Останнім часом з’явилася ціла низка державних ініціатив щодо грального бізнесу. Якщо коротко, то це податкове питання, критерії фінансового моніторингу та законопроєкт Мінцифри, де пропонується ліквідувати КРАІЛ та цифровізувати ліцензійний процес. Щоб зрозуміти ставлення та реакції ринку на ці ініціативи, ми поспілкувалися з головою профільної асоціації Ukrainian Gambling Council Антоном Кучухідзе.
Що відбувається навколо податкової реформи для грального бізнесу?
У мене як у голови UGC є чітка позиція. Ми всі дуже чекаємо на прийняття законопроєкту № 2713-д у другому читанні і дуже сподіваємося, що народні депутати все ж таки ухвалять рішення, яке дасть змогу фіналізувати легалізацію азартних ігор. Бо просто прийняти законопроєкт про легалізацію недостатньо без податкових змін. Фіналізація питання з податковими змінами встановить чіткі правила гри безпосередньо для західних компаній, які вже готові заходити в онлайн-сегмент навіть під час війни.
Яка ситуація навколо проєкту постанови Мінфіну щодо критеріїв фінмоніторингу? Чи буде міністерство працювати з вами і КРАІЛ, щоб підігнати критерії під особливості роботи операторів? Чи буде повторення історії з проєктом фінмоніторингу для гральних компаній?
Якщо говорити про минулорічний проєкт з фінмоніторингу, то якраз зусиллями асоціації і завдяки роботі на робочих зустрічах із Мінфіном, КРАІЛ та Державною регуляторною службою тоді нам вдалося зупинити ті речі, які не відповідали духу регулювання азартних ігор. Тоді у нас була дискусія. Поки що UGC не має прямої дискусії, тобто у нас не відбулося жодної зустрічі з представниками Мінфіну, як це було у 2021 році, ані в двосторонньому форматі, ані в форматі на базі Державної регуляторної служби, тому ми чекаємо. Від себе ми направили багато рекомендацій, які про всяк випадок, крім Мінфіну, направили ще й в Міністерство юстиції та ДРС.
Ми ж направили майже 30 принципових рекомендацій на 12 сторінках. А уявіть собі, якщо ми як азартна сфера знайшли стільки правок, то скільки ж їх буде в інших індустрій. Я думаю, що інші бізнеси подали плюс-мінус таку ж кількість правок, тому Мінфіну потрібно достатньо часу, щоб відпрацювати ці правки.
Ми спілкувалися з асоціаціями індустрій, які теж потрапляють під дію проєкту постанови, і вони розповіли, що там великий завал щодо цього нормативного правового акту. Тому чекаємо на зворотний зв’язок. І у відповідь на наші листи до Мінюсту та ДРС ми отримали запевнення в тому, що думка громадськості обов’язково буде врахована під час проходження проєктом постанови регуляторної процедури.
Тому, якщо узагальнити, то ми в процесі і працюємо, але прямого діалогу з Мінфіном, як минулого разу, у нас ще не було. Я розумію, що війна внесла свої певні корективи в фізичну можливість роботи державних органів. Але, користуючись нагодою, хочу сказати, що ми завжди відкриті до діалогу, тим паче що сфера азартних ігор заслуговує на увагу в таких принципових питаннях, як фінансовий моніторинг.
Асоціація повністю підтримує бажання держави врегулювати подібні чутливі фінансові питання, але дуже просить врахувати правки, які ми надали, бо багато прописаних вимог просто не можуть бути виконані сферою азартних ігор. Наприклад, оператори не обслуговують юридичних осіб.
На вашу думку, чому Мінфін прописав такі критерії, які підходять під відносини між юридичними особами, а не відносини між оператором і гравцем?
Чесно кажучи, точної відповіді я дати не можу щодо того, як у них побудована робота всередині. Можливо, Мінфін хотів більше узагальнити речі, але в контексті азартних ігор це неможливо зробити.
Я хочу вірити, що це технічна помилка і міністерство дослухається до громадськості. UGC зробила все від себе залежне, ми використали всі законні механізми, щоб передати у визначені терміни свої пропозиції у державні органи для їх врахування. Тому ми чекаємо на діалог. Цей проєкт постанови однозначно потрібно доопрацювати. Я переконаний, що Мінфін хоче мати ефективну систему фінансового моніторингу, а не якусь ідеальну картинку на папері, яку неможливо буде виконати на практиці. Бо у гральному бізнесі ключовим клієнтом є фізична особа, а не юридична.
Чи відома вам позиція КРАІЛ як зацікавленого органу щодо цього проєкту?
