Державне агентство з розвитку туризму представило статистичні дані щодо обсягів туристичного збору за 2021 рік. Після збитків, завданих індустрії пандемією, туристична сфера змогла оговтатися і сплатити державі рекордний обсяг туристичного збору. А прокоментував нам ці дані представник комітету туризму при Торгово-промисловій палаті України.
У 2021 році бюджет України отримав сплату туристичного збору в обсязі 244 млн грн, що на 86,8% більше за показники 2020 року (130,6 млн грн) та на 20% – за цифри 2019 року (196 млн грн).
Найбільшим платником виявився Київ – 68 млн грн. На другому місці за сумою збору йде Одеська область – 26,8 млн грн, на третьому – Львівська з 23 млн грн. Завершують топ-5 Київська та Закарпатська області, які сплатили до держскарбниці 15,3 млн грн і 11,7 млн грн відповідно.
З цих 244 млн грн туристичного збору 154 млн грн були сплачені різними юридичними особами, решта 90 млн грн – ФОПами. Найпродуктивнішими сезонами були літо та осінь. У літні місяці заробили 35% від усієї суми, в осінні – 40%.
Зі слів очільниці ДАРТ Мар’яни Олеськів, агентство у 2022 році хоче встановити прозорі правила для всіх учасників ринку. Сподіваються, що цього року парламент ухвалить закон про туризм, який встановить системні принципи роботи туристичної галузі.
Ці дані нам прокоментував Володимир Царук, заступник голови комітету туризму Торгово-промислової палати України. Він зауважив, що в Україні є позитивні тенденції розвитку туризму, але він не ставить їх у пряму залежність від суми туристичного збору. Сам цей збір не є показником розвитку туризму.
«Чому? Тому що в нас, на жаль, з 2018 року туристичний збір прив’язаний до розміру мінімальної зарплатні. Водночас ми бачимо, що мінімальна зарплата за останні три роки зросла на 63%. Тому, з цих міркувань, туристичний збір у будь-якому разі мав збільшитися», – пояснив свою позицію фахівець.
Інша картина спостерігається з туристичними поїздками в Україну і всередині країни. Загалом ситуація в цьому питанні не найкраща. Те, що у 2021 році до країни приїхала рекордна кількість саудівських туристів, почалися чартерні рейси тощо, фактично врятувало весь ринок в’їзного туризму. Але помітно, що з інших країн дуже мало іноземних туристів приїжджають до України.
«Тому підвищення збору сталося з двох причин. Перша – це збільшення кількості українських туристів. І друга – це штучне збільшення ставки туристичного збору», – підсумував спікер.
У цьому аспекті можна казати, що показники доволі хороші, але говорити про розвиток туризму слід у розрізі статистики: скільки сюди приїжджає іноземних туристів, скільки українців відвідують різні регіони та дестинації. Перевагою є децентралізація, в громадах стало більше коштів, також розвивається інфраструктура. Але загалом ще є над чим працювати.
Щодо впливу легального грального бізнесу на туризм у Володимира Царука більш скептичне ставлення. Він звернув увагу, що бюджет отримав від сфери 1,7 млрд грн замість запланованих 7,4 млрд грн. І багатьох сподівань легалізація не виправдала. Щодо залучення іноземців до таких закладів, то потрібно розвивати гральні зони. Зараз просто рекламується, що в Україні є можливість пограти в казино. А де саме, чому, які умови – цього немає. Інші країни акцентують на тому, що у них є гральна зона, і це є фішкою цих територій.
«У нас такого немає. У нас є “приїжджайте в Україну, у нас відкрилося казино, можна легально грати”. Це зменшує кількість охочих приїхати».
Хоча очевидно, що ця галузь також приносить додаткові надходження до бюджету, тому її потрібно рекламувати.
Нагадаємо, в Україні розпочався покерний турнір-мільйонник.
Читайте також: Легальні казино України
Читайте також: Головні показники українського ІТ за 2021 рік.
