Голова ГО «Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні» та учасниця робочої групи ВР України Олена Мочалова розповіла інформаційному ресурсу про поточний стан законопроєкту № 2285-д і його проблеми. Серед них вона виділила проблемне оподаткування, високі ризики відмивання коштів і невизначеність зі спецфондом.
Експертка зазначила, що потрійні ліцензійні платежі, які мають забезпечити швидке надходження до бюджету, введено тільки для ігрового обладнання казино та залів ігрових автоматів і букмекерських пунктів. Водночас без системи онлайн-моніторингу гральні заклади будуть сплачувати лише податок на дохід, оскільки на законодавчому рівні досі не закріплено поняття GGR. Окрім того, проєктом закону № 2285-д навіть після внесення правок передбачено оподаткування лотерей, які виведені з поняття «азартні ігри» та матимуть власний закон із умовами ліцензійної діяльності.
«Буде податок на дохід, але це не GGR, і податкова не знає, що з цим робити. Податок на дохід – це свого роду комісія, яку компанія сплачує за створення та реалізацію свого продукту. Гральні ж заклади, по суті, нічого не виробляють, і фіскальні органи не знають, як саме їх оподатковувати, тому вони звернулися до нас з проханням розписати ці особливості. Окрім того, у проєкті внесення змін до Податкового кодексу відсутнє регулювання Державної податкової служби, тому незрозуміло, як проходитимуть перевірки грального бізнесу. У нас досі немає визначення, що таке GGR, але вже є податкові ставки на нього – 5% для букмекерів і 12% для казино та ігрових автоматів. І якби запустили систему моніторингу та чітко прописали оподаткування з GGR, то бюджет України отримав би значно більше коштів, ніж із ліцензійних платежів», – зазначила Олена Мочалова.
Додамо, що сьогодні, 17 червня, податковий комітет має розглянути відповідні законопроєкти та визначитися з однією концепцією податків для індустрії азартних ігор. За словами деяких депутатів, прийнятий комітетом закон може бути винесений на голосування в той же день, що і проєкт закону № 2285-д.
І лотерея, котра діє на підставі чинного закону, але регулюється комісією з регулювання азартних ігор, швидше за все, повернеться до режиму роботи «космолотів».
Також, як пояснює Олена Мочалова, законопроєктом № 2285-д передбачена відсутність системи онлайн-моніторингу до 2024 року, що разом із невизначеністю оподаткування створює високі ризики відмивання коштів.
«Окрім того, скасовано податок на виграш для фізичних осіб. Ризики відмивання коштів тепер просто скажені – онлайн-модулю немає, система податкового контролю незрозуміла. Тепер будь-хто може провести кілька мільйонів гривень через казино та вказати це як виграш. Із позитивних моментів – доступ до системи онлайн-моніторингу матиме лише Комісія з азартних ігор, приватні особи будуть відповідальні тільки за технічне забезпечення», – уточнила експертка.
Також у проєкт закону про гральний бізнес повернули Фонд із підтримки медицини, культури та спорту. На думку Олени Мочалової, це доволі дивно, оскільки МВФ нещодавно порадив Україні утриматися від створення окремих фондів фінансування.
«Це класна задумка, але незрозуміло, хто й як буде ним розпоряджатися. Немає опису адміністрування. Тут же повно “сірих” моментів, над якими варто працювати», – підкреслила фахівець.
Кошти з цього фонду мають спрямовувати на лікування лудоманії, але експертка зазначає, що в МОЗ України немає визначення лудоманії як хвороби та способів її лікування, тому незрозуміло, як можна будувати клініки для залежних гравців, якщо немає ні визначення хвороби, ні засобів її лікування – для цього варто було проводити консультації з психологами.
Цікавим моментом є те, що із поняття «азартних ігор» вивели термін «ставка на віртуальну подію». Це доволі нечіткий термін, під який можуть потрапити ті ж ставки на кіберспорт, але Олена Мочалова вважає, що в першу чергу тут ідеться про електронні спортивні симулятори подій. Цілком можливо, цим надалі можуть скористатися лотерейні оператори.
«На сьогодні немає нових ліцензійних умов роботи лотерей. І якщо їх не було з 2012 року по сьогоднішній день, гарантій того, що вони з’являться у вигляді класичних лотерей, я не бачу. Цілком можливо, в Україні знову виникнуть мережі “миттєвих лотерей”, які представлятимуть, по суті, термінали VLT. Але спочатку потрібно дочекатися ухвалення проєкту закону № 2285-д, після якого уряд почне роботу над законом про лотереї. І надалі майбутнє цього ринку буде залежати від ліцензійних умов», – прокоментувала голова ГО «Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні».
Також експертка додала, що Кримінальний кодекс України так і не зазнав необхідних змін.
«А ще в перехідних положеннях стаття 203-2 ККУ (зайняття гральним бізнесом) залишається без змін. Це значить, що позбавлення волі за зайняття нелегальним гральним бізнесом не буде. Разом із високою вартістю ліцензій легалізація цього виду діяльності не є доцільною для тіньовиків, а недоопрацьований контроль забезпечить безперешкодну роботу нелегалів. І лотерея, котра працює на підставі діючого закону, але регулюється Комісією з регулювання азартних ігор, найімовірніше, повернеться до режиму роботи “космолотів”», – додала фахівець.
Олена Мочалова впевнена, що закон про легалізацію азартних ігор ухвалять під час другого читання, завтра, 18 червня. За її словами, це багатостраждальний закон, над яким довго працювали і ухвалення якого сприятиме зростанню репутації деяких урядовців. Однак навіть після цього варто очікувати, що до закону про азартні ігри буду вноситися доповнення та зміни.
Нагадаємо, депутати Верховної Ради вказують 18 червня як дату розгляду в другому читанні законопроєкту № 2285-д.
Читайте також:До ВР подано законопроєкт про віртуальні активи
Читайте також: Останні новини грального бізнесу в Україні
Дізнавайтеся про найцікавіше на наших сторінках у Facebook, Instagram, Twitter, Telegram.
