Міністерство економіки затвердило документ зі змінами до класифікатора професій. У ньому, зокрема, з’явилися нові професії та коди (КП), пов’язані з професіями сфери кібербезпеки. Представник Держспецзв’язку наголосив на напрацюваннях ініціатив із захисту як державних, так і приватних інфраструктур.
Згідно із Змінами № 10, затвердженими Міністерством економіки, до класифікатора професій внесли новий код 2139.2 для професій напряму кібернетичної безпеки:
- Адміністратор мереж і систем.
- Аналітик загроз і безпеки.
- Аналітик систем захисту інформації та оцінки вразливостей.
- Аналітик з безпеки інформаційно-телекомунікаційних систем.
- Дізнавач (сфера кібербезпеки та захисту інформації).
- Експерт-криміналіст (сфера кібербезпеки та захисту інформації).
- Експерт-криміналіст судової експертизи (сфера кібербезпеки та захисту інформації).
- Слідчий з кіберзлочинів.
- Фахівець з криптографічного захисту інформації.
- Фахівець з питань безпеки (інформаційно-комунікаційні технології).
- Фахівець з підтримки інфраструктури кіберзахисту.
- Фахівець з реагування на інциденти кіберзахисту.
- Фахівець з тестування систем захисту інформації.
- Фахівець з технічного захисту інформації.
- Фахівець сфери захисту інформації.
Під кодом 2359.2 внесли професію інструктора-методиста з інформаційної та кібербезпеки.
Паралельно заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора повідомив, що відомство працює над створенням ініціатив, спрямованих на забезпечення кіберзахисту і державної, і приватної інфраструктур. Об’єкти приватної власності теж мають бути гарно захищені, це дозволить уникнути прогалин у загальній державній системі кіберзахисту.
Тому відомство створило організаційно-технічну модель кіберзахисту, яку нині погоджує Кабінет Міністрів. Цей документ визначає суб’єкти кіберзахисту та регулює відносини між ними.
Крім того, відомство працює і в напрямі захисту об’єктів критичної інфраструктури. Для цього створили нормативну базу, на основі якої кожен власник такого об’єкта або регулятор галузі може зарахувати об’єкт до різних категорій критичності. Віктор Жора акцентував на тому, що після створення реєстру таких об’єктів увагу сконцентрують на питаннях захисту окремих одиниць.
Для цього проведуть аудит їхніх систем відповідно до категорій та видадуть рекомендації для покращення цих систем.
Відносини у сфері критичної інфраструктури має врегулювати відповідний законопроєкт, який готується до другого читання у Верховній Раді.
Важливим результатом назвали і розробку та ухвалення спеціальних рекомендацій, які допоможуть покращити кіберзахист у критичній інфраструктурі. Цей документ має рекомендаційний характер, його створено на базі найкращих практик і стандартів.
Нагадаємо, що АМКУ схвалив зниження інтерчейнджу для українських банків.
Читайте також: Чи можна заробляти гроші на іграх
Читайте також: Останні рішення КРАІЛ