Ну, ми направили офіційно інформацію до регулятора. Тому комісія теж побачить всі ці речі, які представники індустрії виконати не зможуть.
Дивіться, бізнес, КРАІЛ і державна система – ми всі за фінансовий моніторинг. Коли є фінмон, то ні у кого немає головного болю: всі пройшли перевірки і спокійно собі працюють. А коли бізнесу навішали умов, які він не може виконати, то ось тоді починаються проблеми. Тому я дуже сподіваюсь, що комісія, як і минулого року, донесе державним органам свою фахову позицію під час регуляторної процедури. Вважаємо, що без врахування думки регулятора неможливо буде прийняти цей нормативно-правовий акт. І якщо якимось дивом, всупереч процедурі Мінфін не почує КРАІЛ і ухвалить цей проєкт, то до документу будуть питання з погляду легітимності. Бо думка комісії як ЦОВВ має бути врахована.
На вашу думку, чому у Мінцифри вирішили реформувати галузь таким радикальним методом, як ліквідація КРАІЛ? Адже навіть не зрозуміло, хто виконуватиме інші обов’язки КРАІЛ, крім ліцензування?
Я не можу на 100% стверджувати, хто розпочав цю історію. Але з огляду на інформацію, доступну в публічній площині, можу сказати, що реформування державного регулювання азартних ігор жодним чином не на часі. По-перше, це лякає іноземних інвесторів, бо всі вже призвичаїлися – є державний регулятор, два роки з ним всі вибудовували комунікацію, спрямовувалися документи, проводилися робочі групи і всі вже зрозуміли, що є КРАІЛ, яка є унікальним державним органом.
Тим паче іноземцям дуже важко зрозуміти, навіщо реформувати орган, який приносить щонайменше в 10-12 разів більше доходів, ніж на нього держава витрачає. Цього року, якщо я не помиляюся, видатки держбюджету на КРАІЛ були передбачені в розмірі 107 млн грн, рік ще не закінчився, а комісія вже принесла країні близько 900 млн грн. Так, це лише оплата ліцензій, а паралельно ще сплачуються ліцензії за гральне обладнання, тобто доходів ще більше. А з врахуванням кумулятивного ефекту коштів до бюджету надійшло ще більше. Податки, наприклад, за 2021 рік сплачуються у цьому році! Ситуація виглядає так, що довіри у західних інвесторів вона не викличе.
Моя позиція як керівника UGC така – я вважаю, що КРАІЛ є ефективним органом, будь-які зміни комісії зараз не на часі, регулятор реально заробляє і приносить державі більше грошей, ніж на нього витрачається, функціонал КРАІЛ виконується ефективно на рівні самої комісії. Тобто КРАІЛ створила міжвідомчі робочі групи з боротьби з нелегалами, провела перевірку того ж 1xBet, працює нагляд, контроль і моніторинг ринку. Скажу ще як політолог, якщо ви зараз починаєте реформувати державне регулювання, то є ризик того, що буде відтерміновано ухвалення законопроєкту № 2713-д. І нащо це робити? Індустрія рухається до такої важливої податкової реформи, а тут раз – і все має змінитися.
Є багато й інших питань. Ось Мінцифри хоче щось зробити з КРАІЛ. Добре, а хто тоді робитиме Державну систему онлайн-моніторингу? Тому те, що є в публічній площині від Мінцифри, означає не реформування на користь розвитку, а тотальну зміну логіки профільного законопроєкту. Як мінімум це потрібно робити не під час війни, а краще через 3-5 років роботи нової індустрії. За цей час можна зібрати економічну статистику, проблеми, технічні кейси тощо. Дайте ринку сформуватися, а ринок сформується, якщо буде ДСОМ та № 2713-д. Спочатку варто вирішити ці питання. Користуючись нагодою, хочу звернутися до Мінцифри – допоможіть нам із державною системою онлайн-моніторингу і податками, а потім, через 5 років, поговоримо про покращення індустрії.
Я не прихильник якихось грандіозних політичних чи державних змін, я повністю підтримую КРАІЛ і хочу вирішення легших питань. Наприклад, запустити систему онлайн-моніторингу набагато легше, ніж проголосувати ще один законопроєкт із грального бізнесу, який змінює логіку та транспарентність реформи.
Як вважаєте, які шанси того, що парламент проголосує за цей законопроєкт від Мінцифри?
