Представники ліцензованих і потенційних операторів українського ринку описали, як саме на них впливає застаріле податкове законодавство. Бізнес вважає, що оподаткування виграшів гравців і відсутність відшкодування ПДВ завадять розвитку грального ринку. Через це Верховна Рада має прийняти законопроєкт № 2713-д, який дасть змогу гральним закладам окупати інвестиції і залучати до країни іноземних операторів.
Сергій Іваненко, представник ТОВ «Волна 4444», розповів, що передбачена законопроєктом № 2713-д податкова ставка на GGR у розмірі 10% є прийнятною. Вона дасть бізнесу можливість повертати інвестовані кошти. На прикладі мереж оператора спікер вказав, що вартість інвестицій в одне гральне місце становить $33 тис.
Найголовнішим залишається питання оподаткування виграшу. На думку Сергія Іваненка, на початку роботи ринку потрібно підвищити поріг оподаткованої суми – нині в законопроєктах вказано 1, 5 чи 6 мінімальних зарплат. На думку експерта, ця сума має бути еквівалентною 15 мінімальним зарплатам. У такому разі адміністрування податку буде легшим для країни, операторів і гравця. Особливо проблематичним буде стягнення податку з іноземного гравця.
«Для того щоб списати цей податок, потрібен ідентифікаційний код. Це потягне за собою помилки на касах, це потягне якусь корупційну складову і почнуться якісь моменти. Абсолютно нормально, коли людина виграла гроші і залишила їх у країні. Тому іноземців потрібно звільнити від цього податку, це дуже важливо, тому що ми маємо кордони з кількома державами, чиї жителі можуть їхати сюди для відпочинку, залишати якісь гроші в казино і не сплачувати податки до цього порогу. Ці гроші залишаться тут», – розповів Сергій Іваненко на круглому столі «Оподаткування азартних ігор в Україні», який відбувся 24 червня в конференц-центрі ІА «УНІАН».
Нік Руденко, СЕО 8Lab, нагадав, що у Європі діють різні ставки на GGR. Наприклад – в Естонії податкова ставка становить 5%, а в Латвії – 10%. В інших країнах вона може бути 20-22%. Але більше уваги заслуговує робота самої системи. Компанії, які приходитимуть на ринок України, готові створювати робочі місця, і було б правильно допомогти європейським операторам зайти на вітчизняний ринок.
«І оподаткування є сильним бар’єром. Вчора у мене була розмова з однією з найбільших компаній в Європі, і вони кажуть, якщо буде 10%, то вони готові розглядати, а 15% вже багато. Ми робили не один бізнес-план із виходу на ринки з регулюванням, і я скажу, що дуже впливає ставка податку. Якщо вона 10%, а не 5%, то час окупності бізнесу може перескочити з півтора року до трьох з половиною років», – навів приклад Нік Руденко.
І поширеною тенденцією в Європі є те, що нові ринки починаються зі ставкою GGR 5%, яка потім буде поступово підвищуватися разом із розвитком гральної індустрії.
Представник First Casino Наталія Єстаф’єва почала виступ із нагадування приказки: «Казино завжди в виграші». Але сьогодні оператор зіштовхнувся з тим, що поточне оподаткування зводить вигоду для гральних закладів нанівець. Головна проблема – ПДВ, ПДФО та військовий збір. Спікерка нагадала, що надання послуг у сфері азартних ігор не є об’єктом оподаткування. Але оператор зазнав витрат, коли вів проєкт зі створення казино – оренда приміщень, ремонти, закупівля обладнання. І компанія сплатила ПДВ, коли закупляла ці послуги та товари.
«Відповідно, ми б хотіли отримати назад свій податковий кредит. А згідно з нашим Податковим кодексом, ми повинні відкоригувати свої зобов’язання і відписати в бюджет цей податковий кредит. Це доволі великі суми. Тому моя пропозиція, щоб держава пішла нам на поступки і підтримала цей вид бізнесу на поточному етапі, оскільки були внесені дуже великі інвестиції для відкриття бізнесу. І дала нам можливість відшкодувати ці суми ПДВ, що підтримає нас, поки компанії не вийдуть на самоокупність», – роз’яснила Наталія Єстаф’єва.
Щодо податку на виграш – закон не враховує затрат і програшів гравця, а оподатковувати потрібно саме різницю між витратами та виграшами.
Лаша Шіхашвілі, регіональний менеджер ТОВ «Фан Гейм», розповів, що складно розглядати український ринок на прикладі іноземних, бо їх багато. І навіть якщо одна модель десь працює гарно, не факт, що вона працюватиме в Україні, оскільки законодавство ще не адаптоване. Найкращий варіант, який зараз має ринок – законопроєкт № 2713-д. Експерт додав, що цей документ на початку йшов разом із проєктом закону про легалізацію грального бізнесу. Ті ж ставки, які прописані у Податковому кодексі з 2012 року, не працюють. Вони корисні лише для чорного ринку, а не для легального.
Тому цей документ потрібно ухвалити, бо для приведення законів до міжнародних стандартів потрібно дуже багато роботи. Але законопроєкт № 2713-д ніяк не може пройти перше читання.
Лаша Шіхашвілі також назвав великим плюсом створення в Україні регулятора грального бізнесу.
«На жаль, знову ж таки багато людей неправильно сприймають цей орган. Вимагати від регулятора змін у Податковому кодексі? Самі розумієте, це не законодавчий орган», – уточнив регіональний менеджер.
Нагадаємо, КРАІЛ закликала ліцензіатів дотримуватися правил реклами азартних ігор.
Читайте також: Свіжі новини легалізації грального бізнесу
Читайте також: Іван Рудий відповів на запитання про бренд оператора
