Експерти навели свої думки та бачення щодо майбутнього гемблінгу в Україні після підписання закону. Так, Олена Мочалова, голова ГО «Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні», звернула увагу на роботу лотерей, чорний ринок і оподаткування. Голова аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник розповів про терміни створення держрегулятора та ліцензійних умов, спираючись на досвід державницьких рішень в Україні.
Не варто очікувати, що легалізація грального бізнесу підніме економіку України з колін, бо закон є більш іміджевим. А влада має перебороти всі корупційні норми та нелегальний бізнес у країні і знизити ризики для населення. Такі думки висловили експерти під час круглого столу «Актуальні питання роботи грального бізнесу в перехідний період», який відбувся сьогодні, 30 липня, в пресцентрі ІА «Українські новини».
Олена Мочалова сказала, що в контексті перехідного періоду закон передбачає норми адекватної підготовки ринку азартних ігор.
«Конкретно багато чого прописано про закон про лотереї. І, наскільки я розумію, все-таки лотереї будуть нормуватися своїм законом, який у них вже передбачений. Але регулятором ліцензійних умов державних лотерей все ж таки буде загальна комісія, уповноважений орган, який прописаний у законі, – Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей. Швидше за все, що ця Комісія і буде надавати ліцензійні умови. Державні лотереї повинні працювати протягом року з тими нормами, які прописані наразі. У нас є три діючі лотерейні оператори, і вони будуть діяти до надання нових ліцензійних вимог. Далі все буде проводитися за конкурсом», – пояснила експертка.
Серед перехідних норм для лотерей Олена Мочалова виділила кілька позитивних моментів, зокрема неможливість використовувати будь-яке гральне програмне забезпечення, яке б відтворювало будь-який із сегментів гемблінгу. Це означає, що лотереї не зможуть використовувати циліндричні ігри чи ігрові автомати. Однак не варто забувати – тіньовий гральний бізнес під виглядом державних лотерей працював із 2012 року і знайде спосіб знову повернутися на ринок через небажання платити високі ліцензії.
Водночас питання податків гральної індустрії в Україні досі залишається невирішеним.
«У 2011 році в нас з’явився драконівський закон про податки на виграші тощо, і це стосувалося лотерей і грального бізнесу. І зараз так складеться, що через відсутність іншої норми, через відсутність закону про оподаткування грального бізнесу, буде діяти саме цей закон. А він дає привід все ж таки заходити в тінь», – додала Олена Мочалова.
Зі свого боку, Микола Мельник, голова аналітичної групи «Левіафан», вказав, що ухвалення закону про гральний бізнес недостатньо для початку роботи ринку. Для цього необхідні ліцензійні умови, які має надати, власне, державний регулятор сфери.
«Але, як підказує українська практика, створення нового органу з нуля ніколи не обходиться менше ніж пів року в часі. Чому? Бо, по-перше, потрібно затвердити штат, по-друге – знайти ці гроші, по-третє – якщо ми знаходимо ці гроші, то безпосередньо треба вносити зміни як у підзаконні нормативно-правові акти, так частково і в бюджет, адже, при всій моїй повазі, бюджет на 2020 рік не передбачав видатки на регулятора. Тобто на це все піде мінімум пів року», – заявив експерт.
На думку спікера, розмови про відповідальність грального бізнесу за те, що закон ухвалили, а оператори не почали платити ліцензійні внески, є некоректними. Відповідальність за це лежить на Кабінеті міністрів, і саме від прем’єр-міністра Дениса Шмигаля залежить швидкість створення регулятора та пришвидшення інших процедурних моментів.
«Якщо виходити з того, що сам регулятор будуть створювати в найкращому випадку до грудня і потім розробляти ліцензійні умови приблизно місяць-два, то об’єктивно гроші бюджет зможе отримати лише в 2021 році», – підсумував Микола Мельник.
Якщо ж Кабмін дуже оперативно створить регулятора та ліцензійні умови, то держава зможе отримати кошти і цього року. Проте голова аналітичної групи «Левіафан», виходячи з практики державницьких рішень України, все ж дає термін у пів року.
Нагадаємо, юристка розповіла про особливості діяльності онлайн-казино, прописані в законопроєкті № 2285-д.
Читайте також: Законопроєкт № 2285-д передали на підпис президенту
Читайте також:Закон про гральний бізнес в Україні
Дізнавайтеся про найцікавіше на наших сторінках у Facebook, Instagram, Twitter, Telegram.