Я думаю, що парламент має пишатися законопроєктом про гральний бізнес, тим, що вони прийняли його і легалізували те, що останні 11 років було корупційним монстром, а тепер ця індустрія приносить державі мільярдні доходи. Крім того, розвивається соціальна відповідальність грального бізнесу, чого в Україні ніколи не було за роки незалежності. Тому Верховна Рада може бути задоволеною КРАІЛ.
І не потрібно розосереджувати увагу парламенту, хай підтримають № 2713-д, а вже потім, через багато років, можна говорити про якісь кардинальні зміни. Коли буде доступна повна фінансова модель, тоді все буде чітко зрозуміло – хто скільки платить податків, хто не платить, який обсяг ринку, як його можна покращити і так далі.
Тому вважаю, що парламент не захоче ускладнювати державне регулювання, змінювати підпорядкування та інші речі. Так навіть легше, Рада знає, що є орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який відповідальний за ринок.
А ще відкритим питанням залишається те, під кого забирається функціонал КРАІЛ? А навіщо це все створювати? Тому що чіткіше функціонування державного органу та що ефективніша його робота, то менше до нього запитань.
Уявімо, що Мінцифри прийде до народних депутатів із такою реформою. Депутати побачать співвідношення витрат та доходів від КРАІЛ і спитають, у чому сенс таких змін. Тим паче якщо почнеться широка дискусія в парламенті, то однозначно до обговорень запросять компанії та бізнесову громадськість. І тоді все стане ясно – що Мінцифри не проводило робочих груп. Розумієте, робоча група, яка просто пройшла десь у кабінеті без участі UGC, на мою думку, не є такою, яка представляє ринок. Як можна не кликати найбільшу асоціацію?
Я переконаний, що всі державні органи знають, що ми не та асоціація, яка тільки займається піаром та їздить по форумах, ми реально відпрацьовуємо проєкти нормативно-правових документів роками. У нас ніколи не цуралися такої тяжкої роботи, під яку є власна юридична команда. І, звісно, ми завжди брали участь у всіх обговореннях та робочих групах, де з нами хотіли вести діалог.
Тому я закликаю до прозорості цього процесу, а ще краще – відкласти питання реформування КРАІЛ та дати комісії спокійно працювати.
Ви не один раз згадували систему онлайн-моніторингу. Чи є шанси, що КРАІЛ зможе запустити її за умов воєнного часу? Які ще перешкоди заважають створенню ДСОМ?
Сподівання є, і думаю, що найближчим часом буде більше конкретики. У самої КРАІЛ, переконаний, є бажання якраз запустити цю систему, хоча і є певні регуляторні та технічні речі, які через війну та постійні кібератаки на державні органи дещо затягнули цей процес. Я не бачу проблем із розумінням необхідності системи, просто була фізична історія з усіма урядовими органами та органами виконавчої влади, на які постійно здійснювалися атаки. ДСОМ же буде чимось подібним до держреєстру, а на державні реєстри останнім часом йдуть постійні атаки. Може, я дещо і перебільшую, але суть незмінна – на державні органи постійно чинять кібератаки, бо в країні війна. Тому думаю, що цю справу доведуть до кінця, бо це норма закону, а будь-який ЦОВВ має виконувати закон.
Не хочу гадати за датами, бо за цією темою раніше називалося багато дат, інколи вони були дуже реалістичними, але війна внесла свої корективи. Знаю, що люди, які є лідерами гральної реформи, докладають багато зусиль для зсуву питання ДСОМ із мертвої точки.
Загалом, що відбувається з наземною та онлайн-індустрією, враховуючи енергетичну кризу, спровоковану рф?
Онлайн, звісно, до довоєнних показників не відновився, але тенденція на живучість та залученість у вертикалі більша, ніж у офлайну. Ці відключення світла створили ще одну проблему для тих наземних гральних закладів, які хоч якось відкрилися в цей складний час. Але насправді радикальних змін на ринку поки немає. Тому тенденція лишається колишньою – онлайн більш життєздатний та менш залежний від зовнішніх фізичних факторів, ніж наземна вертикаль. І ця тенденція лишатиметься довго, не просто до закінчення війни, а до відновлення економіки, бо наземні заклади потребують туристичного потоку. А про нього зараз не може бути й мови.
Чи не починають якісь оператори думати про вихід з українського ринку?
Серед наших членів можу сказати, а про інших не знаю. У UGC настрій такий – потрібно підтримати армію і державу максимально, і кожен робить це з огляду на свої можливості.
Читайте також: Які нові критерії ризику фінмону пропонує Мінфін
Читайте також: Як працюватиме благодійний фонд, який хоче консолідувати світовий гемблінг над допомогою Україні
