Юристка Марина Слободніченко розповіла про те, що заважає іноземним інвесторам заходити на український ринок та чому гравці самі винні в існуванні тіньового гемблінгу. Останні новини про ігровий бізнес читайте на нашому сайті.
Партнерка юридичної компанії Kairos Group Марина Слободніченко говорить, що держава не повинна стимулювати гральну сферу – це неетично. Достатньо для розвитку бізнесу, щоб влада створила правове поле та відповідально регулювала ринок. Про це експертка розповіла в інтерв’ю виданню NewsWeek.
За її словами, наразі в Україні владі варто сконцентрувати свою увагу на стимулюванні деяких процесів у суспільстві. Зокрема, потрібно формувати відповідальне ставлення до азартних ігор та культури гри серед громадян.
Також Слободніченко вважає, що держава має очистити ринок від нелегальних закладів. Проте активних дій у цьому напрямі не спостерігається.
Держава також не демонструє успіхів у створенні зрозумілих правил для роботи гемблінгу. Йдеться про те, що оператори понад пів року чекають, коли законотворці визначаться зі ставками в оподаткуванні на дохід з гральної діяльності.
Тим часом перед операторами стоїть низка інших завдань. Наприклад, розвиток кадрового потенціалу (в Україні наразі кадровий голод у цій сфері), впровадження засад відповідальної гри у себе в компанії та формування здорової конкуренції.
Експертка розповіла цікавий факт, який відбувся на початку реформування гемблінгу в Україні. Так, один громадянин подав в Укрпатент понад 50 заявок на реєстрацію різних світових брендів у сфері цифрового казино, букмекерства та покеру. Тим самим він намагався посягнути на права інших компаній, щоб створити бар’єр для їх виходу на український ринок. А це вже прояв нездорової конкуренції.
Що заважає розвитку гемблінгу
Слободніченко назвала ряд нормативно-правових бар’єрів для розвитку цивілізованого гемблінгу – неврегульований податок на виграш, сертифікація та невизнання сертифікатів європейського зразка, адже це зачіпає питання безпеки. Також вона наголосила на відсутності технічного регламенту грального обладнання. Досі не ухвалили відповідний нормативно-правовий акт – і українські лабораторії не можуть через це перевіряти гральне обладнання.
І на останок юристка нагадала про відсутність державної системи моніторингу. Поки не створять дієву схему контролю, будуть завжди існувати підозри в прозорості цього сегменту ринку. А для іноземних операторів поки є досить непривабливою норма, яка вимагає сплачувати за ліцензію на три роки вперед, тобто одразу трикратну суму. На щастя, це не відвадило їх від України остаточно.
На запитання журналіста щодо оцінки вітчизняного ринку Слободніченко відповіла, що назвати цифри заважає чорний ринок гемблінгу, який продовжує процвітати в країні. До того ж оператори працюють занадто малий термін, необхідно зачекати, коли буде готова фінансова звітність за 2021 рік. Тоді можна буде побачити приблизні цифри щодо обігу легального ринку гральної індустрії. Але ця сума не з маленьких, адже тільки у вигляді податку на доходи з фізичних осіб та військового збору держава отримала за першу половину поточного року близько трьох мільйонів гривень.
Наразі в Україні немає проблем з тим, щоб оператор вів свій бізнес прозоро. Головне, щоб компанія могла підтвердити легальність своїх доходів та сформувати статутний капітал у розмірі 30 млн гривень. Однак, зазначає Слободніченко, не всі банки в країні готові відкрити рахунок для гемблінгу та надати гарантію на виплату виграшів. Так, спікерка особисто зіткнулася з абсурдною ситуацією, коли Ukrsibbank був готовий відкрити рахунок новоствореному підприємству з іноземною інвестицією з видом діяльності «організація азартних ігор» тільки після отримання ліцензії. Однак без рахунку компанія просто не зможе сформувати статутний капітал та претендувати на ліцензію. Слободніченко вважає, що це свідчить про те, що банк шукає способи не працювати з гемблінгом.
На щастя, такі ситуації нечасті. Чимало фінустанов з радістю залучають до себе операторів гральної індустрії. На ринку вже формується діапазон комісії за надання банківської гарантії – від 2% до 4% і без покриття або з частковим покриттям шляхом розміщення депозиту. Експертка вважає, що ця ставка буде зменшуватися. Адже фактично ризику невиплати виграшу операторами немає – без таких виплат бізнес не працюватиме.
Про конкуренцію та лудоманію
Розвиток гемблінгу змусив підвищити градус конкуренції у готельному бізнесі. Адже гральні заклади можна відкривати тільки в готелях від трьох зірочок. А через те, що їх в країні не так вже й багато, виникає боротьба за локації, що стало поштовхом до підвищення орендної плати. Наприклад, якщо ринкова ставка за квадратний метр нежитлового приміщення у столиці коштує від 12 до 25 доларів, то в гральному сегменті – 100 доларів та більше.
Також є боротьба за гравців. На жаль, легальним операторам доводиться конкурувати із підпільними. Однак Слободніченко вважає, що проблема в клієнтах, котрі не хочуть проходити ідентифікацію та отримувати картку гравця. Вони обирають простіший шлях, натомість ризикують взагалі не отримати свій виграш. Тому необхідно підвищувати обізнаність громадян щодо азартних ігор.
Державі та бізнесу необхідно дискредитувати нелегальні казино. Адже вони є основним розсадником лудоманії. Влада має активніше боротися з незаконним гемблінгом. Слободніченко вірить, що в гральній сфері не буде корупції, інакше ринок не запрацює на повну.
Про іноземних інвесторів
За словами Марини Слободніченко, гемблінг чекає на податкові зміни. До речі, це стосується не тільки грального бізнесу, але й провайдерів. Адже іноземні оператори не заходять на український ринок через те, що їм не зрозумілий податок на GGR. Якщо у світі він становить в середньому 10%, то в Україні 18%, а це неприйнятно. Врегулювання цього питання разом зі змінами на податок на виграш зробить наш ринок привабливішим.
Експертка розповіла, що один з її клієнтів навіть створив в Україні компанію, але не запускає її – чекає, коли скасують норму про обов’язкову сплату за ліцензію на три роки вперед, та встановлять 10% на GGR.
Слободніченко говорить, що іноземні інвестори готові вкладатися не тільки в український гемблінг, але й в розвиток інфраструктури. Законом передбачено, що вони можуть побудувати п’ятизіркові готелі, а це звільнить їх від сплати за ліцензію на 10 років.
Також зацікавленість інвесторів зросте, коли уряд нарешті почне працювати над створенням гральних зон, про які давно вже говорять. Це сприятиме розвитку інфраструктури, збільшенню кількості робочих місць і стане привабливим інструментом для розвитку туризму в нашій країні, вважає юристка.
Нагадаємо: експерт переконаний, що влада не має політичної волі очистити ринок гемблінгу від тіньовиків.
Читайте також: Закон про гральний бізнес
Читайте також: Ігри з виводом грошей Україна
