Політолог Ігор Петренко вважає, що держава не може вимагати від гемблінгу мільярди гривень, поки не розв’яже дві основні проблеми – виправить юридичну колізію довкола призначення КРАІЛ та ухвалить законопроєкт № 2713-д. Більше про легалізацію грального бізнесу читайте на нашому сайті.
Ігор Петренко вважає, що держава марно дивується, чому гемблінг не виправдовує її очікування та не сплачує податки мільярдами. Про це політолог пише на своїй сторінці у Facebook.
Державна казна отримала наразі від гемблінгової індустрії 1,2 млрд грн. Ці гроші надійшли завдяки оплаті ліцензій на ведення бізнесу. Однак Міністерство фінансів планувало, що отримають не менше ніж 7,4 млрд грн. Попри аргументи експертів, що це нереальна сума на нинішньому етапі розвитку ринку та можна очікувати максимум на 1,5 млрд грн, чиновники твердо стояли на своєму.
Петренко говорить, що гемблінг просто не міг видати більше грошей державі через те, що ціла низка податкових та регуляторних питань досі не розв’язана. А без них неможливо розробити план роботи ринку та створити привабливий економічний майданчик для іноземних інвесторів.
Хоча неправильно зосереджувати всю увагу на доходах від ліцензій. Експерт впевнений, що треба брати до уваги гроші, які бізнес заплатив як податки на прибуток, також за працівників, яких він найняв на роботу, ПДВ, за оренду приміщень та інші фінансові надходження від діяльності гемблінгу. В такому випадку можна говорити про чималу суму. За словами Петренка, деякі експерти вважають, що це понад 30 млрд гривень.
Ринок азартних ігор може відчутно поповнювати державну казну, адже має великий потенціал. Насамперед завдяки тому, що гемблінг є драйвером для суміжних сегментів ринку – туризму, IT тощо.
Петренко впевнений, що держава має піти назустріч бізнесу та взятися за розв’язання проблем, які давно назріли. Йдеться про довгоочікуване ухвалення законопроєкту № 2713-д, що нарешті має врегулювати податки та поставити крапку у питанні, хто ж має призначати членів КРАІЛ. Бо через юридичні непорозуміння гральний ринок може лишитися без держрегулятора.
Такі кроки допоможуть не просто створити на ринку зрозуміліші правила, але й розкриють потенціал українського гемблінгу та залучать інвесторів з-за кордону. А це чергові надходження грошей у різні сфери ринку, нові робочі місця та податкові виплати. І власне тоді, впевнений експерт, можна вже розраховувати на щорічні п’ять чи навіть сім мільярдів гривень від гральної індустрії в бюджет.
Нагадаємо, що, згідно з даними деяких ЗМІ, у Києві успішно працює 140 підпільних гральних закладів.
Читайте також: Гральний бізнес в Україні: новини
Читайте також: Новини покеру
