Іподроми в Україні: історія та сьогодення

Автор: Анна Нагребельна
04 Жовтня 2019, 09:36

Іподроми в Україні: історія та сьогодення

Українські іподроми впродовж останніх десяти років є винятком зі світової практики. Переважна частина з них перестала існувати, а ті, що збереглися, ледь знаходять кошти на забезпечення мінімальних потреб. Надія на допомогу – в поверненні тоталізаторів. Тоді чотири іподроми точно залишаться.

Іподром – це комплекс споруд, де випробовують коней, проводять кінні спортивні змагання, виставки, виводять та утримують тварин. На іподромах є окремі бігові кола для перегонів і скачок, майданчики для кінноспортивних змагань та ігор. Уздовж фінішного відрізка призового кола зазвичай розташовані трибуни для глядачів, навпроти фінішного стовпа – суддівська кабіна. На території іподрому можуть бути обладнані стайні для коней, ветеринарний лазарет, карантин, кузня, господарські служби тощо.

У світі такі заклади є однією зі статей доходу для держави. Наприклад, шведська компанія ATG посилається на звіт Комісії з азартних ігор Великобританії, де зазначено, що у 2017 році щотижня 5% населення робило ставки на футбол, а 4% – на коней, а значить, поповнювалася державна скарбниця.

Також ATG говорить про гарні перспективи для шведського кінного спорту у зв’язку з нещодавньою легалізацією в країні тоталізаторів.

«Світовий ринок азартних ігор виріс майже на 23% за останнє десятиліття. За оцінками, гральна галузь отримала чистий прибуток у розмірі $435 млрд, і очікується, що ринок азартних ігор продовжить зростати протягом наступних кількох років», – йдеться в звіті ATG за 2018-й. Відповідно, якщо в Україні узаконять тоталізатори, то чотири іподроми точно вдасться врятувати.

Київський іподром зараз шукає інвесторів

Київський сьогодні називають головним іподромом у країні. Він займає понад 380 тис. кв. м, пропускна здатність – понад 400 коней на рік.

На головному скаковому полі – три доріжки:

Київський іподром зараз шукає інвесторів

Крім того, на іподромі є дев’ять капітальних стаєнь, побудованих за індивідуальним проектом на 40 денників кожна, й інші необхідні споруди.

Оскільки історія «іподром Київ» розпочалася ще на початку 60-х років минулого століття, зазначена територія та будівлі уже давно потребують ремонту, адже на це кошти раніше держава не виділяла.

Минулого року столиця надала фінансування в розмірі 2 млн грн, проте цих коштів, вочевидь, не вистачає для повного оновлення. Тому київський іподром змушений шукати інвесторів, у тому числі іноземних, а ще відбиватися від наполегливих ідей перетворити територію іподрому, наприклад, на торговельно-розважальний комплекс.

Запит «іподром Київ ціни» показує, що цей заклад потребує не тільки фізичного оновлення, а й більшої присутності в інтернет-просторі. Оскільки сайт іподрому відсутній, вартість можна дізнатися за телефоном, через сторінку в Facebook або з сайтів, де пропонують різні розваги. Прайс стартує із 150 грн за один урок верхової їзди.

Львівський іподром: непублічна унікальність і занепад

Про це місце у відкритих джерелах ще менше інформації. Він побудований дещо пізніше за київський і є четвертим у місті, але наразі єдиним, що ще працює. Відкриття львівського іподрому відбулось у другій половині 70-х років. Особливість – спеціалізація на випробуванні (скачках) коней верхових порід. На початку своєї історії іподром у Львові навіть здобув визнання як один із найкращих у Радянському Союзі.

Зараз іподром займає майже 90 га. На території є тренерські конюшні на 200 голів і чотири скакові доріжки:

Львівський іподром: непублічна унікальність і занепад

До заборони грального бізнесу в країні тут працював тоталізатор, що стимулювало ще більший інтерес до змагань.

Наразі Львів іподром надає додаткові послуги з навчання верхової їзди, кінних прогулянок, фотосесій із конями та обслуговування свят. Іподром Львів ціни дізнатися вийде, тільки якщо зателефонуєте й розкажете, що саме плануєте тут робити. За відсутності належного фінансування це один із небагатьох способів для іподрому триматися на плаву.

Одеський іподром виховує власні кадри та сподівається на краще

Давньою історією вирізняється іподром у місті Одеса. Він працює приблизно з 1889 року, з того часу припиняв свою діяльність тільки на один рік під час Другої світової війни.

Основна спеціалізація одеського іподрому – випробування коней орловської та російської рисистої. Цих скакунів широко використовують для поліпшення масового конярства та залучають до бігового спорту. Вони поширені від берегів Прибалтики до Тихого океану. На базі орловського рисака створена жвавіша російська рисиста порода. Загалом, орловський рисак позитивно вплинув на племінне конярство Франції, Нідерландів та низки інших західноєвропейських країн. Також тут виводять чистокровних верхових, українських верхових і новоолександрівських ваговозних коней. А от розміри й інші характеристики іподрому на сайті не зазначені, власне, як і вартість послуг.

Історія одеського іподрому така сама нелегка, але керівництву вдавалося знаходити фінансування, в тому числі в жокей-клубах. Сьогодні, крім коштів на утримання та розвиток іподрому, доводиться виховувати персонал, оскільки в Україні немає належної підготовки кваліфікованих кадрів.

Харківський іподром переживає відродження

Цей іподром спіткала нетипова доля: нещодавно його фактично з руїн і чималих фінансових боргів почали рятувати місцеві підприємці. Площа іподрому – 16 га, розташування – поруч із центром міста. Назвати заклад процвітаючим поки що не можна, але тут відновили проведення спортивних змагань, випробовують коней і сподіваються на відродження тоталізатора.

На території харківського іподрому знаходиться тренувальне відділення, де проходять підготовку молоді коні з усієї України. Сенс таких тренувань – виявлення робочих якостей коня: від оцінок залежить подальша доля тварини. Кращі коні залишаються в рідних стайнях як виробники, інших продають.

Коментарі:
Зараз читають
вгору