Ринок гемблінгу працює за нормами 2014 року, коли гральний бізнес був заборонений – Олександр Толоконніков

26 Серпня 2021, 13:46

Ринок гемблінгу працює за нормами 2014 року, коли гральний бізнес був заборонений – Олександр Толоконніков

Український бюджет не отримає належного прибутку від індустрії азартних ігор, поки не будуть створені умови для її розвитку в легальній площині. Натомість операторів зараз душать податками та надто дорогими ліцензіями. Так вважає Олександр Толоконніков, засновник Центру міжнародних комунікацій Cideips. Більше про легалізацію грального бізнесу читайте на нашому сайті.

Як говорить Олександр Толоконніков, український уряд від самого початку заклав у бюджет на 2021 рік 7,4 млрд гривень, які мали надійти з індустрії азартних ігор. Проте Держказначейська служба звітує про те, що наразі з цієї галузі надійшло трохи більше як 1 млрд.

Причину такої різниці між очікуваннями та реальною картиною взявся пояснити перший заступник голови консультаційно-експертної ради Комісії з регулювання азартних ігор Борис Баум. За його словами, податкові надходження напряму пов’язані з тим, коли набудуть чинності зміни до Податкового кодексу України. А поки що суттєвих надходжень у бюджет цього року не слід очікувати саме через те, що цих змін досі немає, вважає Баум.

Толоконніков уточнює, що сучасний ринок гемблінгу працює за нормами Податкового кодексу 2014 року. І це парадокс, адже тоді гральний бізнес був заборонений, а це значить, що в кодексі не були враховані всі нюанси цієї сфери.

До того ж серед європейських країн Україна має одну з найдорожчих ліцензій на гральний бізнес. Якщо врахувати обов’язкову оплату за п’ять років, то ліцензія для казино у столиці коштує 360 млн гривень, а в інших містах 180 млн. Для букмекерів ліцензія обійдеться у 540 млн грн, а для онлайн-казино – 117 млн. Оператор залів ігрових автоматів заплатить 45 млн гривень, а платформи віртуального покеру – 30 млн.

Та не варто забувати, що в перший рік після легалізації оператори заплатили потрійну вартість за ліцензію у вигляді авансової виплати за податок на GGR.

GGR

Хоча на цьому потік платежів з боку операторів не закінчується. Українська казна постійно наповнюється з цієї сфери у вигляді податку на дохід – 10% від ігрових автоматів, 18% від букмекерів та казино. Стільки ж (18%) – податок на прибуток та податок на виграш, у який закладено 18% доходів фізичних осіб та 1,5% військового збору, що разом становить 19,5%. Не забуваймо і про 22% єдиного соціального внеску.

Зрештою, вважає Толоконніков, така система оподаткування дуже сильно тисне на організаторів азартних ігор. Хоча решта світу створює інакше середовище для розвитку гемблінгу – або дорогі ліцензії із невеликими податками, або ж мінімальна вартість ліцензії, але чималі податки.

Зокрема, Польща встановила вартість ліцензії для казино на рівні 290 тис. євро, для організаторів залів бінго – 50 тис., для букмекерів – 18 тис., а валовий ігровий дохід (GGR) – 12%.

У Бельгії GGR трохи менше – 11%. Там організатори казино платять за ліцензію 15 тис. євро, для ігрових залів ця сума становить 7,5 тис.

А ось в Угорщині оператори не сплачують за ліцензію взагалі, проте там GGR становить 15%. І для того щоб відкрити казино, треба мати статутний капітал не менше як 180 тис. євро. Також необхідно заплатити 16 тис. євро за дозвіл.

GGR у Данії зафіксували на рівні 20% для віртуальних казино й 45% для наземних. Ліцензія ж коштує від 40 до 50 тис. євро.

Тобто європейські країни створили такі умови для гемблінг-індустрії, коли операторам вигідно платити податки та немає сенсу ховатися у тіні.

Український бюджет

Експерт наголошує, що саме такий підхід передбачає проєкт закону № 2713-д. Ініціатива побудована на принципі збалансування ліцензійних та податкових платежів. Це почне паралельно знищувати нелегальний бізнес, але заохотить іноземних інвесторів вкладатися в українську гемблінг-індустрію.

Так, законопроєкт пропонує встановити GGR на рівні 10%, який пошириться на всі види азартних ігор. При цьому податок на прибуток буде 18%. Також передбачено не застосовувати податок на прибуток для фізосіб та військовий збір, якщо виграш становить менше ніж вісім мінімальних зарплат (зараз це 48 тис. грн).

Якщо нардепи проголосують за закон, то авансовий платіж за податок на GGR у потрійному розмірі буде скасований.

Толоконніков все ж вважає, що цей проєкт закону не ліквідує усіх труднощів для розвитку гемблінгу в Україні. Однак він зробить так, що буде вигідно розвивати бізнес у легальній площині, та залучить інвесторів.

Нагадаємо, що експерт розповів про те, як гральний бізнес підтримує у важкі часи економіку країни.

Читайте також: Останні новини про ігровий бізнес

Читайте також: Українське онлайн-казино

Коментарі:
Зараз читають