Конституційний суд країни ухвалив рішення, що урядові обмеження для онлайн-казино під час надзвичайного стану не відповідали Конституції Латвії. Разом із цим обмеження роботи наземних закладів визнали законними й конституційними.
Норма латвійського закону про надзвичайну ситуацію, яка забороняла поширення азартних ігор через пандемію, стала причиною одночасно для двох справ, але суд вирішив об’єднати їх в одну. В її межах суд розглянув позови операторів Enlabs, Alfor, Admiralu klubs, Lattso Licensing і Furors.
Учасники ринку оскаржували статтю 8, яка передбачала заборону азартних ігор і лотерей, окрім інтерактивних, числових і миттєвих лотерей, під час надзвичайного стану, впровадженого через пандемію коронавірусу.
Такою, що не відповідає Конституції, визнали й статтю 9, за якою державний регулятор Латвії тимчасово зупинив дію ліцензії на організацію ігор у наземному та онлайн-секторах. Суд зробив висновок, що оскаржувані норми обмежили право компаній вести діяльність, яку вони проводили за наявності дозвільних документів.
Суд визнав ці статі неконституційними й такими, що не можуть бути достатньою підставою для припинення судового провадження, оскільки це не вирішує суперечок і не запобігає можливому порушенню прав позивачів. Відповідно, провадження продовжать.
Однак, на думку суддів КС Латвії, заборона роботи наземного сектору відповідала вимогам Конституції. Суд визнав, що оскаржувані норми тісно пов’язані та їх конституційність потрібно оцінити разом, оскільки обмеження на гральний бізнес у законі прописали доволі неуніфіковано – стаття 9 розділяла вертикалі, а стаття 8 стосувалася азартних ігор загалом. Натомість вплив оскаржуваних норм на наземний і онлайн-сектори грального бізнесу необхідно оцінити окремо.
Судді зазначили, що для досягнення законних цілей Сейм не мав встановлювати обмеження прав осіб, які не належать до груп ризику чи проблемного гемблінгу, у вигляді всебічної заборони. Серед альтернативних засобів у рішенні суду зазначені певні ліміти, які б обмежували час і ресурси, витрачені латвійцями на азартних вебресурсах. І навіть під час надзвичайного стану законодавці не мали права ухвалювати норми, які б невиправдано обмежили права осіб, на яких не поширюється законна мета заборон.
Також у рішенні суду зазначено, що Сейм не мав жодних доказів та оцінок, які б обґрунтували тотальну заборону інтерактивних казино. Їх суд охарактеризував як засіб розваги, який люди використовували під час пандемії для розслаблення. І знову ж таки, Сейм не мав жодних доказів того, що латвійці почали програвати в онлайн-казино великі суми коштів.
Закриття наземних закладів суд назвав доцільним, оскільки вони б швидко стали джерелами інфікування, тому в контексті охорони здоров’я це рішення було виправданим.
Додамо, 20 березня 2020 року Сейм країни ухвалив закон про надзвичайний стан, який незабаром підписав президент. Цей документ заборонив діяльність наземного й онлайн-гемблінгу, а от деяким лотерейним операторам держава дозволила продовжити роботу як у наземних точках, так і в онлайні. Через це низка операторів звернулася до суду з метою оскаржити нові положення, що не відповідають законодавству Латвії. 9 червня 2020 року бізнесу дозволили повернутися до роботи, але дві справи вже знаходилися на розгляді Конституційного суду країни.
Нагадаємо, індустрія грального бізнесу Латвії сплатила на 34% менше податків за перше півріччя.
Читайте також: У Ризі стало менше залів ігрових автоматів
Читайте також: Актуальні новини казино
