У міжнародних структурах створення транзитних компаній може сприяти виникненню можливостей для недобросовісної податкової конкуренції. Через це багато юрисдикцій постійно оновлюють методи боротьби з такими «транзитами» та виявляють компанії, які використовуються лише для отримання пільг і не мають жодної економічної присутності. Багато членів ЄС мають свої законодавчі напрацювання, але вони різняться залежно від юрисдикції та засновуються на доволі загальних правилах протидії ухилянню податків. І тут у гру вступає директива ATAD 3, яка передбачає нові правила і методи боротьби з транзитними компаніями.
Терміни і набрання чинності
Європейська комісія оприлюднила текст директиви 21 грудня 2021 року, рівно через рік, у грудні 2022 року, Європарламент прийняв резолюцію щодо внесення деяких правок до директиви, але Рада Євросоюзу може і не приймати правки від парламенту. Через ці бюрократичні особливості склалося так, що остаточного тексту директиви ще немає, але відома вже ціла низка положень із неї. Попри це члени Європейського Союзу мають інтегрувати цю директиву в своє локальне законодавство, а набере чинності ATAD 3 1 січня 2024 року. Цікавим є момент, що документ передбачає дворічний ретроспективний період. Тобто у 2024 році компанія має розкрити дані за 2022 і 2023 роки.
Критерії ризиковості та звітність компаній із високим ризиком
Під дію цього документа потрапляють всі компанії, які є податковими резидентами країн Європейського Союзу. Крім того, є й охоплення такого поняття, як партнерство. Загалом директивою передбачений перелік критеріїв, за якими компанію можуть визнати як таку, яка має ризик недостатнього рівня економічної присутності. Ці критерії мають назву Gateway-тесту і передбачають таке:
- Дивіденди, відсотки, роялті, доходи від фінансового лізингу, нерухомості, страхової, банківської та фінансової діяльності становлять більш ніж 75% доходу компанії.
- Понад 60% балансової вартості рухомого чи нерухомого майна компанії перебуває за межами країни, резидентом якої є компанія. Або ж з-за кордону отримується понад 60% доходу.
- Протягом останніх двох років на аутсорс компанією передавалося керування щоденною діяльністю і прийняття важливих рішень.
Разом із цим від впливу цих критеріїв звільнятимуться компанії, які зареєстровані на біржі, регульовані фінкомпанії, деякі холдингові компанії та юридичні особи, які мають мінімум п’ять робітників у штаті, які працюють лише за основною діяльністю компанії.
Читайте також: Прогрес ІТ-сфери в комунікаціях із державою
Звітність
У разі якщо компанія відповідає хоча б одному з Gateway, то вона стає «суб’єктом, що звітує». Для них обов’язковою стає звітність щодо рівня своєї економічної присутності. У директиві вказано, що юридичні особи муситимуть робити доповнення до своїх річних податкових декларацій, куди будуть внесені індикатори економічної присутності.
Ці індикатори можуть бути такими:
- Власні приміщення в країні резидентства.
- Наявність щонайменше одного банківського рахунку або електронного рахунку в Європейському Союзі.
- Наявність працівників та директора, які є податковими резидентами країни, в якій розташована компанія і які займаються основною діяльністю компанії.
Також можна надавати й інші документи, на підставі яких податкові органи можуть перевірити правдивість інформації у деклараціях. Це можуть бути: дані про адреси та види приміщень компанії, розмір і вид доходу, суми господарських витрат, вид діяльності, який використовується для отримання доходу, кількість директорів та їхня кваліфікація, дані щодо банківських рахунків, кількість і кваліфікація працівників, залучених до основного виду діяльності.
Наслідки у разі отримання «транзитного» статусу
Ті юридичні особи, які відповідають одному чи кільком Gateway та не надають достатньо даних про рівень своєї присутності, будуть вважатися фіктивними компаніями (shell entities). І в такому разі на них чекають такі обмеження:
- Неможливість отримати сертифікат податкового резидентства.
- Неможливість отримання податкових пільг у межах уникнення подвійного оподаткування в ЄС.
- Дохід фіктивної компанії оподатковуватимуть так, ніби він отриманий безпосередньо акціонером.
І, звісно, інформація про транзитні компанії обов’язкова до автоматичного обміну між членами Європейського Союзу. Країни-члени навіть можуть звернутися до держави, чиїм резидентом є транзитна компанія, з проханням провести податкову перевірку за підозри, що у компанії немає потрібного рівня економічної присутності.
Штрафи
За положеннями ATAD 3, країни ЄС самостійно можуть визначати штрафи за порушення щодо звітності, яка передбачена у директиві, але мінімальний розмір такого штрафу – 5% від обороту фіктивної компанії. Відомо, що в цьому питанні Європарламент пропонує зменшити штраф з 5% обороту за фінансовий рік до 2% від виручки за невиконання вимог звітності та 4% від виручки у разі надання оманливої інформації.
Оскарження «транзитного» статусу
Директива передбачає, що компанія може оскаржити «транзитний» статус. Для цього потрібно надати обґрунтовані комерційні причини реєстрації та роботи компаній, яким не потрібні власні приміщення/банківські рахунки/спеціальне управління та працівники. Додатково до обґрунтування причин можна докласти інформацію про ресурси, які компанія використовує для фактичного здійснення діяльності, та довести, що головні рішення щодо роботи компанії приймаються в країні, де компанія є резидентом.
Висновок
За вмістом директиви ATAD 3 помітно, що Європейський Союз вирішив посилити боротьбу з фіктивними компаніями та вводитиме жорсткіші вимоги до економічної присутності. Крім того, посилення помітно і в наслідках недотримання критеріїв ЄС та штрафних санкціях, кошти на відшкодування яких пропонується брати або з обороту, або з виручки.
Читайте також: Головні цифри ІТ-індустрії за 2022 рік
Читайте також: Вихід продукту на новий ринок очами SEO-спеціаліста
