від письмового попередження і штрафу до заморожування активів, позбавлення ліцензії та ліквідації за судовим рішенням.
Суми штрафних санкцій коливаються від 12 тис. неоподаткованих мінімумів (204 тис. грн) до 10% загального річного обороту, але не більше 7 950 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 135 150 тис. грн).
Коментуючи застосування норм закону про фінансовий моніторинг до грального бізнесу, Володимир Воля, політичний експерт, зазначив: «Насправді гральний бізнес – один із тих напрямів, який може витягувати тіньові кошти з нелегального обороту. І є в цьому “плюси” та “мінуси”: з одного боку ми бачимо, що хтось легалізує ці кошти, а з іншого – зменшується тіньовий капітал і переводиться в легальну сферу».
Раніше ми наводили думку експертів стосовно того, хто та що заважає легалізації грального ринку в Україні.
Читайте також:Нацполіція України ліквідувала ще низку незаконних гральних залів
Читайте також:Як відбувається подвійний результат
