Незакриті питання, гемблінг-туризм, нелегали та ставлення місцевого самоврядування до грального бізнесу – про що говорили на круглому столі

06 Вересня 2021, 14:04

Незакриті питання, гемблінг-туризм, нелегали та ставлення місцевого самоврядування до грального бізнесу – про що говорили на круглому столі

6 вересня у приміщенні пресцентру ІА «Українські новини» пройшов круглий стіл, присвячений актуальним тенденціям розвитку грального бізнесу. Представники операторів та державного сектору у виступах охопили всі останні події, тренди й проблеми легального гемблінгу: від можливої зупинки КРАІЛ до джанкет-туризму.

Перший заступник голови КЕР при КРАІЛ Борис Баум озвучив головні проблемні питання, які потрібно розв’язати для подальшого розвитку грального ринку. До таких питань він зарахував теоретичну зупинку роботи КРАІЛ в кінці жовтня. Основною причиною є те, що у членів комісії закінчуються контракти, у березні Кабмін мав оголосити конкурс, але цього не було зроблено. Другою проблемою є взаємодія центральних органів виконавчої влади щодо технічного регламенту. Третім проблемним моментом Борис Баум назвав проєкт фінансового моніторингу, без якого не вийде запустити систему онлайн-моніторингу та відповідні реєстри. КРАІЛ поки не може погодити жодні нормативно-правові документи з Міністерством фінансів. Очікується, що восени парламент ухвалить законопроєкт № 2713-д, що спричинить другу хвилю ліцензіатів, переважно іноземних.

Також фахівець пообіцяв, що лотерейні ліцензійні умови незабаром мають ухвалити і, можливо, до кінця 2021 року КРАІЛ зможе провести конкурс та видати три ліцензії на проведення державних лотерей.

Член КЕР Микола Мельник свій виступ присвятив питанню ставлення місцевого самоврядування до грального бізнесу. Не так багато місцевих рад хотіли заборонити гральні заклади. Водночас спікер нагадав, що представникам місцевої влади, які хочуть ввести таку заборону, загрожує стаття 364 ККУ.

Крім того, 50% ліцензійних платежів залишаються на території громади, на якій розташований гральний заклад. А оскільки економіка України перебуває не в найкращому стані, то єдиний робочий спосіб детінізації економіки, який продемонстрував свою ефективність, – легалізація грального бізнесу. Через це суттєво змінилася риторика місцевих чиновників: якщо раніше вони обіцяли заборонити гральний бізнес, то тепер органи місцевого самоврядування починають «битися», щоб оператори прийшли саме до їхньої громади.

розвиток грального бізнесу

Джерело фото: youtube

Генеральний директор Shangri La Kyiv Тарас Мірошниченко зазначив, що цього літа кількість туристів з Близького Сходу була величезною. Східні гравці становили 40% від загальної кількості відвідувачів казино. Такі туристи приїжджають сім’ями, грають переважно чоловіки, тоді як діти і жінки проводять час в інших закладах, інвестуючи в інші напрями. В кінці року Shangri La надасть точні цифри для розуміння того, що казино розвиває не тільки готель, а й суміжні сфери бізнесу. Але для подальшого залучення іноземців потрібно прибрати податок на виграш та збільшити ліміти готівки для витрат у гральному закладі.

Також Тарас Мірошниченко анонсував гранд-відкриття казино 18 вересня.

CEO PIN-UP.UA Тарас Шурубор акцентував на тому, що легалізація грального бізнесу дозволила ІТ-компаніям перебувати в правовому річищі. З 2009 року не існувало прямої заборони для діяльності ІТ, пов’язаної з гемблінгом, але це було механізмом тиску на такі компанії. Нині ж ця робота триватиме у врегулюваному річищі й надаватиме робочі місця. Тарас Шурубор повідомив, що в ІТ-сфері, яка надає послуги тільки локальним онлайн- і офлайн-операторам, працює шість-сім тисяч висококваліфікованих фахівців.

Тему сприйняття азартних ігор порушив Сергій Потапов, СЕО Cosmolot. Він розповів, що бізнесу вкрай важливо донести думку, що азартні ігри не можна розглядати як джерело заробітку. Під час заборони гемблінгу оператори якраз намагалися залучати до себе гравців, позиціонуючи азартні ігри як можливість заробити грошей. Але тепер на ринок прийшли технологічні компанії, які зробили значні інвестиції, і їм важливо змінити думку суспільства щодо грального бізнесу. Тому операторам разом з державною потрібно донести людям, що гемблінг – це насамперед розваги.

Голова ДАРТ Мар’яна Олеськів зауважила, що туристична, готельна та гральна галузі зараз почали дуже тісно співпрацювати. З одного боку, легалізація призвела до нового сегменту туризму: є країни, де люди подорожують, щоб відвідати казино. В маркетингових планах ДАРТ вже є промоція України як гральної зони туризму для ряду країн.

розвиток грального бізнесу

Джерело фото: youtube

Директор компанії «Волна 4444» Сергій Іваненко нагадав, що заборона грального бізнесу призвела до розквіту нелегального сегменту. І нині це питання не є закритим. Ліцензіати не можуть конкурувати з нелегалами як з фінансової точки зору, так і в охопленні аудиторії – найбільше готелів зосереджено у великих містах, як-от Київ, Львів чи Одеса. Наразі ж є тільки конкуренція локацій та підготовка до розширення.

Питання самообмеження гравців детально розкрив Олег Конончук, генеральний директор Slots City. Він нагадав, що є два засоби обмежитися від гри. Перший – написати до оператора листа, щоб особу обмежили на 6-12 місяців від участі саме у цій мережі. Другий – подати заяву до КРАІЛ особисто. Також це можуть зробити родичі першої лінії, які мають вказати причину обмеження. Це простий процес, оскільки ніхто не створює перепони через дотримання принципів відповідальної гри.

Нагадаємо, що адвокати Євгена Гетьмана хотіли змінити запобіжний захід підозрюваному.

Читайте також: Клуби спортивного покеру в Україні

Читайте також: Чому для онлайн-сфери потрібні менші податки й ліцензійні платежі

Коментарі:
Зараз читають