У середу, 23 лютого, пройшов вебінар від юридичної компанії Crowe Mikhailenko на тему «Прийнятий закон про криптовалюти, впровадження електронних ТТН». На заході юристи розглянули президентські правки до закону про віртуальні активи, а також розповіли про ставлення податкової служби до криптовалюти.
Член Національної асоціації адвокатів, адвокат Дмитро Ніколаєвський звернув увагу на таке: оскільки закон вже ухвалений і з великою ймовірністю буде підписаний президентом з урахуванням усіх його правок, то відбудеться це на дистанції у 10-14 днів. Проте є запитання: з якого моменту закон набере чинності?
«Тут є дуже важливий додатковий фактор – у перехідних положеннях закону визначено, що він набере чинності лише після прийняття профільного закону про внесення змін у Податковий кодекс, пов’язаних з обігом віртуальних активів», – розповів адвокат.
Відповідно, закон буде опублікований, щоб усі могли ознайомитися з правилами гри. Але водночас буде певний проміжок часу, протягом якого закон не працюватиме повною мірою. Проте вже можна готуватися до старту ринку, вивчати та аналізувати положення, щоб зрозуміти, які нормативно-правові акти готуватиме регулятор.
Дмитро Ніколаєвський розглянув і зміни, яких зазнав законопроєкт із моменту, коли президент наклав на нього вето. Головні зміни стосувалися самого регулятора. Спочатку документ пропонував створити новий державний орган – службу, яка б надалі опікувалася виключно регулюванням цієї сфери. Але, виходячи з президентських правок, бачимо, що голова країни не підтримав таку ідею. Для вирішення питання використали аналогію: серед наявних державних органів було обрано Національну комісію з цінних паперів і фондових ринків (НКЦПФР), регуляторні компетенції якої максимально близькі до компетенцій регулювання сфери віртуальних активів.
Таким чином, президент запропонував не створювати нового регулятора, а передати ці функції комісії. Також детальніше прописали компетенцію регуляторного органу та його взаємодію з іншими співрегуляторами. А наразі такий співрегулятор один – це Національний банк України. Сфера компетенцій комісії та НБУ розподілена залежно від виду віртуальних активів. Так, НКЦПФР відповідає за «класичні» криптовалюти, як-от біткоїн чи ефір. Нацбанк же регулює віртуальні активи, які забезпечені валютними цінностями, вони ж стейблкоїни.
Змінили й низку технічних моментів, наприклад терміни підготовки нормативно-правових актів тощо.
Спікер висловив очікування, що НКЦПФР незабаром почне розробку підзаконних актів, яка дасть змогу зрозуміти регуляторну логіку і вимоги. Головні вимоги до постачальників послуг визначені законом, але і регулятор має створити певні норми, які визначатимуть взаємодію із суб’єктами ринку.
Щодо декларування віртуальних активів нині, то єдиної відповіді поки що немає. Потрібно чекати на зміни в Податковий кодекс, без яких не запрацює і профільний закон.
Партнер Crowe Mikhailenko Віталій Смердов розповів про позицію податкової служби: для неї криптовалюти – це такий собі недоактив. Хоча ДПС і не визнає крипту активом, наприклад, з метою податкової амністії, але водночас говорить, якщо людина продає якісь криптоактиви, то вони мають обкладатися податком 18% ПДФО плюс 1,5% військового збору.
«Але це моє припущення, виходячи з листів, які були раніше», – уточнив юрист.
Ніколаєвський додав, що декларування може сприйматися в двох видах. З одного боку, у разі декларування доходів фізичної особи ніякого обов’язку вказувати свої криптоактиви немає. З другого – якщо мова йде про спеціальне декларування для певного кола осіб, які мають щорічно подавати декларації, то, поки закон не набере чинності, можна просто вказувати кількість наявної криптовалюти. Водночас не потрібно робити перерахунки в гривню, оскільки не існує механізму чи інструкції, яка б встановила такий порядок.
Керівний партнер Crowe Mikhailenko Дмитро Михайленко зауважив, що податкова доволі вибіркова у своєму ставленні до крипти – як накласти ПДФО, то вона розглядає це як активи. До того ж ДПС ще й обкладає віртуальні активи ПДВ. А щодо внесення криптоактивів до декларації податкової амністії, то податкова написала, що не знає, що це таке, тому це декларувати не можна.
«Мені здається, це політика подвійних стандартів. Тому тим більше потрібно вводити єдине регулювання, щоб такі речі не повторювалися надалі на практиці», – наголосив Дмитро Михайленко.
Нагадаємо, Мінцифри хоче запустити електронну гривню у 2023 році.
Читайте також: Останні новини криптовалют в Україні
Читайте також: Останні рішення КРАІЛ
