Запуск спецрежиму для ІТ-індустрії все ближче. І хоча Мінцифри розповідало, що вимоги до резидентів мінімальні, вони все-таки є, як і низка умов, які забороняють участь у режимі. Про це все в деталях розповіли на тематичному вебінарі «Дія вже в City: вступати чи ні, коли та які ризики», який відбувся 2 лютого.
Керівний партнер консалтингової компанії А1 Consulting Володимир Чижиков повідомив, що 8 лютого Мінцифри запускає спеціальний режим для ІТ-компаній. Його презентація відбудеться на «Дія Summit», і вже у цей день можна буде подававати заявки на резидентство. Сама ж «Дія City» поділила ІТ-спільноту на три табори: підтримує, не підтримує, не визначився.
Загальні вимоги до резидентів такі:
- Кваліфікаційний вид діяльності в статуті чи ЄДР.
- Середня місячна заробітна плата в компанії становить понад €1,2 тис.
- Працівників із таким показником зарплатні не менше дев’яти.
- Дохід від діяльності у сфері ІТ має становити не менше 90% від загального доходу.
- Відсутні заборонені обставини щодо компанії.
Для стартапів передбачені спрощені умови:
- Кваліфікаційний вид діяльності в статуті чи ЄДР.
- Дохід від діяльності у сфері ІТ має бути не менше 90% від загального доходу.
- Відсутні заборонені обставини щодо компанії.
- Компанія має бути створена не раніше ніж за два роки до подання заявки.
- Дохід такої компанії не має перевищувати ліміту для ФОПів третьої групи.
- У заяві на вступ є посилання на частину 3 статті 5 закону; коли заявник позначає його, Мінцифри побачить, що заявник є стартапом.
Спікер зауважив, що у цього режиму є підводне каміння. Полягає воно в тому, що на ньому можна працювати до двох років.
«У законі сказано, якщо ви не відповідаєте основним критеріям, але вступили в “Дія City” за спрощеними критеріями, то так можна пропрацювати рік. Потім, щоб залишитися резидентом, вже потрібно відповідати основним критеріям», – підкреслив Володимир Чижиков.
Якщо пізніше для відповідності вимогам власник почне наймати дев’ятьох працівників, це не обов’язково мають бути лише ІТ-шники. Це можуть бути і бухгалтери, маркетологи та представники інших КВЕДів, прописаних у законодавстві. Це можуть бути або штатні працівники, або гіг-контрактори, але не ФОПи. Проте у КВЕДАх немає деяких професій, як-от «Організатор кіберспортивних змагань», «Діяльність із постачання послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів» або «Діяльність із проєктування, дослідження, тестування технологій, пристроїв і систем робототехніки з використанням комп’ютерних систем».
«Але якщо ви в статуті пропишете ці види діяльності, то я впевнений, що Мінцифри під час розгляду заявки подивиться у статут і прийме рішення, базуючись саме на ньому. Мінцифри і Мінекономіки пообіцяли, що такі КВЕДи скоро з’являться», – надав пораду представник A1 Consulting.
Окремо варто звернути увагу на те, що належить до заборонених обставин:
- Компанія не є резидентом України.
- Компанія є державним і комунальним підприємством.
- Компанія є неприбутковою організацією.
- Порушені вимоги щодо розкриття бенефіціарів і структури власності.
- Власник компанії – держава-агресор.
- Власник зареєстрований у переліку країн FATF.
- Проти власника застосовані локальні або міжнародні санкції.
- Компанія є банкрутом.
- Компанія у стадії ліквідації.
- Податковий борг існує понад 30 днів або становить 65 тис. грн або більше.
- Компанія надає послуги щодо віртуальних активів, але не входить до реєстру.
- Компанія організовує азартні ігри (крім розробки ПЗ).
Нагадаємо, Binance запустить в Україні криптокартки.
Читайте також: Товарні біржі світу
Читайте також: Криптовалюти потерпають від дій урядів по всьому світу
